Викиди промислових підприємств і затоплення шахт в ОРДЛО: як в Україні планують захищати екологію

Стан екології залишається однією з головних проблем Донбасу, розділеного лінією зіткнення. З кожним роком ситуація погіршується: викиди промислових підприємств, затоплення шахт і низька якість питної води. Все це множиться на семирічний збройний конфлікт. Як запобігти катастрофі — можливості обговорювали на форумі "Україна 30. Екологія". Ситуацію аналізують журналісти програми "На самом деле: Донбасс" телеканалу "Дом" і українські експерти.

"Відкрита промисловість"

Протягом трьох днів представники профільних урядових структур, підприємств, фахівці міжнародних організацій обговорювали головні екологічні проблеми України та планети загалом: глобальні зміни клімату, збереження природних ресурсів, екологічний контроль, управління відходами.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон про заборону використання пластикових пакетів, і говорив про майбутнє ухвалення ще двох екологічних законопроєктів — "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності" та "Про державний екологічний контроль".

"Розроблено проєкт закону для запобігання, зменшення та контролю промислового забруднення. Він запустить масштабну модернізацію нашої промисловості та мінімізує рівень промислових забруднень", — заявив Зеленський.

Ухвалення законопроєктів важливо для Донецької області, особливо для Маріуполя, де розташовані великі металургійні комбінати Ріната Ахметова, що протягом десятиліть забруднюють повітря й Азовське море.

"Нові закони зобов'язують забруднювачів бути відкритими. Одне із зобов'язань — установка газоаналізаторів та пиломірів на всіх великих джерелах забруднення", — говорить депутат Маріупольської міськради Максим Бородін.

Якщо раніше обсяг викидів і відповідно податок розраховував сам забруднювач, то, згідно із законопроєктом, це має відбуватися автоматично за допомогою датчиків.

Також підприємства повинні будуть впроваджувати "найкращі доступні технології", вже розроблені в Євросоюзі, що дозволяють при виробництві продукції знижувати шкідливі викиди. Європа взяла курс на декарбонізацію (зниження викидів СО₂), говорять експерти. І якщо Україна планує йти в ногу з міжнародною спільнотою, то такі зміни в промисловості — неминучі.

"Власникам доведеться вживати заходів щодо зниження викидів парникових газів та забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Європа планує ухвалити низку заходів для продукції з вуглецевим слідом. Якщо при виробництві продукції були суттєві викиди парникових газів, при імпорті такої продукції до ЄС на неї накладатимуться додаткові податки", — наголошує експерт у галузі екологічної безпеки та моніторингу навколишнього середовища Дмитро Аверін.

Володимир Зеленський на форумі заявив, що потрібно знайти баланс між розвитком промисловості та захистом екології, а без поступової модернізації підприємств це неможливо. На неї глава України відводить 12 років.

Забруднена вода з ОРДЛО

Зараз промисловий Донбас розділений лінією фронту, але, як і раніше, об'єднаний загальними екологічними загрозами. Фахівці заявляють про проблеми затоплення шахт, із яких окупаційна влада припинила відкачку води.

"При надлишку втрат води з трубопроводів, вони надходять у такій кількості, що не встигають просочуватися вниз, і утворюється так званий техногенний водоносний горизонт", — деталізує гідрогеолог Євген Яковлєв.

Згідно з дослідженнями фахівців, зараз в окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) затоплюються 39 шахт. Багато з них заповнені водою вже на 80%. Це шахти в районі Горлівки, Єнакієвого, Донецька, Макіївки. Вихід шахтних вод веде до засолення ґрунту, підземних поштовхів і просідання землі, забруднення підземних та наземних вод, порушення інфраструктури.

Наслідки вже можна спостерігати на непідконтрольній території. Шкідливі речовини потрапляють до річок, а ті несуть забруднену воду далі.

"Це може призвести з часом до значного негативного впливу на навколишнє середовище не лише непідконтрольних територій, а й підконтрольних", — акцентує Дмитро Аверін.

Питання затоплення шахт на непідконтрольній території порушується на переговорах Тристоронньої контактної групи, але безрезультатно.

"В основному воно обговорюється в підгрупі з економіки в Мінську. Однак уваги цьому питанню недостатньо, оскільки на непідконтрольній території, за даними, які ми зібрали й аналізуємо, досить складна ситуація", — продовжує Аверін.

Гідрогеолог Євген Яковлєв переконаний, що "потрібна наукова оцінка нинішнього стану, і прогноз активного впливу затоплення шахт, яке прискорюється, — хоча б на найближчі 10-12 років".

Шахтні води потрапляють через більш дрібні річки в Сіверський Донець — основну питну артерію Донбасу. І в регіоні назріває проблема з чистою водою, кажуть експерти.

"Фіксується збільшення забруднення солями важких металів, збільшення вмісту марганцю, кобальту, цинку, міді, в порівнянні з періодом до початку бойових дій", — пояснює Дмитро Аверін.

Крім того, інфраструктура питного водопостачання перебуває в жалюгідному стані. Насамперед через бойові дії. З 2014 року фахівці зафіксували понад 350 випадків порушень діяльності об'єктів водопостачання, адже більшість з них — в безпосередній близькості від лінії зіткнення.

Працівники підприємства "Вода Донбасу" без будь-яких гарантій безпеки нерідко змушені під обстрілами ремонтувати фільтрувальні та насосні станції.

"Якість води як на території, що контролюється Україною, — це Торецьк, місто Маріуполь, так і на території, що не контролюється Україною — знижується", — говорить Аверін.

Через відсутність достатнього обсягу інформації про ситуацію на непідконтрольних територіях складно вплинути на потенційні екологічні загрози. Окупаційна влада воліє проблеми замовчувати.

Одночасно зміни клімату, викиди вуглекислого газу, забруднення води — виклики, які стоять перед жителями всієї планети. Їхнє ігнорування може призвести до незворотних наслідків. І єдиний вихід — об'єднання зусиль.

Читайте також: Відмовитися від пластику та очистити повітря: як розвиваються екоініціативи в Україні