Все про систему "Дія": "Неофициальный разговор" із заступником міністра юстиції Сергієм Орловим

Чи можна в Україні вступити в шлюб онлайн і потім онлайн розлучитися: "Насправді, ініціатором може бути одна зі сторін". У чому Україна перша: "Ця послуга є інноваційною". Про сервіси для жителів непідконтрольних територій: "Ми максимально спростили цей процес". І якою буде цифрова Україна через пару років...

Герой програми "Неофициальный разговор" — заступник міністра юстиції України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Орлов.

Харків'янин Сергій Орлов став заступником міністра юстиції в 30 років. Він відповідальний за діджиталізацію міністерства. Впроваджує е-послуги, оптимізує інформаційні системи та державні реєстри. До Мін'юсту працював бізнес-консультантом і помічником народного депутата. Закінчив Національний університет "Києво-Могилянська академія". Має диплом за спеціальністю "Фінанси та кредит". Хобі — сноубординг. Вільний від інформаційних систем і реєстрів час любить проводити в горах.

Ведуча програми — Карина Самохвалова.

У кожному міністерстві — свій "цифровий" зам

— Коли приїжджали іноземні делегації на Кримську платформу, їм показували роботу "Дії". Так у багатьох держав такого немає. Це така стара Європа, і там цього немає. Наскільки я знаю, зараз Міністерство цифрової трансформації ніби огортає будь-яке інше міністерство, і призначає туди свою людину, яка куруватиме взаємовідносини з системою "Дія".

— Насправді Мінцифри зіткнулося з проблемою організаційної структури взагалі в уряді. Є дуже багато класних ідей, є дуже багато класних ініціатив, є розуміння, як структурного проводити зміни в системах, але не вистачає людей, які можуть на собі замикати ці процеси та системно ними займатися.

— Це в кожному міністерстві буде такий заступник міністра?

— Так. Вже зараз майже в кожному міністерстві такий "цифровий" заступник є. Крім того, в ключових центральних органах виконавчої влади, установах також є профільні заступники, які називаються CDTO (Chief Digital Transformation Officer, керівник з цифрової трансформації, — ред.). Також вони з'являються на рівні міст і областей. Тобто нас все більше і більше.

— Як Україні увійти до топ-20 розвинених цифрових країн світу?

— Тут важливо розуміти, як ми міряємо. Є багато різних рейтингів. Один із них, наприклад, при ООН. Ось, торік вони робили звіт, в якому Україна увійшла в рейтинги. І ключовими параметрами цих індексів є, зокрема, кількість впроваджених електронних сервісів для населення, ступінь і частота їхнього використання, а ось рівень обізнаності — це вже окремий індекс. І за цими індексами вимірюється показовість країни.

Як ми, як Мін'юст, можемо вплинути на те, щоб Україна підіймалася в цих рейтингах? Передусім, це впровадження нових цифрових послуг і перехід в режим paperless, який був оголошений президентом. Що таке рaperless — це "ліквідація паперу". Від англійської paper — "папір", less — "без". Тобто такий режим без паперів. Ми для себе його визначаємо, як відсутність зайвих непотрібних довідок, які отримує громадянин при комунікації з державою.

— Що насамперед можна оцифрувати в Мін'юсті? Ви вже занурилися?

— Тут потрібно сказати, що під Мін'юстом ми розуміємо набір політик, які формує міністерство. І буквально на початку цього року була ухвалена постанова Кабінету міністрів, у якій ми зафіксували 8 ключових цифрових проєктів у Міністерстві юстиції. За ключовими політиками. Це і сфера реєстрації актів цивільного стану (РАЦСи), і сфера майнових прав, бізнес...

По суті, в кожному з них є ключові проблеми — це якість даних систем. Тобто дані вже є в більшості своїй, але їхня якість залишає бажати кращого. Другий момент — це зручність користування цими реєстрами. Це сильно прискорить проходження деяких послуг. І прибере зайві можливості для якихось неправомірних дій в реєстрах, наприклад.

— Про яку кількість реєстрів зараз йдеться?

— В Мін'юсті взагалі 23 реєстри.

— А насамперед на яких реєстрах ви зосередитеся?

— Я б, напевно, виділив зараз те, що у фокусі уваги — РАЦСи, реєстр майнових прав, реєстри ув’язнених і реєстр юросіб і фізпідприємців (або як ми між собою називаємо — реєстр бізнесу).

І ще реєстр нотаріату — це окремий великий зріз. Ми там будуємо нову електронну систему нотаріату, яка в собі об'єднає всі ці реєстри та створить додаткові ключові.

Ну і, звичайно, виконавча служба. Це автоматизована система виконавчого провадження. Тут є великий набір процесів, які ми автоматизуємо всередині.

— А база боржників за банківськими кредитами?

— Якщо людина не повертає, і на неї відкривається виконавче провадження, то так, вона може потрапити до реєстру боржників.

Ми з цією темою зараз навіть в ручному режимі працюємо — оперативно намагаємося реагувати і на соціальні медіа. Наприклад, якщо десь у соціальних мережах з'являється негативний коментар, або наша сторона, або Міністерство цифрової трансформації відловлює його, і ми оперативно включаємось в ситуацію. Для мене особисто це один із способів отримання зворотного зв'язку. Бачу, де болить, й можу туди зануритися.

— І на що вам скаржаться?

— Часто скаржаться, наприклад, на те, що був сплачений борг за виконавчим провадженням, і потім сума була збільшена. Це пов'язано з певними процесами, умовно, у виконавця. Тому що він не встиг побачити надходження грошей, і провів додаткову дію, наприклад, щодо стягнення боргу. Тобто в таких випадках правда є і з одного, і з іншого боку. Але доводиться ці питання якось регулювати в робочому ключі.

Зараз ми реалізуємо сервіс, який буде автоматизувати ці обміни, і одночасно з проходженням оплати відбуватиметься закриття такого виробництва.

Шлюб і розлучення онлайн

— З листопада, як анонсував Мін'юст, ми зможемо подати заяву на укладення шлюбу онлайн. Це те ж саме, що укласти шлюб онлайн або щось інше?

— Це інше. Як зараз відбувається офлайнпроцес. Щоб подати заяву про реєстрацію шлюбу, необхідно звернутися особисто до органу реєстрації актів цивільного стану (РАЦС). При першому візиті оформляється заява, перевіряються документи, обирається дата одруження. І після цього потрібно прийти ще раз через певний час, щоб провести церемонію.

Зараз ми робимо так, що заяву можна подати онлайн, підписати її віддалено електронними цифровими підписами.

— Як це на практиці буде? Ось я, припустимо, беру ваш і свій паспорт, і ми разом подаємо заяву або окремо?

— Подавати заяву може одна зі сторін. Наприклад, ми з вами попередньо домовилися подати заяву про реєстрацію шлюбу, я можу внести всі дані, підписати зі свого боку заяву й інформація надійде в особистий кабінет моєї майбутньої дружини для того, щоб вона змогла підписати зі свого боку заяву своїм цифровим ключем. І тоді інформація надійде до РАЦСу, і за нами закріплюється бронь на одруження.

— Ми заходимо в "Дію" і там у сервісах це все з'явиться?

— Не зовсім так. У "Дії" є два компоненти: один — це мобільний застосунок, другий — це портал diia.gov.ua. Більшість людей знають про застосунок, тому що телефон завжди під рукою.

Але є портал, на якому набагато більше сервісів, ніж у додатку.

Ось на цьому порталі будуть реалізовані саме наші послуги щодо взаємодії з органами РАЦСу — заява на реєстрацію шлюбу, заява на видачу повторних свідоцтв та виписок.

— Тобто для подачі заяви на реєстрацію шлюбу я заходжу на портал "Дія", переді мною лежить лише мій паспорт...

— Якщо це перший шлюб і немає ніяких попередніх історій, то навіть паспорт може не знадобитися, бо в "Дії" інформація є. Буде потрібен тільки ваш ключ цифрового підпису та заповнити анкету, все.

— І скільки днів потім чекати на відповідь?

— Щойно другий заявник підписує заяву та інформація потрапляє до РАЦСу, то протягом доби відбувається перевірка та обробка інформації, і ви отримуєте підтвердження про те, що ваш запис прийнятий, можете приходити в зазначений час.

— Ви не боїтеся якихось інтернетшахраїв, шлюбних аферистів?

— Ні, бо повторна верифікація всіх документів відбудеться в момент візиту до РАЦСу, тому найбільший ризик буде — що ми втратимо часовий слот, виділений під цей час, це 40 хвилин або годину.

— А якщо мій майбутній чоловік — іноземець?

— Поки ми реалізуємо такий сервіс тільки для громадян України, надалі модернізуватимемо.

— Отже, зараз буде доступна тільки подача заяви онлайн. А надалі планується, що ми і одружитися зможемо онлайн?

— Такий концепт є, він активно обговорюється в стінах міністерств і юстиції, і цифрової трансформації.

Просто тут є свої плюси та мінуси. Є світова практика онлайн реєстрації шлюбу. Наприклад, вона впроваджена в Сполучених Штатах. Але там дещо відрізняється юридичний компонент, бо там, грубо кажучи, одружують представники духовенства, і органи типу наших РАЦСів — це більше як вінчання. Там така церемонія відбувається в режимі Zoom: ви з'являєтеся на моніторах, дивитеся один на одного, підтверджуєте згоду на шлюб — і все, а документи потім окремо підписуються.

— Напевно, така практика дуже актуальна під час пандемії?

— В цілому, так. Але є тонке питання на тему безпеки. На жаль, можуть бути випадки фіктивних шлюбів або не завжди вони за згодою двох сторін. У момент же візиту до органів РАЦСу реєстратор має можливість верифікувати, що люди готові, що вони дійсно погоджуються чи ні. В онлайн поки що не завжди це можливо, поки не опрацьовані умовні протоколи, алгоритми того, які дії потрібно здійснювати біля комп'ютера, на який блок питань для перевірки відповісти. Тому ми дуже обережно підходимо до цього.

— Найближчий рік ми не одружуємося онлайн?

— Думаю, що ні.

— Добре, а розлучитися онлайн можна буде?

— Цей проєкт також запланований. Ми вивчали це питання на прикладі інших країн. Так ось в окремих регіонах Італії для того, щоб розлучитися, потрібно витратити мінімум 3 роки — це прямо зарегульовано, а то й 5, а то й 7.

Тому світова тенденція така, що вхід до шлюбу має бути спрощений, а вихід із нього — все-таки з ускладненнями.

єМалятко

— Програма єМалятко. Я знаю, що ця послуга дуже популярна на непідконтрольних територіях, тому що їм не потрібно вже перетинати лінію дотику, щоб зареєструвати дитину. Як це працює?

— Для жителів тимчасово окупованих територій з єМалятко була одна складність — для реєстрації дитини люди мали взаємодіяти з судом.

Ось коли дитина народилася на підконтрольній Україні території, досить медичної довідки про народження спеціальної форми. А в разі свідоцтва про народження, медичної довідки, виданої на окупованій території, необхідне рішення українського суду про те, що факт народження відповідає дійсності. Відповідне рішення суду передається до органу РАЦСу і тоді відбувається реєстрація дитини.

Ось цей трикутник "Людина — Суд — РАЦС" був автоматизований у єМалятко для жителів тимчасово окупованих територій.

Додатково ми додали можливість отримання документів поштою. Тобто умовно людина живе на окупованій території, вона розуміє, що їй зручно доїхати до найближчого поштамту на підконтрольній Україні території. Вона може оформити всі документи віддалено, вони прийдуть на поштамт, вона приїде та забере їх звідти. Тобто ми максимально спростили цей процес.

— А на всій території України як розвиватиметься єМалятко найближчим часом?

— Зараз у нас вже впроваджена послуга доставлення поштою, так само, як і для жителів тимчасово окупованих територій. Поки вона доступна, якщо не помиляюся, тільки в обласних центрах.

Ми плануємо в сервіс додати ще дві послуги вже цієї осені. Але про них ми оголосимо, думаю, на Дія-саміті, який відбудеться в листопаді. Це захід, присвячений презентації нових сервісів і послуг, реалізованих на порталі та додатку "Дія". Таких івентів було вже кілька. Черговий буде в листопаді, на якому презентуватимемо нові послуги, зокрема і щодо єМалятко.

— Реєстрація народження є. А реєстрація смерті онлайн?

— Реєстрація смерті — це окремий проєкт. Дискусії навколо нього вже тривають. Він дуже багатокомпонентний — там залучені медустанови, Національна служба здоров'я, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство юстиції, Міністерство соціальної політики, Пенсійний фонд... І є складнощі, пов'язані з однозначною ідентифікацією померлого і з відповідальністю особи, яка верифікує, що той, хто помер, це той, хто зазначений у документах. Тому дискусії все ще тривають, аналітика ще триває, проєкт перебуває у нас в роботі. Тобто він у нас є, ми ним займаємося.

"Дія" для бізнесу

— Поговорімо про бізнесменів. У вас є проєкт — реєстрація ФОП у два кліки. Як це буде?

— Реєстрація ФОП — це третій етап.

У нас вся інновація у сфері реєстрації в "Дії" розділилася на три умовні етапи. Першим етапом була впроваджена можливість зареєструвати онлайн ФОП. Другий — реєстрація бізнесу, тобто юридичної особи, ТОВ. І третім етапом ми реалізували послугу автоматичної реєстрації ФОП.

У чому відмінність між першим і третім етапами? У першому технічно було реалізовано так, що документи потрапляли в буферну систему, з якою потім працювала людина (реєстратор). І наявність людського фактора давало мінуси. По-перше, терміни. По-друге — відмови. Тому що все одно рішення ухвалювалося людиною, а не комп'ютером. Й іноді у різних реєстраторів відрізняється трактування щодо можливості/неможливості реєстрації.

І ось на третьому етапі ми реалізували автоматичну реєстрацію ФОП, тобто ми прибрали людину.

Ось це — перша повноцінна послуга в режимі рaperless, коли немає людини.

І дані, які ввів заявник на порталі "Дія", потрапляють безпосередньо до реєстру. Ця послуга є інноваційною в тому плані, що вона дає прецедент для розвитку нових послуг у такому самому режимі.

— А ви якось будете підприємців ділити? Наприклад, я продаю пиво...

— Зараз у Міністерства цифрової трансформації є проєкт — пакетна реєстрація бізнесу за типами галузей, для того, щоб людина могла отримати додаткові послуги з придбання ліцензії, дозволів, пов'язаних з тією чи іншою специфікою галузей.

— ФОП — це до Мін'юсту саме?

— Так, ФОП — це до Мін'юсту. Але у нас відбувається реєстрація ФОПа як підприємця. Тобто ФОП стане ФОПом, коли відповідний запис з'явиться в нашому єдиному реєстрі юросіб і фізосіб — підприємців.

Ми, як Мін'юст, відповідаємо за свою сторону — за реєстрацію цієї людини в нашій системі. Далі ми повинні отримати зворотний зв'язок від податкової, куди надходить запит про перевірку коду і постановку на облік, і отримати зворотний зв'язок від управління статистики, що інформація про цей ФОП і там відображена.

— А в якій країні ще можна так швидко, в два кліки, стати підприємцем?

— Доступ до підприємництва активно розвинений в Штатах, наприклад.

Є низка країн, де це розвивається. Але там ми говоримо не стільки про автоматичну реєстрацію, скільки про спрощену процедуру.

Тобто ми одні з перших, хто реалізував автоматичну реєстрацію безпосередньо до реєстру.

— У чому ми ще перші?

— Напевно, електронні паспорти. Спочатку Мінцифри реалізувало відбиття паспорта у застосунку "Дія". Тепер цей електронний паспорт вже прирівняний до оригіналу.

— А якою Україна буде в плані цифровізації в найближчі пару років?

— Думаю, ми рухатимемося в сторону активного впровадження нових сервісів. І за пару років ми зможемо оцифрувати всі ключові послуги — найбільш такі, знаєте, нагальні для суспільства, найбільш незручні. Ми спробуємо зробити саме це.