Відновити довіру: судову реформу в Україні обговорюємо з Федором Веніславським

29 червня Верховна Рада зробила важливий крок для просування судової реформи в Україні — ухвалила перший із пакету президентських законопроєктів для оздоровлення судової системи — №3711-д. Таким чином парламент перезапустив роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Тепер необхідно сформувати саму комісію, де буде шість осіб: троє від ради суддів України та ще троє — незалежні міжнародні експерти, які необхідні, щоб зробити відбір до комісії незалежним від влади та олігархів.

Деталі масштабного процесу перетворення української судової системи в програмі "На самом деле: Украина" телеканалу "Дом" пояснює представник президента України в Конституційному суді Федір Веніславський.

Ведуча — Альона Чорновол.

— На розгляді у парламентаріїв — ще два невідкладних президентських законопроєкти, що стосуються реформи судів. Які з них, на ваш погляд, пріоритетні? Яким повинен бути наступний крок на шляху до судової реформи?

— Оскільки ми на цьому тижні запустили, фактично, процес оновлення Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), наступним логічним кроком має бути президентський законопроєкт № 5068 про перезавантаження, про відновлення довіри до Вищої ради правосуддя (ВСП). Це створення етичної комісії, перевірка чинних членів ВСП і також кандидатів на вакантні посади у складі ВСП.

Тому що головними складовими судової реформи є ефективний набір, заповнення вакансій у судах — і це головне завдання ВККС. А також невідворотність притягнення до відповідальності тих суддів, які виносять неправосудні заангажовані рішення, — це вже компетенція Вищої ради правосуддя.

Тому, щойно ці два органи запрацюють, все інше матиме більш такий технічний характер.

— Зараз нібито є близько 2 тис. вакансій у судовій системі, до кінця року ще 1700 вакансій звільниться. Як заповнюватимуться ці кадрові прірви, чи є фахівці у такій кількості?

— Дійсно, близько 2,5 тис. вакансій вже, й до кінця року їхня кількість збільшиться.

Саме протидія, яку в залі Верховної Ради надавали наші політичні опоненти, свідчить про їхню зацікавленість у тому, щоб судова влада якомога довше залишалася в такому незаповненому, підвішеному стані.

Що стосується готовності людей до заповнення цих вакансій, то я переконаний, що в Україні дуже багато якісних і порядних юристів. І конкурси на посади суддів Апеляційного суду, Верховного суду свідчать про те, що професія судді на сьогодні є досить затребуваною, беручи до уваги й фінансову складову, й соціальні гарантії.

Тому я впевнений, що вакансії будуть заповнені досить швидко професійними суддями.

Головне, щоб ми забезпечили абсолютну довіру до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка саме займатиметься кваліфікаційним оцінюванням і перевіркою професійної компетентності судді.

— Уявімо, що вже весь пакет законопроєктів для судової реформи ухвалено, як далі бути? Як зламати цей опір старої системи на місцях? Ймовірно, це буде зробити навіть складніше, ніж проголосувати за всі необхідні законопроєкти.

— Звичайно ж, протидія є досить сильною, й дуже багато стейкхолдерів, як зараз заведено говорити, зацікавлених сторін у збереженні статус-кво. Тобто коли судді виносять заангажовані упереджені рішення, "замовні" рішення.

Але тут теж потрібно бути об'єктивним, тому що з усього масиву судових рішень 90% не спричиняють жодних заперечень у сторін процесу. Це означає, що вони є справедливими, законними. А ось цей негативний фон, який у суспільстві створюється, — він обумовлений тими 10%, коли найбільш одіозні судді виносять найбільш скандальні рішення.

Тому, щойно запрацює оновлений склад Вищої ради правосуддя, який викликає довіру, думаю, цей орган забезпечить ефективне та швидке притягнення до відповідальності тих суддів, які працюють усупереч інтересам держави, суспільства та людей. І тоді опір старої системи буде зламано. І думаю, довіру до судової влади буде відновлено.

— Щодо низки скандалів у Конституційному суді з відстороненням голови суду Олександра Тупицького та його ігноруванням судових засідань. Як скоро закінчиться цей "серіал"? Чи є дієві методи у нашої Феміди, щоб нарешті привести його на лаву підсудних?

— Дієві методи є. Бракує, напевно, якоїсь сміливості, я не знаю, як це правильно сказати.

Тому що матеріали справи передано до суду. Пан Тупицький є підозрюваним у дуже важких злочинах. І цинізм цієї ситуації проявляється в його позові до Окружного адміністративного суду про стягнення з Конституційного суду, майже 1 млн грн за час, коли він не отримує заробітну плату. До того ж він нічого не робить. Він на сьогодні майже взагалі ніяких функцій не може виконувати де-юре й не виконує де-факто. Проте морально-етична система координат цього, не знаю, як правильно його охарактеризувати, суб'єкта дає змогу йому вимагати ще 1 млн грн.

Я думаю, що найближчим часом пан Тупицький все-таки отримає заслужене судове рішення, яке дасть об'єктивну оцінку всім його діям.

— Ви також подавали заяву до Держбюро розслідувань (ДБР) щодо фігури пана Тупицького, про що там ідеться?

— Справа в тому, що пан Тупицький дуже багато "цікавих" справ навернув, перебуваючи на посаді голови Конституційного суду.

По-перше, було порушено автоматичний розподіл справ у Конституційному суді. І "потрібні" справи розподіляли залежно від зацікавленості певних осіб, олігархічних груп, які були зацікавлені в ухваленні певних рішень. І саме ці рішення Конституційний суд продукував під режисурою пана Тупицького. Щоб ухвалювати потрібні рішення, потрібно було, щоб ці справи за потрібними конституційними скаргами потрапляли до рук тих суддів, які готові були виконувати всі побажання "замовників". Тому це теж стало предметом моєї заяви в ДБР.

Також предметом моєї заяви до ДБР стало те, що пан Тупицький використовував своє службове становище, вже не будучи суддею. Він фактично втручався в роботу суду. Тобто загалом за останній час Тупицький зробив ще кілька кримінальних діянь. І думаю, що Державне бюро розслідувань дасть їм оцінку.

— Чи можливо притягнути до відповідальності ще одного відомого своїм виборчим ставленням до правосуддя голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка?

— Думаю, щодо судді Вовка повинні працювати правоохоронні органи, у яких більш ніж достатньо інформації для того, щоб притягнути його до відповідальності. Це моя суб'єктивна думка.

Це той приклад, коли за таким упередженим, одіозним рішенням суду у громадян створюється враження про всю судову владу. Тому думаю, що пропозиція президента Зеленського про ліквідацію Окружного адміністративного суду — це те, що повинно бути підтримано в залі Ради. І таким чином ми також зробимо крок до відновлення довіри до судової системи загалом.

— Ваш прогноз, коли українці зможуть сказати: ось наші суди дійсно працюють, і закон у нас один для всіх?

— Перші позитивні тенденції ми й громадяни України, й журналісти зможуть побачити, щойно буде завершений процес реформування ВККС і ВСП і коли будуть заповнені перші вакансії на посади суддів.

Цей процес буде запущено десь до кінця цього року — початку наступного. А результати будуть відчутні, я думаю, десь за рік — до середини наступного року. До цього часу ми побачимо, що судова система вже почала працювати в інтересах насамперед громадян і не виносить дурні та "замовні" рішення.