Україна наш дім

Збройні сили України — реалії і пріоритети розвитку: "Официальный разговор" із головнокомандувачем Валерієм Залужним

Валерій Залужний. Фото: ukraine30.com

Реабілітація ветеранів, їхня адаптація до мирного життя, міжнародний досвід роботи в цьому напрямку, розвиток і модернізація Збройних сил України та перехід на стандарти НАТО. Ці та багато інших тем обговорили учасники форуму "Україна 30. Захисники", який відбувся в Києві.

Про те, в якому стані і в яких реаліях Збройні сили України сьогодні виконують свої завдання — розповів головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний в програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча програми — Анна Нитченко.

— На цій посаді ви нещодавно. Як зараз оцінюєте і склад, і озброєння української армії?

— Я був учасником багатьох процесів, які відбувалися в армії. Брав участь в плануванні багатьох заходів, тому армія перебуває в тому стані, в якому їй зараз необхідно бути. У нас є необхідний рівень боєготовності. Ми його підтримуємо, і зараз він якраз на тому рівні, якого достатньо для того, щоб здійснювати завдання, які ми виконуємо.

— Наскільки українська армія вже відповідає стандартам НАТО?

— Я би був дуже обережним щодо таких висловлювань про стандарти НАТО, і про відповідність. Я більше прихильник принципів НАТО, про які чомусь всі забувають. І я б сказав, що швидше потрібно було б досягти принципів НАТО, і потім перейти вже до стандартів.

— Які принципи ви маєте на увазі?

— Є 12 принципів, основні з яких — це демократичний цивільний контроль, позбавлення не супутніх функцій, чітке розділення функціоналу тощо. Це є в українській армії. Але все ж, якщо повернутися до питання про стандарти, я хотів би сказати про те, що рівень відповідності досить високий. Якщо ми говоримо про стандарти.

Але не треба забувати про те, що є ще процедури. Так ось, є й технічна частина досягнення стандартів НАТО. А для того, щоб потрапити в процедуру, потрібно мати певну технічну складову. І тут ще є проблеми. Але вони вирішуються з часом. І я думаю, що вони будуть вирішені повністю. Але, якщо говорити про стандарти, то ті, хто вже їх опанував — у них вже є чому повчитися.

Все наше озброєння залежить від завдань, які ми повинні виконувати. Найголовніше завдання, яке лежить на Збройних силах України — забезпечення територіальної цілісності, зокрема. Ми не повинні дати можливість ворогові наступати і відвойовувати далі території. Такого озброєння у нас на сьогоднішній день достатньо.

Так, можливо, воно четвертого, є третього покоління, але це в нинішніх реаліях допустимо, адже 2014-2015 рік показав, коли йшли запеклі бої, що прекрасно можна застосовувати і ці види озброєнь. Озброєння 80-х років, початку 90-х — може ефективно виконувати ці завдання. Тому, я реаліст, і прекрасно розумію, що рівень розвитку озброєння буде абсолютно залежати від рівня розвитку нашої економіки. Я хочу сказати, що на сьогодні те, що може наша держава дати, воно у нас є.

Переозброєння потихеньку триває. Не завжди, звичайно, виходить так, як хочеться, але воно все одно триває, і рано чи пізно ми переозброїмося. Хотілося б більше, але ми готові використовувати те, що є, і використовувати ефективно. І ворог повинен це знати.

— Анонсувати якісь етапи переозброєння, подальші кроки можна зараз?

— Я б не хотів зараз говорити про етапи і про якісь конкретні цифри. Тому, що не можна розкривати всі карти — які плани є і які рішення ухвалювалися нещодавно, а вони дуже-дуже серйозні. Тому я думаю, що найближчим часом у нас все вийде.

— Питання, яке виникає у журналістів дуже часто, як і у багатьох громадян. У разі, не дай бог, повномасштабного вторгнення Росії на територію України, яку дадуть відповідь наші Збройні сили?

— У нас є два стани, в яких ми перебуваємо. Перший — це те, що триває війна вже зараз. Як ми на неї реагуємо, і як вона здійснюється ви прекрасно бачите і знаєте. Друге — коли є загроза застосування противником широкомасштабної агресії.

Відповідно, на сьогоднішній день дійсним складом Збройних сил, який є, відпрацьовуються плани і завдання. Плюс, не забувайте про те, що у нас є плани і є програми, які дозволяють нам в найкоротший термін наростити боєздатність армії, я маю на увазі і в чисельному, і в якісному співвідношенні, які забезпечать виконання завдань відбиття широкомасштабної агресії.

Але широкомасштабна агресія — це не тільки завдання армії. Це завдання всієї країни. Зокрема, економіки, суспільства і так далі. Збройні сили будуть готові. Вони до цього готуються постійно, щодня. Цьому присвячена вся наша діяльність — підготовці до відбиття широкомасштабного наступу.

— Говорячи про дії Росії в Чорноморському регіоні, як ви зараз оцінюєте безпекову ситуацію?

— Я можу оцінювати лише як головнокомандувач. Я оцінюю кількість бойового складу кораблів Російської Федерації, яка є, кількість районів, які щомісяця закриваються для проходу цивільних кораблів. Оцінюю вплив і несення патрульної служби флотом РФ в тих чи інших районах в Чорноморському і Азовському регіонах. І я можу сказати про те, що дійсно нині Російська Федерація створює безпрецедентні умови для дуже небезпечного стану саме в Чорноморському басейні, як і в басейні Азовського моря.

Основні шляхи перекриваються, основні сили, скажімо так, регулярно виходять для патрулювання тих, чи інших районів у Чорному морі. Основні сили блокують прохід наших кораблів, і цивільних кораблів. Я думаю, що я нічого нового тут не відкрию. Це створюється штучно саме Російською Федерацією.

— Не можемо не сказати про пропаганду, яка створюється Росією про українських військових в якомусь максимально чорному світлі. Що зараз повинні робити і ЗСУ, і влада, щоб боротися з цим явищем?

— Це третій стан Збройних сил, про який я не сказав.

Збройні сили на сьогоднішній день виконують свої завдання в умовах безперервної інформаційно-психологічної операції, мета якої — розкласти їх зсередини.

Держава повинна обов'язково відстежувати ситуацію, і знаходити джерела, звідки йде дезінформація, брехня, звідки виникають провокації. Ці джерела повинні припікатися в обов'язковому порядку. Суспільство має вірити своїм Збройним силам. Має вірити в свою перемогу. Суспільство має саме, ось в цій кампанії, в цій боротьбі проти брехні і дезінформації, стати бійцем.

У когось має настати просвітлення, хтось повинен повірити в свою країну. Повірити в свою армію, свого президента. Комусь, напевно, необхідно буде навіть повчитися для того, щоб розбиратися, де фейк, де — ні. Але це справа кожного. Не тільки Збройних сил. Тут кожен повинен стати бійцем. І наскільки ми будемо чинити опір всі разом, настільки будемо міцні і живі.

Прямий ефір