Водний туризм Дніпром, піший — Чорнобилем: "Неофициальный разговор" із заступницею голови Київської ОДА Тетяною Щербак

Скільки коштує емоція: "150 гривень". Про нові маршрути Дніпром: "Від Чорнобиля до Вишгорода. Від Вишгорода до Переяслава і далі". Чому туристам не варто боятися Чорнобиля: "Це безпечно! Це цікаво. Це щонайменше показує нам іншу картинку". І про роль кожного: "Якщо кожен з нас буде вносити свою частку в розвиток, а нас багато — понад 40 мільйонів...".

Героїня нинішнього випуску програми "Неофициальный разговор" — заступниця голови Київської обласної державної адміністрації та ексзаступниця голови Волинської облдержадміністрації Тетяна Щербак.

Тетяна Щербак — 41 рік, закінчила Національний університет харчових технологій, фахівець інформаційних і керівних систем. Працювала в Міністерстві охорони здоров'я, а також у галузі фармацевтики та транспорту. У Київській ОДА наглядає за напрямами охорони здоров'я, культури, туризму, міжнародної співпраці, молоді та спорту, пасажирських перевезень і Держархіву Київської області. Керує обласним штабом з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, спричиненої коронавірусом. Виховує 11-річного сина Давида і дуже чітко розмежовує роботу і будинок.

Ведуча програми — Карина Самохвалова.

Водний туризм Дніпром

Зустріч із Тетяною Щербак почалася з набережної міста Вишгорода — звідси стартують водні маршрути Дніпром.

"Туристи можуть поїхати в ту точку, яка їм цікава, погуляти, розслабитися, попити кави, побути з сім'єю, помилуватися красою Київської області та, звичайно ж, насолодитися відпочинком", — говорить Щербак.

— А це саме туризм-туризм чи й таке водне таксі, як у Стамбулі, наприклад?

— Я б не сказала, що це водне таксі. Це туризм, який залучає інвестиції, розвиває наші громади, людям дає можливість побачити красу не тільки Туреччини, але і рідної України.

Дуже багато людей, які не знають, що є в Україні, зате дуже добре орієнтуються, що є в Туреччині. Ми хочемо це змінити.

Ось зараз ми пливемо в сторону Переяслава, в сторону Канівського водосховища. Це туристичний маршрут із точками зупинки. Він займає дві години. Ми зможемо відпочити, помилуватися красотами, насолодитися водою, ну, і зарядитися енергетично.

— Такі поїздки дні на три можна розтягнути. Бо великий катер, на 60 осіб, його швидкість не дуже велика, то тільки до Канева — це 10 годин.

— Ось зараз ми хочемо розв'язати це завдання. Будемо залучати інвестиції, щоб були більш сучасні катери, які зможуть укласти цей маршрут в один день, з точками зупинки, щоб людям була можливість і вийти, походити, подивитися щось. Але це не повинно бути довше, ніж один день.

Звичайно ж, ми хочемо туриста, який зупиниться у нас на ніч. Такий формат залучить ще більше туристів, і вони ще більше витратять грошей, чим піднімуть економіку Київської області.

— Але, на жаль, не у всіх людей є ці гроші.

— Тому маршрути розробляють для середньостатистичної людини. Для того, щоб людина могла собі це дозволити. Це важливо. Не важливо, хто ти і де ти — ти повинен відпочивати для того, щоб перезавантажитися і провести час зі своєю сім'єю.

— Скільки коштує квиток на таку водну прогулянку?

— 150 грн на двогодинну прогулянку. Якщо тривалий маршрут — буде дорожче.

— Ви кажете, що будете залучати інвестиції. Але всі ці кораблі — це приватники. У держави нічого свого немає. Ось я сьогодні розмовляла з хлопцем, у якого 4 своїх катери. І він мені каже: "Собівартість маршруту до Канева на 60-місному прогулянковому катері — приблизно 1 тис. грн з людини. Якщо малий катер до 12 пасажирів — це до 2 тис. грн". Він пояснив, що в собівартість, крім іншого, входить плата за переміщення поверхнею води, за причали, ну, і найдорожче — це дизпаливо. І якщо брати всі його витрати, то виходить 1 800 грн з людини на 12-місному катері. Що може запропонувати йому чиновник, щоб здешевити цей маршрут для простої людини?

— Зі свого боку, ми, як представники держави, просто зобов'язані запропонувати пільгове пересування. Ми зобов'язані запропонувати пільгові причали, в ідеалі — взагалі безкоштовні. Ми можемо зі свого боку взяти участь, умовно посприяти, щоб у нього були якісь пільгові ціни на паливо. Ось зараз у нас переговорний процес з мережею АЗС для того, щоб ми розвивали та приваблювали туристів у нашу область.

Не боятися Чорнобиля

— Які водні маршрути планують?

— Туризм Дніпром — це наша родзинка, тут буде 12 локацій. Це Вишгородський історичний музей, це Вишгородська набережна дуже красива, це Межигір'я... Це старовинний козацький монастир — це те місце, яке ми повинні історично пам'ятати з діда-прадіда, і асоціюється воно із силою, з енергетикою і з наповненістю нашими родовими, такими споконвічно українськими генами.

Тобто маршрути від Чорнобиля до Вишгорода, від Вишгорода до Переяслава — і далі. Відповідно, з точками зупинок, щоб подивитися, починаючи від Чорнобильської зони, яку вже треба розвивати, як туристичний об'єкт, а не як біль. Там є що показувати. Це частина автентичної природи. Чому в усьому світі це охороняють, показують, а ми боїмося? Нам вже нічого боятися.

— Тобто ми не хочемо, щоб у нас Чорнобиль асоціювався з сумом і трагедією. Так, це було, але зараз це може бути атракція, яка буде приносити гроші державі.

— Це унікальна атракція, в якій збереглися всі будівлі, як було ще тоді, у 1986 році. Його потрібно використовувати не тільки для того, щоб показувати людям, там фільми знімають, відеоігри..

Там мешкають унікальні тварини. Наприклад, зубри. Запитаймо у будь-якої дитини, яка живе у висотці, умовно, в Дарницькому районі Києва. Вона живого зубра може тільки в зоопарку побачити, і то не у всіх.

Чому ми це приховуємо? Чому ми не можемо це показати? Це безпечно! Це цікаво. Це щонайменше показує нам іншу картинку, не ХХI століття як джунглі кам'яні, а все ж таки живі, справжні рослини та тварини.

— Ви вже прораховували, скільки може коштувати такий тур? Скільки турист повинен мати коштів, щоб доплисти до Чорнобиля, переночувати там?

— Тільки зупинка в якомусь готельному номері буде близько тисячі гривень. Плюс сам шлях — це ще тисяча гривень. Думаю, що на тур вихідного дня 100 дол. доведеться витратити. Але це будуть 100 дол., витрачені в кайф за два дні... Якщо ми підемо до магазину, купимо продуктовий набір і посидимо два вечори вдома, думаю, це ті самі гроші.

Я вважаю, що емоції коштують дорого. І найголовніше, у що ми повинні вкладати, — у свій розвиток і свої емоції. Наш емоційний фон — це двигун нашого внутрішнього прогресу. Те, що ми побачимо, подорожуючи, нові якісь місця — це своєрідне підживлення.

Повернути причали

— Ми були з вами в Переяславі й бачили, що загалом причал вже і не належить місту. Причали вже розпродано...

— На сьогодні там триває ініційована нами перевірка — як і чому це сталося. І якщо там буде незаконна сторона (а ми вже розуміємо, що вона буде), то просто договір буде розірвано в судовому порядку.

У будь-якому випадку ми повинні й будемо підіймати все те, що, на наш погляд, може розвивати область і країну, підняти рівень наших жителів. Для Переяслава причали — це велика частина його бюджетного доходу. Це внесе життя в Переяславську громаду, збільшить дохідну частину і відповідно приверне інвестора. Адже ми ж всі розуміємо, що коли приїде катер і люди вийдуть, умовно, на годину-дві погуляти, вони відвідають музеї, подивляться церкви, вони вип'ють каву, вони наповнять бюджет. Якийсь умовний інвестор, який побачить потік туристів, захоче побудувати там додатково готель. Це розвиток. Це робочі місця. Це підняття економіки. Це зменшення державного бюджетного вливання в Переяславську громаду. Адже зараз кожен з нас повинен дивитися в бік розвитку не тільки конкретного шматочка своєї країни, а загалом і глобально.

І якщо кожен з нас буде вносити свою частку в розвиток (а нас багато — понад 40 мільйонів), то це допоможе нашій країні не просто стати топовою з погляду туризму, а топовою європейською країною з погляду будь-якого розвитку та великого економічного потенціалу.

Туризм і пандемія

— Як пандемія позначилася на туризмі Київської області?

— Зрозуміло, що пандемія підкосила і туризм. Ми не могли людям дозволити збиратися великими компаніями, ми не могли відкрити готелі, не могли умовно показувати якісь туристичні місця за допомогою гіда.

Зараз, на щастя, пандемія пішла на спад. Я впевнена, що за допомогою вакцинації ми зможемо повернутися на той рівень, який був до пандемії, й туризм піде вгору.

І навіть ці водні прогулянки — так, обмежена кількість людей на катері, але це вже крок до того, що ми пішли вперед. Так, всі повинні бути в масках, всі повинні дотримуватися карантинних обмежень для свого ж внутрішнього спокою. Адже наше життя і наше здоров'я — це насамперед наша справа. Не держави, не медиків. Береженого бог береже.

— Статистика із захворюваності в області падає?

— Статистика, хвалити бога, зменшується. І у нас вже немає цих тисячних страшних цифр і сотень смертей, які були, на жаль, навіть півтора місяці тому. Зараз вже захворюваність близько 100 осіб на добу. Це цифра, при якій ми можемо якісно приділити увагу кожному пацієнтові, ми можемо вилікувати цього пацієнта, і найголовніше — врятувати його життя і життя членів його сім'ї, людей, з якими він контактував.

Ковідні лікарні ми зменшуємо, робимо ковідний округ. До спаду в нас було в області 29 ковідних лікарень. На сьогодні — це вже 13 лікарень.

Зрозуміло, що якщо раптом що-небудь станеться, і нам не вистачатиме місць, ми готові розгортати госпіталі й далі. Але я впевнена, що цього не станеться.

Читайте також: З Києва — до Канева: швидкісні "Ракети" курсуватимуть Дніпром