Втручання в роботу суддів на Донбасі: результати дослідження обговорюємо з Максимом Середою

Максим Середа. Фото: kanaldom.tv

Центр політико-правових реформ представив результати дослідження "Втручання в незалежність суддів при розгляді справ, пов'язаних зі збройним конфліктом на сході України", яке безпосередньо пов'язане з роботою суддів у Донецькій і Луганській області.

Експерти проаналізували 1504 постанови про відводи/самовідводи суддів на предмет можливого впливу збройного конфлікту на їхню участь у справах і провели моніторинг 20 судових засідань у кримінальних і цивільних справах.

Про те, як відбувалося дослідження та як змінилася динаміка випадків чинення тиску на суддів, розповів експерт Центру політико-правових реформ з питань суддівства Максим Середа в програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча програми — Альона Грамова.

— Яка головна мета дослідження? Показати, що на суддів вже не чинять такий тиск, як раніше?

— Одним із основних завдань цього дослідження було подивитися на динаміку та проаналізувати, як змінилася ситуація з тиском на суддів, які розглядають справи, пов'язані зі збройним конфліктом на сході України.

Дослідження, які проводилися в 2015-2017 роках, показували, що ця проблема входила до топ-5 найбільш значущих проблем Донецької та Луганської областей: тиск на суддів, які розглядають справи, пов'язані з конфліктом на Донбасі.

Наскільки ця ситуація змінилася? Наше дослідження багато в чому відповідає на це питання.

— За допомогою яких методів проводилося дослідження?

— Ми використовували сукупність методів.

Передовсім, дивилися офіційну статистику. Я поясню: у нас будь-який суддя, який вважає, що на нього чиниться тиск, за законом уповноважений і зобов'язаний звернутися, щойно йому стало про це відомо, до генерального прокурора і до Вищої ради правосуддя (ВСП) — це центральний орган суддівського управління. І всі ці звернення перебувають у відкритому доступі на сайті. Видно не тільки звернення, але й відповіді на них. Це відкрита інформація, і можна на сайті державного органу отримати певні цифри.

Але ми не обмежувалися лише офіційною статистикою. Проводили інтерв'ю з суддями, прокурорами, адвокатами, які практикують в Донецькій і Луганській областях, запитували їхню думку. Також ми аналізували матеріали ЗМІ. Кілька разів ходили в суди на такі засідання, де могли бути випадки тиску. Ось це, власне, ключові методи нашого дослідження.

Дослідження ми проводили у співпраці зі студентами правових спеціальностей із Донецької та Луганської областей. Користуючись нагодою, хотів би подякувати тим із них, хто став співавтором звіту, за їхній внесок у дослідження. Ми дуже раді, що воно дало можливість студентам саме зі східних регіонів спробувати свої сили в юридичній аналітиці. Думаю, це дуже важливо.

— Ви провели близько 50 інтерв'ю, де судді ділилися з вами своїм досвідом роботи, і звичайно, тим, як вони бачать втручання в своє особисте життя, професійну діяльність. Можете навести конкретні приклади тиску на суддю, про які вам відомо?

— Так, я розповім про приклади тиску, з якими судді стикаються і можуть стикатися в подальшому, зокрема в Донецькій і Луганській областях.

В одному з випадків ми побачили, що в суд надійшла анонімна телефонограма, в якій було сказано: якщо суд сьогодні ухвалить рішення про засудження людини, яка воювала проти України, то суд підірвуть.

Було і таке, що якісь невідомі особи написали біля будинку судді: "СБУ, не спи, вата — на волі, патріоти — в тюрмі!".

Тобто судді, дійсно, стикаються з різними формами тиску від різних суб'єктів: як від радикально налаштованих громадян України, так і представників "влади" на тимчасово окупованих територіях Донбасу.

Дуже важливо зазначити, що на тимчасово окупованих територіях можуть перебувати родичі, друзі, найбільш близькі люди суддів, яким можуть загрожувати і таким чином також впливати на них.

— Чи можна говорити про зменшення випадків втручання в професійну діяльність суддів?

— Це один із результатів нашого дослідження.

Ми побачили, що кількість звернень суддів, офіційних, принаймні, зменшилася у 2,5 раза за останні роки. І це, насправді, дуже позитивно.

Ми висунули гіпотезу, і в принципі, нам це і підтверджували під час інтерв'ю, що однією з причин цього може бути те, що судді, дійсно, багато в чому втратили зв'язок із тимчасово окупованими територіями. Тобто навіть ті, які переселилися, були змушені виїхати з окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО). Вони намагалися перевезти свої родини, і власне кажучи, способи тиску на них через родину зменшилися. І це може бути однією з причин того, що кількість повідомлень про тиск також скоротилася.

— Скільки часу знадобилося для того, щоби провести таке дослідження?

— Насправді, довго. Ми проводили його понад рік. Тому що нам сильно заважала пандемія коронавірусу, яка дуже ускладнювала і проведення інтерв'ю, і зустрічі, й відвідування судів. Коли постійно локдаун, дуже важко проводити дослідження, які передбачають спілкування з людьми.

Зробивши інтерв'ю з працівниками Феміди, держслужбовцями, як думаєте, що є найскладнішим в їхній роботі зі справами, пов'язаними зі збройним конфліктом на сході?

— Психологічна форма тиску — одна з основних форм тиску, з яким, в принципі, стикаються судді, які розглядають справи щодо збройного конфлікту на Донбасі.

Дуже добре, що кількість звернень зменшилась. Але було би ще краще, якби на ці звернення, які надходять, була своєчасна, послідовна та правильна реакція.

На жаль, наше дослідження виявило, що з такою реакцією були проблеми. І наші центральні органи влади не завжди якісно і вчасно реагували на подібні звернення.

Прямий ефір