Військові навчання, кібератаки та лжемінування — як Росія веде гібридну війну проти України (ВІДЕО)

Мета Росії — не Україна, вони хочуть, щоб світові було страшно. Так вважають у Міністерстві оборони України. Військові навчання, кібератаки та лжемінування продовжують розгойдувати суспільство, кажуть політологи, повідомляє "Дом".

Скупчення військ на кордоні України та російсько-білоруські навчання "Союзна рішучість-2022" — не перші дії Росії, що загрожують безпеці України за роки бойових дій на Донбасі. Згадати хоча б російські навчання у тимчасово окупованому Криму у квітні 2021-го, або тогорічні спільні навчання з Білоруссю "Захід-2021" у вересні. У 2015-2019 роках російське командування проводило понад 4 тис. тренувань щороку, підрахувало російське Міноборони. Така кількість зборів є абсурдом, кажуть експерти.

"Такі навчання відбуваються поблизу безпосередніх кордонів з Українською державою. Нам російська сторона не пояснює характеру. РФ не веде оборонних конфліктів, лише агресивні проти України. І в цьому контексті виникає питання — а до чого, власне, готуєтеся?", — каже військовий експерт Олександр Мусієнко.

Наразі судна РФ, зокрема й десантні кораблі, нібито відпрацьовують оборону морського узбережжя Криму до 19 лютого. Раніше так звані "тренування" мало не заблокували судноплавство в Азовському та Чорному морях. Україна навіть порекомендувала авіакомпаніям не літати над територією, де відбуваються навчання.

Не розцінювати такі збори як маневри чи політичні ходи складно, кажуть політологи. Головна їхня мета — навіяти стрес і страх. Попри те, що для українців такі маніпуляції не є новинкою, поки це не втрачає своєї ефективності.

"Яка ціна цих мінувань? Чого варто це зробити? Чого варто нашим службам, ДСНС зокрема і поліції перевіряти кожну школу? У нас також, на жаль, немає імунітету до цих проявів", — коментує політолог Валерій Кравченко.

Дестабілізують суспільство і кібератаки. 2015 року хакерам вдалося вимкнути системи енергопостачання в країні. 2017 року Україні було завдано шкоди вірусом-вимагачем "Петя", він блокував дані багатьох установ — від Кабінету міністрів до Чорнобильської АЕС. Значно збільшилася останніми роками і кількість повідомлень про лжемінування. Лише від початку цього року Нацполіція отримала майже 4 тис. таких повідомлень. Жоден випадок не підтвердився. Два дні тому сталася наймасштабніша в історії України, за даними поліції, кібератака на банки та сайти державних установ.

"Не вдалося досягти цілі, яка була поставлена тим, хто працював над DDоS-атаками, банківська система дуже швидко відновилася, всі сайти були відновленні також у дуже швидкий час", — розповів віцепрем'єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

У Службі безпеки України вважають, що організувати настільки потужну операцію під силу лише державній структурі.

"Вартість такої атаки сягає мільйони доларів. Це для того, щоб всі наші глядачі зрозуміли, що не може якийсь окремий хакер, навіть група хакерів, дозволити собі такі витрати", — повідомив керівник управління департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк.

Мета Кремля — не Україна, вони хочуть, щоб світові було страшно. Так заявив міністр оборони України Олексій Резніков в інтерв'ю "РБК-Україна".

"Кремль, на жаль, використовує тактику інформаційного шантажу: "Ось бачите, ми можемо напасти". А західний світ, на щастя, вже не може на це не реагувати… Наразі забути про Україну та її участь у міжнародному військовому конфлікті, де агресором є Російська Федерація, вже неможливо”, — сказав він.

Рано чи пізно українці звикнуть, кажуть експерти. Кібератаки передбачатимуть і зупинятимуть моментально, але це все одно забиратиме бюджетні гроші та сили держструктур та суспільства, що й грає на руку агресору.

Читайте також: Кібератаки — це вже нова реальність сучасності, — політолог