Війна з музикою: як відроджуються українські мотиви (ВІДЕО)

Група українських музикантів, композиторів та критиків розшукують та відроджують репресовану українську музику. Її знищували, приховували та навіть крали, але тепер вона стає відомою у всьому світі, інформує "Дом".

Культура стала невіддільним рупором війни. Особливо музика. Українські пісні — народні та сучасні — стали світовим та національним трендом. На світових концертах на підтримку України, у метро та підвалах, де люди ховаються від російських ракет. Українські пісні гуртують, підіймають бойовий дух навіть в укриттях "Азовсталі" в Маріуполі.

Росію вкрай дратує українська музика. Президент РФ Володимир Путін нещодавно обурився культурою скасування. Мовляв, чому відмовляються від канонічних Чайковського та Рахманінова? Ідея про те, що "культура поза політикою" допомагає просувати ідеологію військових злочинців, вважає музичний критик Любов Морозова.

Щоправда, про культуру скасування українськими репресіями та терором Путін не сказав нічого. Українській музиці рідко коли нічого не загрожувало. Наприклад, на початку ХХ століття. Тоді українські композитори могли надати музиці національного колориту, вільного від російського чи радянського регулювання. Між революцією 1917 року та терором 1930-х Київ був центром модерністської української музики.

Львівського композитора Василя Барвінського заарештували на початку 1948 року, змусили підписати документ, яким він начебто дозволяє знищити рукописи. А потім дали 10 років заслання. Його співкамерником був український композитор Борис Кудрік.

Борис Лятошинський, один з основоположників модерністського напряму української музики, Сильвестров та Годзяцький, виключені у 1970 році зі Спілки композиторів. І звісно ж легендарний Микола Леонтович. 1924 року його було вбито руками таємної поліції, що послужило формуванню музичної спільноти українських творців.

Бандуристи та кобзарі — окремий пласт української музики, знищений репресіями. Одні стали жертвами Голодомору, інших розстріляли наприкінці 1930-х. До 1936 року лише зареєстрованих бандуристів було близько 300, а після залишилося лише четверо.

Коли музичну спадщину було неможливо винищити, доводилося красти: і композиторів, і їхню музику. Наприклад, відомий радянський фільм "Весілля в Малинівці" нібито було знято за однойменною оперетою росіянина Бориса Александрова. Але це не так. Насправді написав оперету український композитор Олексій Рябов. Річ у тому, що Рябов працював у театрі українського режисера, актора та драматурга Леся Курбаса. 1933 року апарат сталінського терору звинуватив Курбаса в зраді батьківщини, відправив на Соловки, а в 1938 році його розстріляли. Підписати оперету прізвищем неблагонадійного автора, який працював із контрреволюціонером, не могли. І знайшли вихід із ситуації.

"Викликали до Москви Рябова, і сказали, що передати твори потрібно товаришам із Москви, які перероблять їх, щоб вони не були такі українські. І що музику напише "наш молодий та талановитий композитор Александров". А він був сином улюбленого композитора Сталіна, автора відомої пісні "Священна війна", яку Александров-старший, до речі, теж переписав з української повстанської пісні", — розповідає доктор мистецтвознавства, професор Любов Кияновська.

Наразі група українських музикантів та критиків працює над тим, щоб імена композиторів України, які хотіли стерти, а твори, які приховували чи хотіли присвоїти, стали відомі усьому світові. Для цього створили проєкт, мобільний додаток та сайти Ukrainian Live Classic.

"На знак солідарності з українським народом можна отримати ноти творів українських композиторів та зіграти їх на підтримку України у всьому світі. Відстоюючи в цій війні загальнолюдські цінності та свободи, ми, українські музиканти, композитори, культурні менеджери, говоритимемо про нашу культуру так голосно, як тільки можемо", — повідомили в ініціативній групі Ukrainian Scores

Автори проєкту зібрали детальні біографії сотні українських композиторів, упорядкували їх за епохами та стилями. З іншого боку, знайшли не тільки виконання творів сучасними оркестрами, а й архівні записи звучань. І все для того, щоб українська музика була гучною світовою спадщиною і більше ніколи не була кимось репресована чи привласнена.

Читайте також: "Червона калина" та нові хіти — українські пісні перемоги звучать у країні та світі (ВІДЕО)

Нагадаємо, український гурт Kalush Orchestra став переможцем музичного конкурсу "Євробачення-2022", який пройшов в італійському Турині.