Відновлення зруйнованих Росією культурних об'єктів: про перші кроки та плани розповіли у Мінкульті

Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) вже зафіксувало 396 епізодів воєнних злочинів росіян проти української культурної спадщини. Незважаючи на те, що бойові дії тривають, відомство веде збирання доказів, документує всі факти руйнувань, а також готує план відновлення культурних об'єктів. Про це сьогодні, 27 червня, розповіла заступниця міністра культури та інформаційної політики Катерина Чуєва в ефірі марафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA.

"Ми дуже сподіваємося, що робота з об'єктами культурної спадщини буде справді одним із пріоритетів держави. Хоча, на відміну від багатьох інших проєктів, наприклад, інфраструктурних, і особливо проєктів, які стосуються відновлення житлового фонду, це необхідно робити набагато повільніше, і набагато ретельніше щодо планування", — зазначила заступниця міністра.

Вона наголосила, що будь-яка робота з відновленням, реставрацією пам'яток потребує значної уваги.

"Це дослідження об'єкта, дослідження ступеня пошкодження. Наприклад, у тих випадках, коли житловий будинок, сучасний, або досить сучасний, другої половини ХХ століття, може бути визнаний таким, що підлягає знесенню. Коли ж ми працюємо з об'єктами культурної спадщини, ситуація інша. Як правило, навіть дуже сильно пошкоджені об'єкти так чи інакше відновлюватимуться. І в цьому випадку термін відновлення не застосовується в юридичному полі щодо пам'яток культурної спадщини", — пояснила експертка.

Проте, за її словами, коли об'єкт дуже пошкоджений, то в процесі реставрації якусь його частину може бути реконструйовано з використанням вже сучасних матеріалів. Чи реконструйовано, чи адаптовано.

"Наприклад, якщо частина будівлі пошкоджена, і ми розуміємо, що відновити її в тому існуючому до руйнувань вигляді неможливо з якоїсь причини, може бути знайдено якесь інше архітектурне або інженерне рішення. І тут ми дуже сподіваємось на допомогу міжнародних партнерів. Хоча й Україна має, безумовно, свій досвід та свою школу реставрації об'єктів культурної спадщини, але ми також хотіли б залучити той досвід, який практикують, наприклад, колеги з Нідерландів та інших країн, які мають дуже високі стандарти реставрації об'єктів культурної спадщини", — Розповіла Чуєва.

За її словами, Мінкульт активно працює з міжнародними партнерами, зокрема із ЮНЕСКО у напрямку збору доказів руйнувань.

"З юридичного погляду ці докази мають бути дуже правильно оформлені для того, щоб їх надалі використати, і щоб вони були прийняті на розгляд міжнародними судовими інстанціями. Тому така робота вже ведеться. Але, на жаль, оскільки список зруйнованих об'єктів вже великий, і він ще збільшуватиметься, і список цих втрат, ми теж бачимо, що, на жаль, поки що має лише тенденцію зростати", — сказала заступниця міністра.

Вона зазначила, що навіть після закінчення війни буде потрібно ще деякий час для того, щоб повністю задокументувати та зібрати всі необхідні дані.

"Це масштабна робота, яка потребує залучення великої кількості фахівців на місцях, у центральних органах влади. І сподіваємося, що вона буде успішною, тому що в будь-якому випадку документування цих руйнувань і втрат необхідно нам. Ми повинні самі розуміти, з чим ми маємо справу. Від чого відштовхуватися, коли говоримо про реставрацію, про відновлення, коли просимо, наприклад, про фінансову підтримку закордонних партнерів тощо. Тому ця робота триває. Вона не дуже швидко рухається, але вона має бути дуже ретельно виконана", — наголосила Чуєва.

Читайте також: Близько 400 воєнних злочинів скоїли росіяни проти культурної спадщини України — де найбільше

Нагадаємо, у ЮНЕСКО створили список частково чи повністю зруйнованих в Україні об'єктів культури.