Відносини Польщі та ЄС: як вплинула на міжнародну ситуацію війна в Україні (ВІДЕО)

Через суперечки щодо судової реформи, ухваленої у 2018 році, Польща до початку війни Росії на території України вважалася маргіналом у Європейському Союзі. Все через створення Дисциплінарної палати Верховного Суду з повноваженнями звільняти суддів та прокурорів, що суперечило практиці ЄС. Минулого року Європейський Суд ухвалив рішення: негайно заморозити діяльність Дисциплінарної палати та ліквідувати її. Польща відмовилася виконувати його. Тоді Брюссель вирішив призупинити виплату Польщі компенсації на відновлення після пандемії COVID-19. У результаті було заморожено понад 35 млрд євро економічної допомоги, інформує "Дом".

"Ініціативу вирішив взяти президент Польщі Анджей Дуда і вніс до Сейму законопроєкт, який мав вирішити конфлікт навколо дисциплінарної палати та таким чином покращити відносини між Варшавою та Брюсселем. Напередодні голосування до законопроєкту було терміново внесено зміни, спрямовані на збереження нинішньої ситуації. Відповідно до них було вирішено дисциплінарну палату замінити палатою професійної відповідальності", — розповів кандидат політичних наук, провідний спеціаліст Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка при МЗС Станіслав Желіховський.

Такий крок наприкінці травня не допоміг автоматично розблокувати рахунки. Хоча з 24 лютого, коли Польща перша відкрила свої кордони для українських біженців, критика з боку ЄС трохи ослабла. З перших днів повномасштабної війни польський кордон перетнуло близько 4 млн українців. Людям, які втекли від російської агресії, було надано максимальну підтримку.

Варшава надала значну військову підтримку Україні, передавши танки, сучасну артилерію, безпілотники та зенітні комплекси на суму 2 млрд євро. Її аеропорт у Жешуві став основним хабом для постачання в Україну озброєння від країн-партнерів.

"У Рамштайні відбулося чотири конференції НАТО з координації військової підтримки України. Це безпрецедентно. Жодна держава НАТО ніколи не отримувала такої допомоги, як Україна, яка не входить до НАТО. Потрібні подальші зусилля, доки Україна не вистоїть проти нападу, а потім підтримка на довгі роки вперед у процесі відновлення. Якщо демократичний світ перестане підтримувати Україну, це покаже іншим агресорам, що політика нехтування міжнародним правом окупається", — заявив посол Республіки Польща в Україні Бартош Чихоцький в інтерв'ю Polska Times.

Загроза російській агресії, яка може бути спрямована і на країни Європейського Союзу, зможе повернути Варшаву за стіл переговорів із ЄС для пошуку компромісу у розв'язанні правових питань, щоб зберегти єдність Заходу.

"Польща дуже страждає економічно. І ось ці економічні чинники не дадуть Польщі піти на повну конфронтацію з Європейським Союзом та його інституціями. У 2023 році в Польщі будуть парламентські вибори, і нинішній владі треба показати, що Варшава отримує кошти. І, я думаю, що, швидше за все, для того, щоб перемогти у цих виборах, потрібно шукати компроміс із Брюсселем", — вважає Станіслав Желіховський.

Брюссель наполягає, щоб Польща виконала всі вимоги Єврокомісії та не намагалася завуалювати свої рішення щодо судової реформи. Саме тоді, на думку Станіслава Желіховського, Польща може отримати фінансову допомогу на розвиток економіки ЄС.

Читайте також: Артилерійські установки, танки, бронетранспортери та ППО: що отримує Україна від західних партнерів (ВІДЕО)