Відмова ЄС від енергоносіїв Росії — як розвиватиметься ситуація, пояснив Бураковський

У довгостроковій перспективі людству доведеться відмовлятися від копалин палива. Зараз на всіх лежить історична відповідальність за майбутнє Землі та ті кліматичні зміни, які вже відбуваються. Таку думку сьогодні, 11 серпня, в ефірі марафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA висловив голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.

За його словами, у довгостроковому плані людству так чи інакше доведеться переглядати своє ставлення до природи, використання енергетичних ресурсів, особливо копалин.

"Ми відмовлятимемося від нафти для того, щоб її більше не спалювати. Проте нафтохімічна якась промисловість розвиватиметься. Це довгострокова перспектива. Є ще такий чинник — розвиток продуктивних сил. І, зрештою, людство вже пережило кілька технологічних революцій. У короткостроковій перспективі справді можуть бути проблеми. Ми чудово розуміємо, що різка відмова від чогось, різка зміна якихось технологій, наприклад, технологія опалення, отримання електроенергії тощо, — це все те, що може створювати незручності, іноді навіть значні незручності у короткостроковому проміжку часу. Роль політиків та експертів — пояснювати, що чи з війною з Російською Федерацією, без війни з РФ, але зміни самого технологічного укладу, скорочення споживання нафти, зокрема того ж російського газу тощо, — це в підсумку захист нашого довкілля, у нас загальне довкілля. Немає довкілля України, Росії, Європейського Союзу, Ліхтенштейну. Це все спільне", — сказав Бураковський.

Він зазначив, що чим швидше буде зроблено відповідний технологічний перехід, тим краще буде не тільки тим, що нині живуть, а й наступним поколінням.

"Я думаю, що ситуація, якщо ми беремо наш головний принцип політики, — скоротити постачання з Росії на світові ринки, розвиватиметься так. Насамперед це буде заміщення з різних країн. Заміщення не пройде одразу дуже швидко, тому що потрібно шукати якісь логістичні потоки, тобто нафту звідти треба не лише купити, а й привезти й відповідним чином обробити. Це певний час. Проте все можливо на сьогодні з урахуванням технологій саме перевезень, зокрема вантажів, як нафта, газ і не тільки. Другий момент — це прискорені, як на мене, заходи, пов'язані саме з економією енергії. Тому що економія енергії, економія газу, економія тепла тощо — це такий мейнстрим. І фактично у всіх країнах Європейського Союзу працюють відповідні програми, починаючи від кредитів на скління будинків, на їхнє утеплення. Загалом, що ми теж почали робити відносно недавно, проте у великих містах це все відбувається", — пояснив експерт.

Третій напрям, на думку Бураковського, — це зміна технологій, пов'язаних із використанням нафти та газу як сировини, а не як паливно-енергетичних матеріалів.

"Четвертий момент — це, як мені здається, про що ми мало говоримо, адже за наш власний добробут у широкому значенні цього слова відповідає не лише уряд. Відповідаємо й ми самі. І тому в будь-якій програмі заміщення енергетичних ресурсів, економії тощо, ключову роль відіграватиме суспільство, і ключову роль відіграватимуть окремі громадяни. Дуже важливо сьогодні говорити не лише про економічні питання, а й говорити про те, що зрештою перед нами й на нас сьогодні, на плечах наших поколінь лежить історична відповідальність за майбутнє Землі. І кліматичні зміни, які сьогодні відбулися, і далі відбуватимуться, це вже не фантастика. Це те, на що сьогодні треба якимось чином реально впливати, до цього треба звикати, треба вкладати сюди відповідні гроші. І в цьому сенсі розглядаймо відмову від російського газу та від російської нафти, від російського вугілля, яке вже фактично почалося в країнах Європейського Союзу, саме як стратегію, я б сказав, модернізацію нашої економіки з одного боку, а з іншого боку стратегію екологічної відповідальності перед майбутніми поколіннями", — резюмував Ігор Бураковський.

Читайте також: Зупинити війну в Україні може швидка руйнація економіки Росії, — Єрмак

Нагадаємо, за прогнозами Міністерства енергетики Росії, експорт російського вугілля може впасти на 30% — до 156 млн тонн. Це відбувається через санкції, які запровадили країни Європи у відповідь на повномасштабне вторгнення РФ до України. Ембарго на імпорт вугілля з Росії до Євросоюзу набуло чинності 1 серпня.