Важливість "Кримської платформи" для деокупації півострова: "Официальный разговор" зі Снавером Сейтхалілєвим

Про реальну ситуацію в окупованому Криму і окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) Україна розповідає на всіх міжнародних майданчиках. Для наближення деокупації Криму також буде створена "Кримська платформа".

Як світ підтримує Україну, і чому Росія так агресивно реагує на "Кримську платформу" і закон про корінні народи — розповів заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Снавер Сейтхалілєв у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Анна Нитченко.

— Україна виконала велику роботу, щоб світ почув про те, що відбувається в Криму і ОРДЛО. Як світ реагує на це?

— Те, що створюється "Кримська платформа" — це колосальний крок вперед. Виводяться на новий рівень всі питання системного консолідованого обговорення з реінтеграції Криму, з деокупації Криму. Тому тут у нас великі можливості, великий потенціал даного заходу.

Є треки як зовнішні, так і внутрішні. Мінреінтеграції більше сфокусовано саме на внутрішніх питаннях. У нас є чіткі треки, за якими ми рухаємося. Це і розробка Стратегії деокупації, і розробка проєкту закону про перехідний період.

— Як "Кримська платформа" допоможе чинити тиск на Росію? Зокрема, міжнародний тиск.

— Весь світ об’єднався на позиціях і тезах того, що спроба анексії Криму є незаконною. Перед Україною, разом із країнами-партнерами, стоїть завдання щодо продовження політики невизнання тимчасової окупації та з протидії, тому що ми бачимо, що є постійні спроби створити видимість того, що регіон розвивається, видимість того, що громадяни задоволені.

Тому Україна разом зі світовою спільнотою має виробити системну політику з протидії.

— Чию підтримку Україна може зараз відчувати найбільше?

— Це наші стратегічні партнери. Перелік таких країн, країн-учасниць "Кримської платформи", на офіційному рівні не розголошується. Але ми знаємо, що це десятки країн, представлених на найвищому рівні.

— Яким чином "Кримська платформа" допоможе захистити тих людей, які постраждали від окупації?

— Вперше після Другої світової війни в європейському регіоні постало питання про те, що державні кордони порушені, і в даному контексті це великий виклик, зокрема, країнам регіону, і в цілому світовій спільноті. Тому залучення більшої уваги до цих питань, консолідація міжнародної спільноти в межах даної платформи — це дасть великий імпульс.

— Російська преса вже активно пише про те, що "Кримська платформа" не матиме ніякого значення. Як потрібно пояснювати світовій спільноті, що "Кримська платформа" буде діяти, що вона буде активною, що вона зможе реагувати?

— Це велика системна робота, ми постійно говоримо саме про стратегічну рамку цього заходу. Але не варто забувати також про культурну складову.

Є кілька треків — урядовий, парламентський, а також трек саме експертного співтовариства. В межах останнього треку планується велика робота над тим, щоб створити емоційний зв’язок материкової частини України з Кримом, з народами, які там живуть, зокрема з корінними народами.

У цьому напрямі Україна може взяти лідерство. Наприклад, був ухвалений закон про корінні народи. Завдяки цьому з’являється новий майданчик для того, щоб використовувати чинник саме корінних народів у тому, щоб наближати питання та момент деокупації.

— Закон про корінні народи в Росії теж сильно розкритикували. Путін навіть розсердився. Як ви оцінюєте цю реакцію?

— Україна чітко рухається в своєму порядку. Поняття "корінні народи" було зафіксовано в Конституції 25 років тому. Ухвалення цього закону трохи запізнилося за часом.

Але Україна заповнила той пробіл, який існував у законодавчому полі вже 25 років. Було дане чітке трактування, хто є корінними народами, які у них є права в межах незалежної України та гарантії з боку держави щодо розвитку та підтримки їхньої культури.

Це послідовна позиція держави України, і зрозуміло, що ми розцінюємо спробу таких недружніх емоцій з боку сусідньої держави як втручання у внутрішні справи України.

— Ця реакція Росії може призвести до чогось? Чи можуть вони почати маніпулювати цим законом?

— Ті тези, які були висловлені в цій реакції, не мають підстав, тому що в терміні, який був зафіксований законодавчо, корінними народами позначаються ті народи, у яких немає своєї держави або державності за межами України. Це народи, які сформувалися на території Кримського півострова — кримські татари, караїми та кримчаки. Заяви про те, що туди не були включені інші національності, не відповідає дійсності, тому що у етносів, у націй вже є свої держави, державні утворення.

— Які є складнощі в реалізації "Кримської платформи"?

— Складнощами більше займається Міністерство закордонних справ. Міністерство реінтеграції, зі свого боку, завершує розробку плану дій уряду щодо деокупації. На виході в цьому документі будуть детально описані дії на рівні уряду, на рівні кожного міністерства, центрального органу влади, яким чином конкретне відомство буде брати участь в процесі деокупації.

Також нашим міністерством розробляється стратегія розвитку кримськотатарської мови на 10 років вперед. Це здійснюється в межах міжнародної ініціативи зі збереження і розвитку корінних народів.

Важливим є спрощення доступу наших громадян з окупованого Криму й окремих районів Донецької та Луганської областей до державних послуг.