Вакцини проти коронавірусу — як працюють, чим відрізняються та яка ефективність (ВІДЕО)

Вчені продовжують публікувати нові результати досліджень щодо рівня захисту та ефективності щеплень від COVID-19. Наприклад, за підсумками масштабного дослідження у Франції, вакцинація на 90% знизила ризик госпіталізації та смертності, зокрема у разі зараження штамом "дельта", повідомляє "Дом".

Наукові дослідження та низка клінічних випробувань спростовують "теорії" антивакцинаторів. Усі препарати проти COVID-19, схвалені Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) для застосування у надзвичайній ситуації, були перевірені на якість, безпеку та ефективність.

В Україні сьогодні використовується 4 вакцини — від компаній Pfizer, Moderna, AstraZeneca та CoronaVac. Під час випробувань вони показали високу ефективність — близько 90%.

"За епідефективністю фактично ці вакцини на сьогодні рівнозначні між собою. Тому вакциновані люди в нас не помирають, в нас вакциновані люди важко не хворіють. І це є величезний пріоритет для того, щоб вакцинувати населення України", — повідомила директорка Львівського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров'я Наталія Тімко.

Принцип дії препаратів різний. Існує три типи: РНК-вакцини, векторні та інактивовані.

До РНК-вакцин належать препарати від компаній Pfizer та Moderna. Їхній головний компонент — молекула матричної РНК, в якій записано інформацію про антиген — білок-збудник COVID-19. Коли ця молекула потрапляє всередину людської клітини, там синтезується цей білок, а організм виробляє імунітет.

"Вони захищають від всіх штамів коронавірусу, які реєструються. На початку, коли цю вакцину використовували, заявили про її ефективність 95-96%. З приходом дельта-штаму коронавірусу є публікації, що дещо нижче — до 88 %, але це є дуже багато", — сказала Наталія Тімко.

Векторна вакцина — AstraZeneca. "Вектор" — це вірус. Він повинен доправити до клітини людського організму білки вірусу, проти якого потрібно виробити імунітет. У вакцині від AstraZeneca як вектор використовують вірус мавпячого аденовірусу.

Третій тип препаратів — інактивована вакцина ("вбита" вакцина). Це CoronaVac від китайського виробника Sinovak.

"Це вбитий вірус, який не розмножується сам по собі і він викликає, під час введення до організму людини, імунну відповідь", — пояснив директор Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна Національної академії наук України Сергій Комісаренко.

Після вакцинації у деяких людей може з'явитися висока температура або біль у м'язах, але вони є результатом не інфекції, а імунної реакції організму. Заразитися на COVID-19 від щеплення неможливо.

"Вони не повинні викликати захворювання. Тобто вони викликають імунну відповідь, яка потім перешкоджає тоді, коди людина стикається з вірусом і може заразитися", — каже Комісаренко.

Імунізація захищає не тільки щеплених людей, а й тих, хто за протипоказаннями не може бути вакцинований. Щоб сформувати колективний імунітет, необхідно щепити щонайменше 70% українців.

Читайте також: "Специальный репортаж": пекло реанімацій — як переконати українців вакцинуватися від COVID-19

Нагадаємо, що в Україні налагоджена система фармаконагляду, яка дає змогу відстежувати усі несприятливі події, що відбуваються із людиною після імунізації.

Читайте також: Підсумки 21 листопада: День Гідності та Свободи, справи Майдану та ефективність COVID-вакцинації (ВІДЕО)