Україна наш дім

У ТКГ намітився конструктив: "Взгляд с Банковой" з Олексієм Арестовичем

Як наблизити реальне припинення вогню на Донбасі, в яких питаннях російська сторона в Тристоронній контактній групі (ТКГ) готова піти на переговори, як Київ і Кремль розглядають децентралізацію і "особливий статус" Донбасу, і що несуть кадрові зміни в силових відомствах України. Про це в програмі "Взгляд с Банковой" телеканалу "Дом" говоримо зі спікером української делегації в ТКГ Олексієм Арестовичем.

Ведуча програми — Дарина Вершиленко.

— 27 липня виповнився рік з моменту набрання чинності режиму припинення вогню на Донбасі. Як ви можете оцінити цей рік, враховуючи, що обстріли так і не припинилися?

— Обстріли не припинилися, але їх стало майже в 3 рази менше. У 2 рази стало менше вбитих, і в 3 рази — поранених. Чи працює режим припинення вогню? Працює. Бо зі статистикою не посперечаєшся. Чи є порушення? Є, і часто, іноді — кожен день, іноді бувають періоди, коли не буває 2-3 дні, потім знову починається.

Режим припинення вогню стійко протримався в перші 3-4 місяці після його встановлення. Коли РФ прийняла рішення про загострення, вона почала намагатися нам "підпускати кров". Ми бачимо аналітику, що піки загострення (коли є вбиті, поранені) дуже чітко потрапляють на важливі міжнародні події або на засідання Тристоронньої контактної групи.

Тобто Росія показує у властивій їй манері, що переговорів без крові не буває, якщо ми хочемо рухатися по переговорах. А рухатися для них означає тільки одне: займати їх точку зору, погоджуватися з ними. Якщо ми не будемо цього робити, то буде литися кров.

— Так що ж зробити, щоб вогонь на Донбасі все-таки припинився?

— Я не знаю, що можна зробити в цій ситуації. Навіть колективний тиск Заходу поки не робить на Путіна відповідного впливу. І які санкції ні вводь, які ініціативи дипломатичні ні роби, завжди знайдеться на 500-кілометровому фронті два зайвих міномети або два зайвих снайпери, які вистрілять і завдадуть нам втрати.

Хорошим поєднанням факторів є дві речі. Перша — своєчасна відповідь Збройних сил України (ЗСУ) на провокації: що стріляти можна у дві сторони, й втрати бувають у двох сторін. Друге — політико-дипломатичний тиск на всіх рівнях, починаючи зі Спільного центру з контролю та координації (СЦКК) і закінчуючи трибуною Ради безпеки ООН, Великої сімки, держав-посередників типу Франції та Німеччини, Сполучених Штатів. Все це здійснюється планово і позапланово.

Ми запропонували з приводу нещодавнього випадку з сімома пораненими українськими військовими на Донбасі скликати підгрупу з безпеки. Російська сторона відмовилася. Але всі ці відмови, як і ці обстріли йдуть "в скарбничку", яка переважно накопичується в Відні, в штаб-квартирі ОБСЄ, де щочетверга роблять відповідні доповіді, і ні у кого з 57 країн немає ні найменших ілюзій щодо того, хто зриває режим тиші.

— Як Росія пояснює свою відмову провести зустріч і поговорити про це?

— Росія пояснює все дуже просто: розмовляйте безпосередньо з "молодими республіками", яких ми не визнаємо, бо вважаємо, і не тільки ми, що це проксі-сили Російської Федерації. Росія здійснює ефективний контроль, Росія є стороною переговорів за всіма угодами Нормандського і Мінського формату. І це визнано всіма у світі.

— Відбувся форум "Україна 30", він був присвячений децентралізації. Президент Володимир Зеленський ще у 2019 році говорив, що вказаний в Мінських угодах пункт про зміни до Конституції України має на увазі реформу децентралізації, яку українська влада і так проводять по всій країні. Чи змінилася позиція Банкової з цього питання?

— Ні. У нас та ж позиція. Ми вважаємо "особливим статусом" Донбасу, про який домовлено в межах Мінських і Нормандських угод, — поєднання загального закону про децентралізацію, яким користується кожна область України, та спеціальної економічної зони, що дозволяє швидко відновити Донбас.

— А доводили цю позицію до російської сторони? Як вони на це реагують?

— Вони відмінно це знають.

Вони трактують "особливий статус" інакше — як надання культурної автономії цим регіонам, можливість проводити свою гуманітарну політику, встановлювати особливі відносини з РФ, мати свої силові структури, та все інше, що є де-факто кроком до федералізації України, на що ми, безумовно, не підемо.

— Зеленський провів кадрові перестановки в силових відомствах. З чим, на ваш погляд, це пов'язано?

— Президент, коли прийшов на посаду верховного головнокомандувача, поставив керівникам відповідних відомств завдання. Дорожні карти, план реформ, пункти та положення, які вони повинні були реалізувати. Минуло два роки. Відбулася оцінка посадових осіб, їх діяльності на постах. Винесені персональні кадрові рішення, і підібрані люди, які наступний етап завдань можуть здійснити більш ефективно.

— Як думаєте, це останні кадрові перестановки, або будуть ще заміни в силових відомствах?

— Я думаю, не останні. Будуть ще. Бо військова загроза Україні нікуди не поділася, і на неї треба відповідати. Відповідно, підбираються люди, кадри, які здатні виконати ці завдання, підготувати силову машину України до гідної відповіді.

— Який план, скажімо, на найближчий місяць в ТКГ? Які стратегія і тактика в роботі?

— Тактика і стратегія — підготуватися до засідання, яке буде тільки 26 серпня. Зараз представники ОБСЄ знаходяться в планових відпустках, тому ТКГ де-факто не працює до 26 серпня.

— Що будете обговорювати 26 серпня? Які зрушення після цього, можливо, ми отримаємо?

— Обговорювати ми будемо те саме, що зазвичай. Гуманітарний блок, соціально-економічний, питання безпеки, політичне питання. Відкриття контрольних пунктів в'їзду-виїзду (КПВВ) [з боку так званих "ЛНР" і "ДНР"], одночасне звільнення утримуваних осіб, просування по політичному треку, пояснення наших принципів примирення.

А також допуск інспекторів Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Про це зараз йдуть серйозні переговори, і сталося певне зрушення в цьому відношенні.

Плюс питання ділянок розмінування, допуску ремонтних бригад до критичних об'єктів інфраструктури на лінії зіткнення.

Тобто все, що ми вирішуємо вже з жовтня минулого року.

— Яке з цих питань має найбільші перспективи зрушитися з мертвої точки?

— Більше перспектив мають два питання. Перше — допуск інспектора МАГАТЕ до ядерних об'єктів на тимчасово окупованих територіях. На наш подив, росіяни реально вступили в технічні переговори. Обговорюють питання технічної імплементації візиту інспекторів МАГАТЕ. Ці візити повинні бути щорічно. Вони перевіряють два ядерні об'єкти, один в Луганську, інший в Донецьку.

І спочатку справи стояли так. "Допустите інспекторів МАГАТЕ, щоб ми могли провести інспекцію". Росіяни у відповідь — розмовляйте безпосередньо з так званими "ЛНР" і "ДНР". МАГАТЕ їм каже: "Не розуміємо ситуацію, коли Україна повинна розмовляти з Україною. Давайте якось рухайтеся". І дивним чином вони вступили в конструктивні переговори. Подивимось, що буде.

І друге питання, за яким можливі зрушення, — моніторинг екологічної ситуації на окупованих територіях. Там під егідою ОБСЄ створена міжнародна група експертів. Зараз йде розмова про персональний кадровий склад, про лідера — міжнародного експерта, який очолить цю групу. Вона повинна займатися, зокрема, питаннями підтоплення шахт і перспективами екологічних наслідків, пов'язаних з таким підтопленням. Тут теж певний обережний конструктив намітився.

Прямий ефір