Україна наш дім

У Мінекології назвали головних забруднювачів водних басейнів і як з ними боротися

Дніпро в Києві. Фото: ecoaction.org.ua

Головним забруднювачем водних басейнів в Україні є водоканали, а не промислові підприємства. Про це в програмі "Неофициальный разговор" телеканалу "Дом" заявив заступник міністра екології та природних ресурсів України Михайло Хорєв.

Він зазначив, що найбільш явно це простежується на Донбасі, де після 2014 року зупинилася частина промислових підприємств. І недавні дослідження головної водної артерії регіону — річки Сіверський Донець — показали, що її вже не можна віднести до найбільш забруднених річок країни.

"І знову ж таки з огляду на те, чому. Тому що за останній час на Донбасі припинила працювати велика кількість промисловості", — сказав Хорєв.

Заступник міністра підкреслив, що "Україні взагалі пощастило з якістю води".

"Бо у нас дуже мало промислових об'єктів. І за фактом головний забруднювач на сьогодні — це людина, тобто стічні води водоканалів. Ми щороку публікуємо топ-100 найбільших забруднень, там 70% — це водоканали. Бо у них неефективні очисні споруди, на жаль. Їх модернізація прямо пов'язана з підняттям тарифів для населення, а це непопулярний шлях. І вони перебувають, фактично, в положенні удава, який поїдає свій хвіст... Тобто 70% проблем, пов'язаних з якістю води, "лікуються" саме будівництвом або модернізацією чинних очисних споруд. Це дійсно 70%", — пояснив він.

У зв'язку з цим Міністерство громад і територій розробляє законодавчі норми, щоб всі тарифи затверджувалися на рівні місцевих рад. І місцева влада сама буде розв'язувати питання про виділення необхідних коштів на модернізацію очисних споруд.

"Для того, щоб, як то кажуть, мер відповідав. Тобто його обирають, далі він сам для себе вирішує, що важливіше — дороги чи здоров'я його громадян, які п'ють неякісну воду", — додав він.

Серед решти 30% забруднювачів води — зокрема й аграрії, які розорюють прибережні захисні смуги. І з цим необхідно більш активно боротися.

"Тобто щоб заливні луки використовувалися лише для сінокосу чи випасу худоби. Але у нас, на жаль, фермери туди лізуть трактором, сіють там кукурудзу, використовують там пестициди. Відповідно, це не додає здоров'я нашим річкам", — акцентував Хорєв.

Щоб посилити контроль над водними ресурсами, Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 3091 "Про державний екологічний контроль".

"У ньому передбачено створення нового природоохоронного органу замість усіх чинних, з новими зарплатами, з новими повноваженнями, з новою відповідальністю... Бо якщо екоінспектор має зарплату 7 тис. грн, то ми ж розуміємо, що навряд чи він зможе штрафувати підприємства на 10 млн грн — ризик отримання ним неправомірної вигоди дуже значний", — пояснив заступник міністра.

Також планують суттєво збільшити суму штрафів для підприємств за не пускання екологічного інспектора.

"Підприємство-забруднювач за чинним законодавством має право не допустити екоінспектора. Санкція за це — всього 710 грн. Умовно кажучи, якщо ви тут зараз поставите трубу, будете скидати брудну воду, до вас прийде екологічний інспектор. Ви маєте повне право йому заборонити відбирати там проби, говорити, що у вас все добре. Він вас оштрафує на 710 грн, і, власне кажучи, ви продовжите робити те, що робите. Законопроєктом № 3091 ми це прибираємо, прописуємо там досить "кабальні історії" з великими штрафами", — розповів Хорєв.

Повна версія інтерв'ю: Що так і що не так з водою в Україні: "Неофициальный разговор" із заступником глави Мінекології Михайлом Хорєвим

Прямий ефір