У Криму зникають українська та кримськотатарська мови: "5 вопросов" із Євгеном Ярошенком

Організація Об'єднаних Націй опублікувала нову доповідь генерального секретаря Антоніу Гутерріша про порушення прав людини в окупованому Криму. Вона охоплює період із 1 липня 2020 року до 30 червня 2021 року і описує широкий спектр порушень прав людини, зокрема ситуацію з українською та кримськотатарською мовами на півострові.

Наскільки в школах Криму скоротилося вивчення цих мов і чому Кремль прагне викорінити їх — розповів аналітик організації "КримSOS" Євген Ярошенко у програмі "5 вопросов" телеканалу "Дом".

Ведучий програми — Олег Борисов.

— Де-юре в Криму російська, українська та кримськотатарська мови існують. Де-факто всі, крім російської мови, знищують. Скажіть, будь ласка, якими даними ви володієте безпосередньо з цього кейсу?

— Окупаційна адміністрація формально ввела три офіційні мови. Однак фактично ефективно впроваджується і використовується як мова спілкування тільки російська. Що стосується української мови, то тут статистика дуже катастрофічна. Можна сказати, що вона перебуває на межі зникнення, як біологічний вид, який занесений до Червоної книги.

Наведу просту цифру. До окупації в АР Крим 12 694 школяра навчалися українською мовою. У 2020-2021 роках, попереднього навчального року, це число становило 214. Тобто за роки окупації кількість школярів, які навчалися українською мовою, скоротилася у 60 разів.

Крім того, якщо говорити про кримськотатарську мову, то там статистика не така сумна. Цифра скоротилася, але безпосередньо для кримськотатарської ідентичності немає такої загрози, як для української. Однак можна помітити ті випадки, коли органи окупаційної "поліції", або "суди" ігнорують право осіб, які належать до корінного народу, використовувати свою мову.

Наприклад, ми часто чуємо про те, як кримськотатарські політв'язні просять "суд" виступати їхньою мовою, а їх видаляють із зали "суду". Або відмовляють в забезпеченні перекладачем. Це все є не тільки порушенням їхніх мовних прав, але й тягне за собою порушення права на справедливий суд. Через те, що людині не дали висловитися рідною мовою, вона не може себе ефективно захищати.

— Як думаєте, навіщо Кремлю знищувати українську та кримськотатарську мови на півострові?

— Я б сказав навіть, що по відношенню до української та кримськотатарської мов, Кремль має різні цілі. Українська мова, як і Православна церква України, у Кремля асоціюється, як вони кажуть, "з українським періодом історії Криму".

Тобто якщо слідувати кремлівським наративам, то за 23 роки, коли Україна керувала Кримом, вони стверджують, була нібито "насильницька українізація". І дії, які спрямовані на скорочення української мови, вони називають "поверненням історичної справедливості". Крім того, вся українська ідентичність, так чи інакше, асоціюється з тим, що особи, які її висловлюють, найімовірніше, дотримуються проукраїнських поглядів, виступають за деокупацію Криму.

Таким чином, щоби придушувати такі настрої, дуже багато адміністративних зусиль спрямовано саме на те, щоб українську церкву, мову максимально викорінити.

Існує лише "Українська громада Криму", але вона співпрацює з окупаційною адміністрацією. Вони, наприклад, проводять різні заходи, проте я б сказав, що ця діяльність направлена ​​лише на підтримку видимості того, що в Криму є багатомовність.

— Чи є такі дії прямим порушенням прав людини?

— Безумовно, це порушує і фундаментальні принципи прав людини, це порушує права національних меншин і права корінних народів, якщо ми говоримо про кримськотатарську мову.

Є безліч документів, де закріплено право кожної людини здобувати освіту своєю рідною мовою в тій чи іншій мірі, можливість вивчати свою мову, демонструвати культуру, релігійні обряди, традиції, дотримуватися їх разом зі своїми однодумцями. Однак те, що прописано в так званій "конституції Криму", не відповідає дійсності.

— Як можна зупинити викорінення української та кримськотатарської мов?

— Є багато механізмів, які можуть дати надію на зупинку цих негативних тенденцій. Нещодавно опублікована 5-та доповідь генерального секретаря ООН про ситуацію з правами людини в окупованому Криму. Вона буде представлена на черговій сесії Генеральної асамблеї ООН, і це свідчить про те, що в системі ООН на найвищому рівні стежать за ситуацією в Криму. Ми бачимо, що це питання, так чи інакше, є на порядку денному.

Однак одних лише доповідей і резолюцій недостатньо, потрібні й інші дії. Потрібно здійснювати моніторинг тих осіб, які безпосередньо причетні до порушень прав людини в Криму, зокрема тих, які невиправдано дають розпорядження про те, щоби викорінювати українську або кримськотатарську мови з навчання, осіб, які невиправдано перешкоджають кримським школярам їхати на материкову частину України та вступати до українських університетів. Санкції можуть бути ефективним в даному випадку способом і вплинути на поведінку людей, які безпосередньо ухвалюють такі рішення.