У храмах, в меріях та на передовій: як Україна готується до Великодня

Святкувати Великдень і не допустити чергової хвилі коронавірусу. До цього закликали духовенство та українців керівники країни. З огляду на досвід святкування Великодня в минулому "карантинному" році, зараз підготовка до святкування відбулася більш організовано і спокійно. Детальніше про це — в матеріалі журналістів телеканалу "Дом".

Дезінфекція та богослужіння онлайн в храмах

У Києві в храмі святого Іоанна Кронштадтського (Українська православна церква) щодня обробляють ікони спиртовим розчином. При вході — антисептик і захисні маски. Є і безконтактний термометр.

"Коли люди заходять, ми відразу питаємо: як себе почуваєте, чи не болить голова, чи немає нежитю", — говорить протоієрей, настоятель храму Нестор Коломієць.

Він запевняє, провести Великдень безпечно — тут реально. В приміщенні здійснюють дезінфекцію. Площа Храму — 500 кв. м, тому безпечну дистанцію (одна людина на 10 кв. м) можна забезпечити. Решта парафіян може прослухати богослужіння на вулиці, для цього організують трансляцію.

"Ми рекомендуємо літнім людям і тим, у кого є хронічні захворювання, в цей Великдень залишитися вдома. Всі, хто прийдуть, будуть в безпеці. Необхідна кількість людей зайде до храму, решта буде стояти на вулиці, там буде трансляція. Якщо буде холодно, то люди будуть змінюватися. Освячення у нас відбувається на вулиці. По суті, це унеможливлює ризик зараження, люди стоять далеко одне від одного", — розповідає Нестор Коломієць.

За час карантину багато українських церков перейшли на онлайнтрансляцію своїх служб. Цього року в такому форматі буде відбуватися й Великоднє богослужіння в храмах Української греко-католицької церкви.

"Це буде недільна ранкова — о 6:30. І також о 8:00 буде Великодня урочиста літургія, яку ми будемо транслювати онлайн. Цього року ті, хто не зможе бути присутнім фізично в храмі, можуть також послухати молитву і через молитву вдома свяченою водою окропити свої продукти. Якщо її немає, то досить благословіння священника онлайн", — розповів Йосафат, ієромонах храму і монастиря Святого Василія Великого Української греко-католицької церкви.

У Православній церкві України кажуть, є й інші способи безпечно зустріти Воскресіння Христове. Наприклад, у селах священники будуть ходити дворами й освячувати продукти до святкового столу. Також вже освячений великодній хліб українці зможуть купити в пекарні або в супермаркеті.

"Сім'я на Великдень збирається воєдино. Христос зібрав апостолів, своїх друзів, і сьогодні кожного з нас хоче зібрати разом. Він може це зробити, навіть коли ми перебуваємо вдома. Тому що Господь воскреслий долає простір і час. Він входить до серця кожної людини", — пояснює Михайло Омелян, представник пресслужби Православної церкви України.

Українці з розумінням ставляться до обмежень, і більшість готова цього року знову святкувати Великдень вдома.

Християни східного обряду зустрічатимуть Великдень в ніч на 2 травня. У храмах святкові великодні богослужіння розпочнуться напередодні ввечері.

Як готуються міста України

Готуються до Великодня і муніципалітети українських міст.

Вінниця перетворилася на величезну фотозону. На центральній вулиці встановили гігантські писанки в людський зріст. Їх виготовили з гіпсової суміші.

Кожна писанка унікальна. На них зображені янголи, ляльки-мотанки, вінницькі храми та старовинний орнамент. Прикрашали яйця місцеві майстри.

"Використано всі ті техніки, які застосовуються саме для писанок. Робили акцент на обрядовість, на особливість розпису писанок нашого подільського регіону", — пояснює директор департаменту культури Вінницької міської ради Максим Філанчук.

Вінничани повз не проходять. Перехожі фотографуються, щоб показати унікальні писанки друзям з інших міст.

"У мене родичі й у Сумах, і в Києві, й у наших райцентрах багато. Ось я хотів показати, яка у нас у Вінниці краса. Як у нас створюють святковий настрій", — ділиться Василь Борисюк, житель Вінниці.

"Хороша святкова локація, саме до Великодня. Дуже сподобалося. Ми з донькою прийшли подивитися. Пофотографуватися. Атмосферна великодня локація. Всі писанки різні. Всі хороші. Не можу виділити якусь одну", — додає вінничанка Ольга Мельник.

Гігантські писанки розмістили трохи далі одну від одної та захистили їх декоративними огорожами, щоб городяни могли дотримуватися соціальної дистанції.

Тим часом жителі Одеси прикрасили писанками великоднє дерево в міському саду. Тут проведуть благодійний майстерклас із розпису яєць. Усі гроші підуть на лікування 5-місячного Діми Свічинського. У дитини спінальна м'язова атрофія. Для лікування потрібні найдорожчі у світі ліки, вартістю понад 2 млн дол.

"Мені подруга каже, що я тобі сюрприз зроблю — ми проведемо час і з радістю, і з користю. Я не знала, що тут така акція триває. І ось я прийшла. Це просто фантастика, такий позитив. У мене навіть слів немає", — ділиться учасниця акції Алла Архипова.

Прикрашання великоднього дерева — для одеситів уже традиція. Принести сюди писанку може кожен охочий.

Великдень в окопах

Великдень на лінії зіткнення. Його чекають і святкують усі українські військові — незалежно від віросповідання та конфесій. Ті, хто вже повернувся додому, згадують — в окопах великодня випічка та писанки завжди нагадували про будинок і об'єднували.

На хлібозаводі в Дніпрі вже кілька днів цілодобово випікають паски. Частину з них передадуть на лінію зіткнення. Просто в пекарні священник здійснює обряд.

Як такі самі паски у 2015 році привозили волонтери та капелани на лінію зіткнення, добре пам'ятає офіцер запасу Віктор Ожогин.

"Такі свята — вони об'єднують людей. Ще більше об'єднують. А це таке свято — воно рідне для всіх", — говорить учасник бойових дій на Донбасі.

Шість років тому Віктор Ожогин командував підрозділом, який базувався під Маріуполем. Каже, усі його підлеглі, незалежно від віку та віросповідання, чекали Великдень з нетерпінням. Це свято завжди нагадувало про дім.

"Пригадую найбільше, знаєте, коли нас проводжали до Маріуполя. Прийшов батюшка, кожного освятив. Кожного поцілував буквально. І це нас, напевно, врятувало. На війні одна нація у всіх — просто захисник вітчизни", — зазначає Ожогин.

Про великодні дні в окопах згадує і Сергій. Він служив у Донецькій області в секторі "Б".

"Пам'ятаю, як сам ходив з великим кошиком і розносив паски, смаколики своїм підрозділом на пости. Усі раділи, були щасливі", — згадує Сергій.

Він розповідає, в його підрозділі були хлопці з усієї України — і православні, й католики. Але Великдень завжди святкували разом.

"Ніхто не говорив про якісь конфесії. Всі свята святкували разом. Дружно. Та були вдячні всім тим, хто допомагав", — говорить Сергій.

Допомагав і капелан Дмитро Поворотний. Священнослужитель Православної церкви України приймав усіх, хто звертався до нього по духовну допомогу.

"Ми не поділяємо — ось цих вітаємо, а цих не вітаємо. Ми всіх вітаємо зі святом Христового Воскресіння. Єдність там — існує. І це єдність — вони об'єднані не за релігійною ознакою, вони об'єднані саме, знаєте, почуттям справедливості й правильності того, що вони роблять, — захищають батьківщину", — зазначив Поворотний.

Вже сьогодні та завтра капелани, які восьмий рік діють на лінії зіткнення з військовими підрозділами, знову поїдуть на передову. Щоб привітати військовослужбовців зі святом і передати їм паски. А також сподіваються, що на великодні свята буде дотримуватися режим повного і всеосяжного припинення вогню вздовж всієї лінії зіткнення.

А тим часом близько 12 тис. пасок волонтери відправили з Києва військовослужбовцям у зону проведення операції Об'єднаних сил і на адміністративний кордон з окупованим Кримом. Великодні подарунки для військових волонтери збирають у всіх містах України.

"Кожна машина, яка вирушає з пасками, має свій сектор, намагаємося нікого увагою не обділити. Всі роди військ, які нас захищають і стоять на передовій — всім приділяємо увагу. Намагаємося охопити максимум дислокацій — Станиця Луганська, Мар'їнка, Авдіївка, Маріуполь, Широкине, Щастя тощо", — говорить волонтер Антон Тіліс.

Освятити великодню випічку для військовослужбовців до Києва спеціально приїхав священник з Луцька.

"Ми вирішили приїхати, щоб хлопці знали, що вся Україна тримає за них кулаки. Ми молимося, ми дякуємо їм. І хочемо, щоб це скромне приношення, освячені хліби, які є символом Воскресіння Христового, розділити разом з ними, щоб вони відчували, що ніхто про них не забув", — прокоментував Никодим, ігумен, настоятель Луцького Братського Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря Православної церкви України.

А волонтери Дніпра цього разу крім великодньої випічки передають на передову ще й емальовані кружки. Кажуть, про це їх попросили самі військові.

Другокласники однієї з гімназій Харкова підготували великодні подарунки пораненим військовослужбовцям, які лежать у госпіталі. Учні зібрали для них паски, писанки та малюнки.

"Я намалював Великдень, я вітаю всіх військових з Великоднем! І нехай їм добре живеться, хай вони одужують!", — передає свої побажання школяр Олег Цимбалюк.

"А я намалював паску з двома яйцями — синім і жовтим. Написав "Зі святом Світлого Христового Воскресіння", а всередині листівки  — "Мирного неба, повернення в сім'ю, здоров'я"", — додає другокласник Гліб Пирогов.

Цю традицію учні підтримують вже сім років. Діти готують великодні подарунки для українських військових з початку бойових дій на Донбасі.

"Ми розмовляємо з дітьми про те, як відчувають себе наші воїни, поранені, які постраждали заради них, які самотні, тому що їхні сім'ї по всій Україні й немає нікого поруч, і тому кожне свято ми намагаємося їм якось прикрасити!", — розповідає вчителька української мови та літератури Наталія Курганова.

Через карантин до госпіталю дітей не пустили, тому паски й крашанки передали волонтери.

У Харківському госпіталі зараз на лікуванні — понад 200 воїнів. Кажуть, раді отримати великодній подарунок напередодні свята.

"Паска — вона завжди така солодка, м'яка, запашна. Це свято чекають всі, по-моєму, як Нового року, обов'язково солодкого", — поділився боєць батальйону "Айдар" Назар Радюк.

Авторські рецепти

Мешканка Львова Наталія Головацька випікає 4 види пасок. Всі інгредієнти натуральні, а закваску робить власноруч — за рецептом прабабусь.

Випічка на такій заквасці не популярна в Україні. Дріжджі для великоднього хліба Наталя робить сама — з води та борошна.

"Технологію ми вивели самі. Брали борошно, воду, давали можливість заквасці набратися сил — 7 днів вона у нас визрівала і доходила до старту", — розповідає пекарка Наталія Головацька.

Цього року Наталя вперше пече панеттоне. Для їх приготування потрібно 24 години.

"Ми використовуємо дуже багато сухофруктів, родзинки, сублімовану вишню і журавлину, потім додаємо борошно, сухе молоко, також використовуємо олію на 82%", — пояснює Олег Головацький — чоловік та колега Наталії з випічки.

Також в тісто додають яйця, мед, сіль і цукор. Все перемішують і залишають у холодильнику на кілька годин.

"Панеттоне відрізняється від звичайної паски поліпшеною рецептурою і тривалим виробничим процесом. І якщо процес випікання домашньої паски, яку пече звичайна господиня вдома, займає близько 6 годин, то панеттоне — понад 24 годин", — розповіла деталі Наталя.

Львів'янка почала відновлювати ще одну давню галицьку традицію — випікає баранчиків для великоднього кошика. Форми для випічки мають столітню історію.

"Форма для випічки дісталася мені у спадок від моєї прабабусі, якій вже 100 років. Це баранчик, який символізує українські традиції", — демонструє пекарка.

Вона зазначає, що наші предки вірили, що освячений баранчик вбереже дім від стихійного лиха. Раніше його пекли з прісного тіста і він був прикрасою будинку. А ось Наталя робить його їстівним.

"Цього баранчика можна освятити у кошику, потім його порізати та можна з'їсти, бо це — якісне здобне тісто. Або зберегти і з року в рік його можна освячувати в церкві", — зазначила Наталя Головацька.

Читайте також: Освячення пасок вдома та онлайнбогослужіння: як безпечно святкувати Великдень під час пандемії