Успіхи та проблеми децентралізації: "Официальный разговор" з главою Мінгромад Олексієм Чернишовим

28-29 липня в Києві відбувся всеукраїнський форум "Україна 30. Децентралізація". На ньому обговорювалися як позитивні моменти, так і недоліки реформи децентралізації, яка визнана одним із найуспішніших перетворень в Україні.

Що таке децентралізація, які переваги вона вже дала країні та громадам, як реформа буде розвиватися далі — в програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом" розповів міністр розвитку громад і територій України Олексій Чернишов.

Ведучий програми — Олег Борисов.

— Почнімо з загальних тез. Що таке децентралізація? Чому президент Володимир Зеленський назвав її однією з найуспішніших реформ, яка має ще можливість розвиватися далі?

— Реформа децентралізації є однією з ключових реформ України. Вона перебуває вже на значному етапі своєї реалізації та триває досить успішно. Тому є підтвердження як внутрішні, так зовнішні. Не так давно було ухвалено окрему резолюцію Ради Європи, яка розглянула й визнала реформу децентралізації в Україні успішною.

Що ж таке реформа децентралізації? В її основі перебуває громада (територіальна громада), якій передають владні повноваження й фінансові можливості. Тобто кожна громада повинна мати можливість розв'язувати всі місцеві питання на місцевому рівні. І, безумовно, з ростом фінансових можливостей зростає спроможність громад. І третім аспектом є відповідальність. Відповідальність точно так само передається з правами, з грошима. І це все у нас вже відбулося.

— Коли Володимир Зеленський тільки став президентом, він сказав: хочу мінімізувати корупційні ризики. Як цьому сприяє децентралізація?

— Безумовно, сприяє. Корупційні ризики виникають під час комунікації влади зі споживачем, влади з громадянином. Сьогодні, передаючи повноваження й відповідальність на місця, на органи місцевого самоврядування такі ризики істотно зменшуються. Зокрема, шляхом зменшення взаємодії з центральною владою.

Але люди є люди. Вони всюди такі. Тому в боротьбі з корупцією ми покладаємося на тотальну цифровізацію, діджиталізацію, за яких мінімізується "людський фактор". Вводять відповідні системи, працює державний портал "Дія" та різні продукти на його основі.

У межах форуму "Україна 30. Децентралізація" ми розглядали також реформу архітектури та містобудування. Досить складна галузь, яка роками була занурена в корупційну складову. Сьогодні ж інтегрована єдина електронна система у сфері містобудування, яка вже дуже ефективно працює й показує свій результат.

Так, безумовно, діджиталізація й децентралізація є інструментами, які, зокрема, наближають нас до цивілізації та мінімізації корупції.

— Давайте до цифр. Порівняємо — як було і як стало.

— Минулий 2020 рік був дуже значущим для етапу реалізації реформи децентралізації. Насамперед це стосувалося процесу об'єднання територіальних громад. Я нагадаю, що з майже 12 тис. територіальних громад нам вдалося сформувати близько 1,5 тис. нових об'єднаних територіальних громад. Якщо бути точним — це 1470. У результаті місцевих виборів, які пройшли торік, зараз ці громади мають голів, ради депутатів (де це необхідно) і здійснюють свої повноваження.

Що стосується районів. Раніше ми з вами жили в досить старій ортодоксальній системі адміністративно-територіального устрою. У нас було 490 районів. Багато з яких створювали, зважаючи на політичну доцільність абсолютно іншої країни. Низку районів у нас створено ще у 20-і роки минулого століття. Тобто абсолютно під інші політичні, економічні системи. Сьогодні ми скоротили кількість районів, зменшили їхню кількість до 136. Їх створено на підставі досить чіткої логіки з погляду і території, й спроможності, й своїх фінансових можливостей. І я радий, що таким чином ми рухаємося вперед.

Сьогодні реформа децентралізації повністю заснована на Європейській хартії місцевого самоврядування. І я з повною впевненістю можу сказати, що сьогодні Україна відповідає цим показникам.

— Тепер про проблеми децентралізації. Президент у своїй промові сказав, що після впровадження другого етапу децентралізації буде здійснено аудит, за допомогою якого будуть виявляти помилки, виправляти їх і переходити до третього етапу децентралізації. Про які помилки йдеться?

— Безумовно, будь-яка реформа зустрічає якийсь опір, громадський спротив. Це нормально. Це відбувається в усіх країнах. Реформа децентралізації зазвичай займає кілька років, з досвіду інших держав може тривати й понад 10 років. На щастя, ми рухаємося динамічними темпами й перебуваємо вже на завершальній стадії цієї реформи.

Безумовно, з передаванням повноважень на місця ми зіткнулися з не завжди чітким сприйняттям глав територіальних громад того, що необхідно брати й відповідальність. Тобто передано гроші, передано повноваження, але ж і передано відповідальність. І в деяких випадках спроможність територіальних громад, як і раніше, потребує розвитку. Держава приділяє цьому окрему увагу. У нас існує реверсна субвенція, яка перерозподіляється й допомагає тим громадам, які відчувають ці складності.

Але успіх громад перебуває всередині самих громад. Сьогодні ми перерозподілили фінансування. Громада може розвиватися. Вона зобов'язана залучати капітал, залучати інвестора, залучати мережеві компанії, будівельників, підприємства торгівлі, автозаправні комплекси, виробництво, індустріальні парки. Сьогодні ми, як уряд, націлені на те, щоб постійно підтримувати ці ініціативи, й ми це робимо.

Те, що стосується аудиту. Щорічно ми здійснюємо зі свого боку верифікацію. У нас є відповідний рейтинг цих громад. Першим аспектом у ньому є спроможність громад задовольнити потреби населення в базових послугах (адміністративних, соціальних та ін.).

— Щодо інвестицій. Прем'єр Денис Шмигаль також на форумі "Україна 30" говорив про те, що децентралізація створює сприятливий інвестиційний клімат. Чи можна вже озвучити, які інвестиції надходять?

— Ми постійно говоримо з асоціаціями громад і самими громадами, що наше завдання — розвивати економіку, розвивати регіональну економіку на рівні областей, на рівні громад. І тут найважливішим аспектом є питання залучення капіталу, інвестицій, створення додаткових робочих місць. Саме це створить передумови для того, щоб українці залишалися в країні, жили вдома і працювали тут, отримували гідну заробітну плату.

З боку держави сьогодні розроблено і в першому читанні вже ухвалено законопроєкт про підтримку індустріальних парків. У ньому взято до уваги істотні пільги та стимули для розвитку. Ми плануємо наступного року суттєво збільшити обсяг інвестицій з боку держави в розвиток інфраструктури. Плануємо за найближчі три роки створити мережу з 25 нових індустріальних парків, підготувати для них інфраструктуру. Хоча деякі з них вже працюють зараз. І цього року ми також підтримуємо їх фінансово. Цей напрям є нашим пріоритетом.

Читайте також: Індустріальні парки та креативна економіка — як зупинити трудову міграцію: "Официальный разговор" із Олексієм Чернишовим