Україна наш дім

Успіхи "Великої приватизації": "Официальный разговор" із Костянтином Кошеленком

Костянтин Кошеленко. Фото: Facebook

Велика кількість об’єктів в Україні, які раніше перебували в неефективному державному управлінні, зараз передається на приватизацію та оренду через прозорий аукціон. "Велика приватизація" — одна з найважливіших реформ в Україні. За останні два роки вона принесла державному бюджету понад 4,5 млрд грн.

Що являє собою реформа, як вона розвивається і що приватизація дає малому та середньому бізнесу — розповів заступник голови Фонду державного майна України Костянтин Кошеленко у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Альона Грамова.

— Сьогодні ми поговоримо про "Велику приватизацію". Як вона розвивається в Донецькій області?

— В країні відбувається багато великих якісних змін. Напевно, тому всю приватизацію зараз називають "великою" — тому що безпрецедентна кількість об’єктів, які раніше перебували в неефективному державному управлінні, зараз відправляються на приватизацію та оренду через прозорі аукціони.

Це дійсно масштабно, і за останні два роки результат для бюджету становив понад 4,5 млрд грн.

Усі ці об’єкти — це точки росту, які отримують українські та зарубіжні інвестори, які потім модернізують їх, які потім створюють робочі місця і поповнюють бюджет.

Законодавчо приватизація розділяється на велику і малу. "Велика приватизація" — це об’єкти зі стартовою ціною від 250 млн грн. А "Мала приватизація" — це стартова ціна нижче ніж 250 млн грн. Цього року тільки в межах "Малої приватизації" проведено аукціонів на загальну суму понад 2 млрд грн. Такі аукціони відбуваються в кожній області, в кожному місті, зокрема в Донецькій і Луганській областях. Це можливість для малого і середнього бізнесу отримати собі в управління, стати власником державного активу, щоби розвивати його.

— Як працює сама приватизація? Якщо людина зацікавлена ​​в якомусь об’єкті, що їй потрібно робити і які є умови?

— Приватизація — це простий, прозорий і зрозумілий процес із рівним доступом для кожного громадянина. Немає необхідності кудись ходити, з кимось кулуарно домовлятися. Все є на сайті privatization.gov.ua і на сайті orenda.gov.ua. Ці сайти — це такі собі маркетплейси, супермаркети, на яких розміщені всі об’єкти, які пропонуються до приватизації та оренди. Їх можна подивитися за списком, можна відсортувати за областями, можна навіть на карті відкрити і подивитися в кожному населеному пункті, які державні активи ви можете розглянути.

З кожного активу розкривається інформація повністю. Це не тільки фотографія і адреса — це вся технічна, юридична, фінансова документація. Тобто ви не будете брати участь в аукціоні, купуючи кота в мішку. Ви будете чітко розуміти, що собою представляє той чи інший актив, і формувати для себе ціну, яку ви готові заплатити на аукціоні. Переможе той, хто зможе заплатити державі більше в бюджет.

Серед таких об’єктів є, наприклад, Азовський судноремонтний завод у Маріуполі — це об’єкт, який давно потребує модернізації та інвестицій, і має великий потенціал. Це потенційний об’єкт для великого бізнесу. Якщо подивитися об’єкти менші, то по всій території області розташовані нежитлові будівлі різної площі: 90, 100, 200 кв. м в різному стані, які пропонуються для приватизації. Для підприємців це можливість придбати їх для того, щоби розвивати свій бізнес.

Також, якщо немає можливості або готовності купити актив, є можливість його орендувати. У Добропіллі, наприклад, є приміщення для оренди на 26 і 40 кв. м. Окремо хочеться сказати про об’єкти комерційні: на вулиці Привокзальній міста Покровська є кілька об’єктів — 17, 20, 30 кв. м — які здаються в оренду під торговельну нерухомість, тобто там можуть бути розміщені якісь представники бізнесу, які бажають торгувати на вокзалі, надавати якийсь сервіс клієнтам. Асортимент дійсно великий. Хтось орієнтується на підприємства для того, щоби їх модернізувати, а хтось просто купує собі гараж або приміщення, яке стане в нагоді йому для відкриття магазину або невеликого виробництва.

— У чому вигода цієї програми як для інвестора, так і для держави?

— Я наведу знаковий приклад, з яким стикалися всі, хто подорожував до Києва на автобусі. Це Центральний автовокзал у Києві. Об’єкт був приватизований навесні минулого року. На конкурсі новий покупець виклав за нього 230 млн грн.

В якому стані був автовокзал, напевно, всі знають. Він не ремонтувався років 40, і, в принципі, був пам’ятником радянської епохи, в поганому сенсі цього слова. Ніякого сервісу, брудно, незручно, черги. Це все виглядало, як дуже некомфортні та негідні для столиці ворота. 

Тепер, через всього лише рік, новий власник вже модернізував вокзал. Для того, щоб оцінити, потрібно просто його відвідати. Він став більшим, він став просторнішим, відкрилася лаунжзона та готель на останньому поверсі, відкрилися ескалатори, відкрилося громадське харчування. І новий власник говорить про те, що він створює справжній аеропорт для автобусів. Це абсолютно новий рівень сервісу, який отримують жителі столиці, гості та всі, хто подорожує через Центральний автовокзал.

Такі об’єкти створюються по всій країні. Це не тільки вокзали. Це виробництва, аптеки, це зовсім маленькі об’єкти для приватного невеликого бізнесу. Це можливість для бізнесу отримати такий стартовий фундамент на хороших умовах, можливість для держави позбутися активу, який дуже часто перебуває в занедбаному стані, і припинити корупцію.

Адже ми всі розуміємо, що біля кожного державного підприємства, об’єкта перебувають якісь люди, які тим чи іншим чином виймають з нього цінність, руйнують. На працюючих об’єктах — це продажі та покупки через якісь прокладки, пов’язані з такими людьми, з такими чиновниками, менеджментом підприємства. На підприємствах і об’єктах, які вже приведені в запустіння, банально вирізають метал. Це все є великим джерелом корупції, яке десятиліттями впливало негативно на економіку.

Зараз же приватизація — це можливість для бізнесу зайти, розвиватися, створити робочі місця в місті, де цей об’єкт розташований, і платити податки в бюджет. Таким чином у виграші всі: громадяни, бізнес і держава.

— Наприклад, в нашому регіоні багато вугільних підприємств, і якщо такий об’єкт потрапляє під приватизацію, то люди, насамперед, думають про збереження своїх робочих місць. Є якісь вимоги до інвестора щодо того, щоби штат співробітників зберігав свої робочі місця?

— Скажу більше. В умовах на перші пів року прописана виплата всіх боргів підприємства та збереження робочих місць. При цьому під всіма боргами ми розуміємо і борги до бюджету, податки і борги співробітникам, бо часто там уже існує якась заборгованість із зарплати. І це дійсно дозволяє і розрахуватися, і зберегти людей.

Як правило, об’єкти перебувають в загальмованому стані. Наприклад, багато спиртзаводів, які були приватизовані в межах демонополізації спиртової галузі, вже не працювали. Всі люди, які на них працювали, були або скорочені й уже працювали десь в Польщі, або сиділи без роботи. А після того, як такі підприємства були приватизовані, новий власник покликав назад на роботу професіоналів, які розуміються на цьому виробництві.

— Чи відкриється представництво Фонду державного майна в Краматорську?

— Для нас це дуже важливе завдання. Цим питанням ми вже займаємося.

Кілька років тому була зроблена помилка — попередній менеджмент Фонду регіонального відділення так далеко поїхав, що відділення Донецьке, Луганське та Харківське виявилося з офісом у Харкові. Харків саме по собі велике місто і область, і там є чим займатися в оренді та приватизації.

Звичайно ж, фокус на Донеччині та на Луганській області має бути. Особливий фокус. Тому цього року ми розділили ці два регіональні відділення: окремо Харків, і окремо — Луганська та Донецька області.

Зараз офіс розташований у місті Сєвєродонецьку. Але ми займаємося тим, щоб відкрити представництво в Краматорську вже цього року. Найближчим часом будуть опубліковані вакансії. Ми це обов’язково зробимо цього року.

Прямий ефір