Прискорення євроінтеграції: інтерв'ю з очільницею української делегації в ПАРЄ Марією Мезенцевою

Український уряд серйозно налаштований на підтримку курсу вступу України до Європейського Союзу — про це у своєму привітанні з Днем Європи сказав президент Володимир Зеленський. Якою є стратегія української влади, і чи вдасться Києву та Брюсселю змінити Угоду про асоціацію й домовитися про промисловий безвізовий режим і про відкрите небо — тему вивчили журналісти програми "На самом деле: Донбасс" телеканалу "Дом", а основні моменти прокоментувала очільниця української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Марія Мезенцева.

Підтримка на шляху до ЄС

Того дня, коли Україна передасть Брюсселю свою заявку на вступ до Євросоюзу, Литва, Латвія й Польща будуть готові підтримати це рішення. Це зафіксовано в серії підписаних двосторонніх декларацій.

Офіс президента планує провести кампанію з підписання аналогічних декларацій і з іншими державами-членами ЄС. Але, на думку експертів, далеко не всі з них налаштовані, як Польща та країни Балтії.

"Працювати лише з тими, хто нас підтримує, немає сенсу. Зрештою успіх — це працювати з тими, хто на сьогодні займає обережну позицію. Наприклад, голландці, французи, італійці — ось це ключові країни, з якими ми повинні дуже послідовно працювати. Звісно, німці та іспанці", — прокоментував очільник МЗС України (2014 — 2019 рр.) Павло Клімкін.

Питання, які залишаються ключовими для європейців — судова реформа, боротьба з корупцією та олігархами. Про це говорили і в жовтні минулого року під час щорічного саміту "Україна — ЄС", і в лютому під час Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).

Оновлення Угоди про асоціацію з ЄС

Повноправне членство в ЄС, безумовно, залишається для України віддаленою перспективою з невизначеними термінами. Але в питаннях зближення без вступу 2021 рік має стати знаковим через запуск декількох процесів: по-перше, перегляду Угоди про асоціацію з ЄС.

"Те, що економіка України досить швидко вийшла з кризи 2014-2015 років, що у нас, незважаючи на коронавірусну кризу, стабільна банківська система, і навіть минулий рік ми пройшли з досить низькою інфляцією, що у нас бюджет став більш ефективно витрачатися, і відповідно люди змогли отримати індексації пенсій, — це все багато в чому завдяки реформам, пов'язаним з Угодою про асоціацію з ЄС", — зазначила директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан.

Роботу влади щодо імплементації поточної версії Угоди про асоціацію експерти оцінюють частково позитивно, але є й зауваження.

"Процес виконання угоди був досить повільним. І зараз, в останній коронавірусний рік, швидкість виконання поточних завдань знизилася. Але натомість ми наздоганяли там, де ми відставали раніше. Рухається реформа приєднання до загальної системи транзиту ЄС, і взагалі інтеграція митних систем, також зараз важливий цифровий ринок — він теж активно рухається, плюс енергетика", — продовжила Мовчан.

"У нас є буквально лише кілька секторів, у яких ми дуже добре працюємо. У всіх інших — дуже складна робота, тому що вона вимагає коштів і сильних фахівців, яких у нас, на жаль, не вистачає. Але треба зазначити, що з енергетики ухвалили дуже багато законодавчих актів. Але зараз стоїть питання імплементації законодавчих ініціатив: якщо раніше було все добре, то зараз багато директив гальмуються, і це пов'язано з Верховною Радою", — доповнила виконавча директорка громадської організації "Український центр європейської політики" Любов Акуленко.

Переговори про внесення корективів до Угоди про асоціацію з ЄС вели досить довго, і остаточно про це домовилися під час саміту "Україна — ЄС" восени 2020 року. Зокрема, Київ зацікавлений у перегляді її в частині торгівлі товарами та взаємних квот. Але не лише.

"Угода — вона динамічна, вона передбачає, що Україна підтримуватиме певний рівень гармонізації з нормами ЄС. На сьогодні дуже багато нормативних актів, які записані в додатку до угоди, застаріли", — пояснила Вероніка Мовчан.

По-друге, тривають переговори про надання Україні так званого промислового безвізу — коли наша продукція маркуватиметься за європейськими правилами, а сертифікати відповідності на неї визнаватимуться в країнах Європейського Союзу без додаткових випробувань.

"Україна зараз везе ці товари до ЄС, у загальному обсязі експорту це поки невелика частина — 5% загального експорту. Але якщо подивитися загалом експорт цих товарів з України до світу, то до ЄС везеться 41% — це найбільша частка. Тому, якби ми обирали, для яких країн нам передусім потрібен промисловий безвіз, це був би теж Європейський Союз", — прокоментувала Мовчан.

Поки переговори тривають тільки за трьома категоріями товарів, але в подальшому список планують розширювати.

Київ також розраховує на завершення в першій половині цього року процедур підписання угоди з ЄС про спільний авіаційний простір. Крім того, Україна першою з країн поза Євросоюзом хоче приєднатися до реалізації "зеленого курсу ЄС", що означатиме тісну координацію політик для протидії кліматичним змінам.

"Це, звичайно, дорого для підприємств. І вже є звернення підприємств, що їм дорого вводити ці чисті стандарти у себе на виробництві. Але я вважаю, що ми іншого виходу не маємо. Тому що це стосується нас усіх, ми дихаємо цим повітрям, ми п'ємо цю воду. Треба шукати компроміс і допомагати їм шукати кошти на це все обладнання", — вважає Любов Акуленко.

Місія ЄС на Донбасі

Європейський союз продовжує водночас підтримку України. З 2014 року було виділено 16,5 млрд євро фінансової допомоги у вигляді грантів і позик. При цьому для імплементації реформ ЄС надає не лише фінансову допомогу. Особлива увага приділяється східним регіонам. Один із прикладів: у Маріуполі восени минулого року відкрився офіс Консультативної місії ЄС.

"Місія надає підтримку українським державним органам для того, щоб досягти ефективного та підзвітного сектора громадянської безпеки. Штаб-квартира місії розташована в Києві, але також ми прекрасно розуміємо — щоб діяльність місії була ефективною, необхідно мати представництва в регіонах України", — каже керівник регіонального представництва Консультативної місії ЄС у Маріуполі Мартін Кулішек.

Діяльність цього офісу поширюється на всю Донецьку область. Місія в цілому надає консультації та підтримку у розробці законопроєктів, стратегій, співпрацює з поліцією, вишами, митною службою.

У їхньому фокусі — навчання та тренінги. Наприклад, для Донецького юридичного університету, який перемістився з непідконтрольної території, була розроблена навчальна програма із взаємодії правоохоронців з громадою. Крім того, надається й технічна допомога. Так, у березні для Національної поліції в Донецькій області було передано обладнання вартістю понад 600 тис. євро.

Саміт "Україна — ЄС"

Одна з головних подій, за підсумками якої щорічно оцінюють успішність української трансформації, — саміт "Україна — ЄС".

У 2020 році його перенесли через пандемію, але зрештою провели. І його підсумки були обнадійливими.

Саміт-2021 через коронавірус, імовірніше, також відбудеться вже восени. А значить, Київ має в запасі майже півроку, щоб продемонструвати реальний прогрес у всіх сферах. Але насамперед — в антикорупційній і судовій реформі.

Робота України в ПАРЄ

На тему євроінтеграції України у програмі "На самом деле: Донбасс" говоримо з керівницею української парламентської делегації в ПАРЄ Марією Мезенцевою.

Ведучий програми — Олексій Мацука.

— Наша основна аудиторія — жителі Криму та Донбасу. Які переваги вони отримають у разі успішної євроінтеграції України?

— Наприклад, вже є проєкти студентського напряму. Такі, як ми реалізували декілька років тому на території Донецької та Луганської областей. В межах програми Євросоюзу Еразмус+ (передбачає обмін студентами та викладачами між університетами країн-членів ЄС, — ред.) ми привезли туди представників молоді з шести європейських країн. Вони розповідали молоді Донбасу, як можна брати участь у безкоштовному отриманні бакалаврату та магістратури (у навчальних закладах ЄС, — ред.).

Багато вищих навчальних закладів України вже не перший рік працюють за ініціативою Еразмус+. Так, студенти з 3-4 курсу (які завершують бакалаврат і підходять до магістерськї програми) можуть скористатися грантами на навчання в Європі — це не кредити, які потрібно виплачувати, а саме грантова програма. Наприклад, у США немає безкоштовної освіти, ти все одно платиш за неї якусь частину. В Європі безкоштовне навчання є, ми вважаємо себе частиною Європи, тому ця партнерська програма поширюється, зокрема, й на наших студентів, виші. Крім країн ЄС програма поширюється і на наших партнерів — це Грузія, Молдова, Азербайджан і Вірменія.

Україна досягла успіху в Еразмус+, вже є велика кількість випускників. Але це не означає, звичайно, що програма сприяє виїзду молоді за кордон. Дуже часто вони повертаються.

Також у багатьох регіонах, зокрема й на Донбасі, відбувається підтримка стартапів, наявних бізнесів. Ця програма називається "ЄС для бізнесу". Тому ми можемо говорити про комплексні напрями підтримки.

— Євросоюз надає велику фінансову підтримку. Загалом з 2014 року ЄС виділив понад 16 млрд євро на проведення реформ, розвиток України. Як заявив верховний представник ЄС із зовнішньої політики й безпеки Жозеп Боррель, це більше, ніж будь-якій іншій країні.

— Тут чітка цифра — 16,5 млрд євро безповоротної фінансової допомоги. Хочу зауважити, що це не кредит. Це та допомога, яка пішла на науку, культуру, економіку та інші сфери.

Також важливим є курс України на "Зелену угоду" Євросоюзу. Я б хотіла уточнити, що ми поки не приєднуємося до цієї угоди, а слідуємо її стратегіям, які прописані Європейською комісією.

Для розуміння: Європейська комісія — це як в Україні уряд, тільки вона — це уряд з 47 країн. Єврокомісія затвердила "зелений курс", він націлений на зниження карбонізації викидів до атмосфери.

Якщо взяти Донбас як регіон, який завжди був пов'язаний з важкої промисловістю. І ми знаємо з досліджень деяких українських та іноземних вчених, що зараз у регіоні через окуповану його частину спостерігається потенційна екологічна катастрофа. Це і якість води, і доступ до неї. Це також використання наших природних ресурсів, яке почалося після окупації та війни в 2014 році, що призводить до втрат, висихання гирла річок. Знімки з космосу доводять і показують реально висохлі природні водойми.

Це свідчить про те, що ми не можемо не йти цим курсом ЄС, але для цього теж потрібно величезне фінансування.

— Україна є членом Ради Європи. ПАРЄ, Рада Європи — це, за суттю, громадська організація, на розгляд якої різні країни виносять свої, переважно правозахисні, ідеї, проблеми. Ми знаємо про колосальну кількість порушень прав людини на Донбасі та в Криму. Яке місце у вас, як парламентарія Асамблеї РЄ від України, займають ці наші два окупованих регіони?

— ПАРЄ була заснована для захисту прав людини. Її головний документ — Європейська конвенція з прав людини. ПАРЄ розпочала свою роботу в 1949 році, після Другої світової війни. Зараз у складі Ради Європи 47 країн. Україна посідає одну з позицій лідерів в ініціативах, які стосуються масових порушень прав людини, які пов'язані з окупацією території частини Донбасу та Криму.

Ми, як українська делегація, нещодавно мали низку важливих перемог. Зазначу, що складність роботи полягає в тому, що Рада міністрів Ради Європи — це все міністри закордонних справ 47 країн, які ухвалюють спільне рішення. То ось вони ухвалили чергове рішення щодо ситуації політв'язнів, незаконно утримуваних людей у Криму — ми маємо їхній поіменний список, також є люди, які пропали безвісти. Це також стосується Донбасу. У квітні ми передали цей список комісару з прав людини Ради Європи Дуні Міятович.

Ось на квітневій сесії Рада міністрів Ради Європи, наприклад, ухвалила рішення щодо кримського файлу, до нього вносяться наші правки. І в червні ми чекаємо голосування щодо важливої підсумкової резолюції щодо Криму. І є ще окремий документ щодо Донбасу, безвісти зниклих політв'язнів і тих людей, які піддаються репресіям.