Українці в Молдові — яку допомогу отримують: інтерв'ю з головою комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації Михайлом Радуцьким

Народні депутати України завітали до Республіки Молдова. З перших днів повномасштабної війни ця сусідня країна приймає українських біженців. За необхідності забезпечує безперебійне лікування хіміопрепаратами, а також процедурами гемодіалізу. Не будучи багатою державою, лише на гуманітарну допомогу Молдова одразу виділила 1 млн дол., також уряд заявив, що додатково виділить таку ж суму.

Про це і не лише в інтерв'ю телеканалу "Дом" розповів народний депутат, голова комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький.

— Яка мета приїзду української делегації до Молдови і які ваші враження від візиту?

— Мета нашої поїздки — зрозуміти, які проблеми мають наші переселенці, які сьогодні перебувають у Республіці Молдова.

Якщо говорити про позитив: ми побачили, що Молдова — це справді дружня для нас країна. Навіть незважаючи на її нейтралітет [у цій війні], з першого дня воєнної агресії путінського режиму Молдова відчинила свої двері для наших громадян. Люди, які втекли від обстрілів крилатими ракетами, які втратили свої будинки, знайшли притулок у Молдові.

Молдова не дуже багата країна. Але лише для гуманітарної допомоги Україні вони виділили 1 млн дол. одразу. І сьогодні ми почули від уряду Молдови, що виділять ще близько 1 млн. дол.

Держава надає безкоштовні медичні послуги для кожного громадянина України, який тут перебуває.

Молдова створила державні центри для біженців, де людям надається триразове харчування, гігієнічні кімнати. Так, це не умови п'ятизіркового готелю, але тут бомби не падають, російський "Град" не стріляє. Ми бачили, що прості мешканці Молдови намагаються дати все, щоб якимось чином допомогти Україні та насамперед українцям.

Ми зустрілися з українською діаспорою в Молдові, яка також відкрила благодійний притулок для наших громадян.

Тут люди також усім забезпечені, приймають навіть із домашніми тваринами — із собаками, кішками. Навіть люди прийшли із гусаком, і їм не було відмовлено.

Крім того, діаспора постійно відправляє гуманітарні вантажі до України. Десь 6 тонн ліків та їжі були відправлені саме нашою діаспорою.

— Як бере участь у допомозі нашим громадянам посольство України в Молдові?

— Я хотів би особливо відзначити наше посольство. Вони працюють у складних умовах, насамперед, не вистачає персоналу. У нас сьогодні війна, тому бюджет не може дозволити, як до війни утримувати у повному обсязі дипломатичні місії. Але попри це посольство приймає всіх українців.

Так, є черги під посольством, люди незадоволені чергою. Але це не провина посольства. Ми побачили, як працюють співробітники посольства — вони не бігають на перекури, не ходять на каву, на обід, вони постійно працюють.

— Ви побачили великі черги українців до посольства. З якими проблемами вони приходять? Про що вони говорять?

— Багато хто хоче повернутися сьогодні в Україну. Але у багатьох головна проблема — документи. Адже люди бігли від війни хто в чому, хто з чим... Хтось взагалі без документів, у когось лише внутрішній паспорт громадянина України, у когось лише закордонний паспорт, у когось закінчився термін дії документа. А згідно із законами Молдови, за наявності лише внутрішнього українського паспорта людина не може перетнути кордон, повернутися до України. Тому посольство почало видавати так звані "поворотні документи". Ось для оформлення всіх цих документів і шикуються такі черги.

Але завдяки діям і посла України в Молдові, і нашого Міністерства закордонних справ уряд Молдови дозволив нашим громадянам перетинати кордон у бік України, не маючи закордонного паспорта і навіть цієї довідки ("поворотного документа") з посольства України. Це значно спростить роботу посольства.

Частина проблем наших громадян стосується отримання українських соціальних виплат, перебуваючи у Молдові. Ми зібрали ці проблеми і вже в Україні вирішуватимемо разом із профільними міністерствами. Наприклад, тут багато наших пенсіонерів, але не у всіх є банківські картки, на які можна отримувати пенсію. Хто має картки, вони отримують пенсію з України без зволікання.

Але багато наших бабусь та дідусів приїхали сюди з невеликих сіл, у них немає карток, їм в Україні пенсію приносили додому. І ось вони в Молдові не можуть отримати українську пенсію, отримують лише допомогу від ООН, яка становить лише 100 євро — це невеликі гроші навіть для відносно недорогого життя в Молдові.

Ми вже попросили колег із Молдови, щоб вони домовилися із молдавськими банками видати нашим громадянам картки, на які Україна зможе перевести пенсію.

— Ваш основний напрямок у Верховній Раді — медицина. Як із цим справи з нашими біженцями в Молдові?

— Ми дуже вдячні Міністерству охорони здоров'я Молдови.

Щоб ви розуміли, така невелика країна, як Молдова, надає нашим людям безперервне лікування хіміопрепаратами. Це дуже дорого.

Також Молдова взяла на себе витрати, пов'язані з лікуванням пацієнтів, яким потрібний гемодіаліз. Адже процедури гемодіалізу неможливо переривати. Принаймні двічі на тиждень потрібно його робити. Це також дорого.

Наприклад, у сусідній Румунії така послуга коштує 70 євро, там витрати оплачує не пацієнт, а страхова компанія; приблизно така сама вартість в Україні, але ця процедура оплачується із держбюджету.

Тобто в Молдові це не може бути набагато дешевшим, бо це видаткові матеріали, які не виготовляються ні в Україні, ні в Молдові, їх потрібно закуповувати. І Молдова взяла ці витрати на себе.

Нас також запевнили, що наші громадяни можуть безкоштовно пройти вакцинацію. Це дуже важливо, щоб наші діти, які мають бути вакциновані за віком від небезпечних інфекцій, отримали щеплення.

У деяких наших громадян у "Дії" закінчуються сертифікати щодо вакцинації від коронавірусу. Їм слід зробити ревакцинацію. І ми попросили Міністерство цифрової трансформації України зробити так, щоб наша "Дія" комунікувалася з електронним додатком, який використовується в Молдові. Щоб вакцина від коронавірусу, зроблена в Молдові, автоматично підтягувалась у нашу "Дію". Бо якщо наші люди захочуть поїхати далі до Європи, вони не зможуть потрапити до країни ЄС без чинного сертифікату. І дуже важливо, що Молдова це зрозуміла і допомагає нам.

— А чи є розуміння, загалом, як діятиме медична система третього рівня в Україні — в регіонах, де зараз відбуваються бойові дії, чи нещодавно звільнених від окупації? Ті ж центри гемодіалізу, діагностичні центри.

— На територіях, які тимчасово не контролюються Україною, окупаційні війська не лише обстрілюють лікарні, а й крадуть медичне обладнання, дороге обладнання, яке Україна придбала останніми роками. Все ж таки наші громадяни помітили, наскільки українські лікарні змінилися за останні два роки на краще.

Сьогодні у населених пунктах, які вільні від російських загарбників, у лікарнях надається допомога. Причому ніхто не вимагає, щоб це був житель саме цієї області, де надається допомога. Національна служба охорони здоров'я України (НСЗУ) сплачує нашим лікарням за всі послуги, надані нашим громадянам. Тому єдине, що вам потрібно, максимально швидко дістатися до території, яку контролює Україна, і отримати всю допомогу.

На жаль, поки вони нас обстрілюють, ми не можемо в наші міста та села пустити навіть гуманітарні конвої з тими самими медпрепаратами. Тому дуже важко надати допомогу на окупованих територіях, Ви бачили, що вони роблять з гуманітарними конвоями в Маріуполі, як вони обстрілювали, як вони розкрадали наші гуманітарні вантажі, що вони робили в Мелітополі, у Бердянську.

Тому на сьогодні, на жаль, єдиний спосіб отримати третій рівень допомоги — бути на території, контрольованій Україною, українськими збройними силами.