Українська мова в інтернеті й не тільки — плани влади: "Официальный разговор" із Ростиславом Карандєєвим

81% українців вважає, що українська мова є важливим атрибутом незалежності України. Розвитком державної мови займається і влада країни. Для цього ухвалюється низка законів, які передбачають використання української мови в більшості сфер життя.

Чому використання української мови таке важливе, і як молодь заохочуватимуть до спілкування державною мовою — розповів перший заступник міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв у програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Анна Нитченко.

— Згідно з результатами опитування фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва спільно з Центром Разумкова, 81% українців вважає, що українська мова є важливим атрибутом незалежності України. Як держава хоче розвивати українську мову?

— Україна перебуває в унікальному становищі, коли українська мова, та й взагалі мова спілкування — це не просто засіб донесення інформації, це ще й значна і важлива складова державного суверенітету і незалежності. Для того, щоб сказати, що Україна — це не Росія, а українець — це не росіянин, ми говоримо українською, а не російською. Тому це важливий елемент національної ідентифікації та відмінності.

Це є складовою державної політики, і ми на цьому наполягаємо і наполягатимемо. На тому, що Україна і український громадянин має розмовляти українською мовою легко і за власним бажанням. Якщо зараз цього немає, то, сподіваємося, що це тільки зараз.

Надалі державна політика в сфері популяризації української мови буде стояти на тому, щоб створити якомога сприятливіші умови для того, щоб громадянин України легко, вільно і з бажанням спілкувався, насамперед, українською мовою, розумів її значення для себе, для своєї сім’ї, для свого професійного розвитку і, зокрема, для збереження суверенітету України.

— Які саме це будуть умови? Як, наприклад, залучати дітей та молодь до української?

— У будь-якому випадку, держава є інструментом примусу в тій чи іншій формі. Не виключенням є і система державної освіти, де так чи інакше учень, школяр, студент має отримати ті знання і в тому форматі, які визначені державними стандартами, державними документами. Одним із таких стандартів є мова навчання, донесення студентові, учневі інформації українською мовою. В результаті, перебуваючи в україномовному середовищі, дитина, юний громадянин, сприймає це середовище, воно стає для неї рідним і близьким. Далеко не завжди ми можемо запропонувати для дитини легке і вільне спілкування українською мовою в сім’ї. Різні можуть бути випадки.

Може бути і навпаки — україномовна сім’я, але середовище великого міста та спілкування, обговорення російськомовних продуктів тягнуть за собою і використання російської мови в спілкуванні. Подивився, наприклад, російськомовний фільм. Ти його обговорюватимеш із друзями, найімовірніше, теж російською мовою. Це легше та простіше. Але якщо ти дивишся фільм, цікавий фільм українською мовою, то підсвідомо, мені здається, набагато легше буде і говорити про нього українською мовою.

Якщо говорити про примусові елементи, які увійшли в систему державного регулювання — це українська мова як мова в сфері обслуговування, як мова в сфері інформаційного простору. Це теж правильно, це захист держави та своєї незалежності. Але це все робиться абсолютно чесно і спокійно, без приниження і зменшення можливостей для людей, будь-яких громадян України, використовувати в своєму житті й іншу мову. Як російську, так і мови тих національних меншин, до яких відносяться наші громадяни.

— При цьому Росія поширює багато фейків про те, що Україна нібито забороняє російську мову. Як боротися з дезінформацією, пов’язаною з державною мовою?

— Робити свою справу. Фейки все одно будуть, все одно буде політичний вплив ззовні. Насамперед, він буде орієнтований на носіїв російської мови, і орієнтований на тих, хто асоціює себе з російською культурою і російським світом.

Тому методично, поступово потрібно реалізувати державну політику й українську мову, розширювати сферу її вживання. Там, де це простіше — в дитячому середовищі, молодіжному. Зрештою, через 10, 20, 30 років нинішні діти, нинішня молодь — це будуть ті, хто формуватимуть політику, хто розумітиме, яка вона має бути в країні: українська, проукраїнська або будь-яка інша. Тому дуже важливо орієнтуватися на це покоління.

— Які зміни ви спостерігаєте в сферах видавництва, кіновиробництва й інших сферах у межах підтримки української мови?

— Ми спостерігаємо позитивну динаміку: збільшення кількості книг, виданих українською мовою в загальній масі видань, запропонованих на книжковому ринку. Ми маємо збільшення телевізійного продукту, створеного українською мовою в загальній масі.

Є проблеми, пов’язані з нерегульованим сектором, а саме — інтернетпродукування, де складно здійснити регулювання. Але в даному випадку ми маємо розуміти, що інтернетсередовище живе за бізнесзаконами. Якщо буде попит з боку суспільства на продукт українською мовою, то і виробник, який використовує для поширення свого продукту інтернетсередовище, теж створюватиме свій інформаційний продукт українською мовою. В даному випадку наша задача — сформувати цінності у громадян України, у молодого покоління, цінності споживання інформації українською мовою, і зробити українську мову більш рідною, близькою і більш вживаною.

— Якщо говорити про інтернет, держава планує якісь обмеження, пропозиції?

— Обмежувати тут було б неправильним, і це було б дуже дорого, це було б неефективно. Коли ми шукаємо якийсь цікавий для нас фільм, наша мета — щоб першим висвітився фільм українською мовою або в українському дубляжі, або з українськими субтитрами.

Якщо це російський фільм, це трохи інша тема. Але виробництво інформаційного продукту не російською мовою має заходити в Україну українською мовою — ось в чому основна задача.

Також у нас є достатній обсяг комп’ютерних ігор, комп’ютерних програм. Якщо вони створені англійською мовою, важливо, щоб там були теж пропозиції українською мовою.

Тому державним завданням є насичення інформаційного ринку українським продуктом в такій мірі, щоби будь-який інформаційний запит українського користувача був задоволений українською мовою. Щоб бажання отримати інформацію, якою б вона не була, забезпечувалося наявністю цієї інформації українською мовою.