Українізація Netflix і боротьба з дезінформацією: "Официальный разговор" з Олександром Ткаченком

У Міністерства культури та інформаційної політики масштабні плани на 2021 рік. В Україні стартує програма "Велика реставрація", на яку виділено 2 млрд грн, і в межах якої будуть відреставровані об’єкти національного значення. Окрім того, в Україні запускають Центр протидії дезінформації.

Також в планах міністерства — розробка українських наративів, розвиток медіаграмотності та нові зміни в сфері кіно. Детальніше про це розповів міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в ефірі програми "Официальный разговор" телеканалу "Дом".

Ведуча — Ірина Твердовська.

— Як ми будемо протистояти дезінформації та пропаганді?

— Ми не можемо воювати симетрично. Ми можемо воювати тільки асиметрично через певні причини. У нас інші ресурси, і воювати такими ж методами, якими воюють проти нас, ми не можемо через інші цінності.

Є декілька методів протидії. Це, зокрема, ваш канал і можливість мовлення на окуповані території та за кордон. З іншого боку, це медіаграмотність, розвиток критичного мислення. Перевіряти інформацію кліком мишки має стати звичкою, як і чистити зуби. Якщо інформація викликає у вас страх, паніку або збентеження, краще спочатку перевірити першоджерело — дуже оздоровлює.

Також ми хочемо запустити Центр протидії дезінформації, який буде знаходити та демонструвати те, що є дезінформацією і фейком. Ми це робитимемо у співпраці з нашими міжнародними партнерами. Такі центри існують в декількох країнах Європи, і я сподіваюся, що цей центр розростеться у щось велике — справжній міжнародний центр, який буде базуватися в прикордонній країні, яка воює.

— У Міністерства культури є свій Центр протидії дезінформації?

— Ми створюємо його, але цей центр буде орієнтований на інформаційну безпеку, а Центр дезінформації — це щось більше. Це і міжнародні контакти, і можливості співпраці з різними гілками влади. Тобто у нашого міністерства буде фокус на тому, що суспільство споживає на різних платформах.

— Чи буде посилюватися присутність українських телеканалів за кордоном?

— Нам важливо розвивати не тільки телеканали. Це важливо, щоб українські телеканали потрапляли в мережі готелів, щоб вони були присутні в кабельних мережах. Але є ще інтернет, соціальні мережі, й також важлива наша присутність там з українськими позитивними наративами. Важливо розуміти, що це не негативні наративи, на відміну від російських, а позитивні. Зараз закінчується напрацювання цих наративів, вони обговорюються з основними стейкхолдерами.

— Які культурні об’єкти будуть відреставровані в Донецькій і Луганській областях у межах "Великої реставрації"?

— Об’єкти для реставрації є в кожній області. І по кілька таких об’єктів є в Донецькій, Луганській, Херсонській областях. Трохи пізніше я скажу, які саме об’єкти будуть реставрувати.

— На програму "Велика реставрація" виділено 2 млрд грн. Хто буде контролювати використання цих грошей?

— Насправді, грошей більше. Тому що реставрація відбуватиметься у партнерстві з місцевими адміністраціями, об’єднаними територіальними громадами — це спільне фінансування. Винятки — об’єкти, які перебувають на балансі Міністерства культури.

Також ми розробляємо зміни до закону про культуру щодо державно-приватного партнерства, тому грошей має бути більше. Безумовно, це не один рік. Роботи триватимуть кілька років. Програма розрахована на три роки. Але я думаю, що вона триватиме більший проміжок часу, якщо враховувати досвід наших європейських колег.

І реставрація — не головна мета. Реставрація оживляє пам’ятники, нашу спадщину для того, щоб туди приходило більше людей. Якщо приходить більше людей у відреставроване приміщення, там мають бути нові експозиції. Якщо там має бути нова експозиція, очевидно, поруч має бути інфраструктура — щоб було де переночувати, де випити кави. І до таких місць повинні вести дороги.

Це комплекс питань. Я сподіваюся, зміни будуть помітні, відчутні й позитивно сприйняті громадянами країни.

— Міністерство культури буде відповідати за використання грошей?

— Наша задача:

а) зробити процес прозорим;

б) мати партнерів у вигляді місцевих громад, які будуть контролювати цей процес;

в) ми завжди відкриті до будь-яких зауважень, які будуть від громадськості.

Наші співгромадяни повинні бути контролерами, і ми їх до цього закликаємо, бо це наша спільна спадщина, а не міністерська.

— Що нового може запропонувати міністерство представникам кіноіндустрії?

— Нами у співробітництві з NGO (non-governmental organization (неурядова організація), — ред.) і представниками індустрії розроблений кластер змін в цій сфері. Він включає в себе як інфраструктуру, так і запуск системи рібейтів — це повернення коштів за вкладені іноземними компаніями гроші. Це розвиток спільного виробництва і навчання, адже якщо ми хочемо співпрацювати із Заходом, ми маємо вчити англійську мову.

Це можливість, щоб і надалі існували програми підтримки кіно через Держкіно та інші організації. Це запуск державно-приватного партнерства.

Але один важливий момент я хотів би особливо акцентувати: нам вкрай потрібні фільми та серіали на українські теми, але не такі, де всі загинули, а де всі перемогли. Українською мовою, з українськими авторами, тому що це один із способів просування наших наративів.

— Як просувати наші наративи в інтернеті?

— Потрібно виробляти продукти для різних платформ, насамперед українською мовою. Ми починаємо виробляти для OTT-платформ серіали й іншу свою продукцію, але наразі російською мовою.

ОТТ-платформи — це Megogo, Sweet TV, OTT, Netflix. Ви можете на них підписатися і мати величезну бібліотеку, в межах якої ви можете обирати все, що вам хочеться дивитися. У законі про медіа ми передбачаємо регуляцію зокрема ОТТ-платформ. Ми збільшимо відсоток фільмів з українським дубляжем, зокрема на Netflix, або вироблених спеціально для цих платформ українською мовою.

— А як бути з російськомовним населенням у всьому світі, якому дуже хочеться донести наші наративи?

— Дивитися телеканал "Дом" російською мовою.