Українці з інвалідністю відрізані від культурного життя — як змінити ситуацію (ВІДЕО)

Дві третини українців із інвалідністю повністю відрізані від можливості відвідувати театри, музеї, картинні галереї та інші об'єкти культурної інфраструктури. Щоб ці люди не почувалися зайвими, Міністерство культури розробляє та впроваджує різні програми, інформує "Дом".

"Самі сходинки дуже високі, і цей пандус стає вище 45 градусів — це і всередині музею, і зовнішні сходи. Люди з маломобільних груп, зокрема, люди на колісних кріслах, мають великі складності, щоб отримати доступність до експозиції музею Ханенка (Національний музей мистецтв імені Варвари та Богдана Ханенків у Києві, — до колекції, до ресурсу музею. Це прикро. Але це, мабуть, найбільший виклик для нас сьогодні в галузі інклюзії, саме ця група", — зазначила заступниця директора музею Ганна Рудик.

Складнощі з доступом до музею з'явилися й у Тетяни Герасимової. Дівчина працює у громадській організації "Боротьба за права" і вже близько шести років для пересування використовує коляску. Театри, галереї та навіть улюблені музичні фестивалі відвідує нечасто — знає на особистому досвіді, чого чекати.

"У мене був випадок у музеї, це був замок Олеський на Львівщині, коли він доступний лише "на рівні першого поверху". Тобто вся група пішла на другий поверх далі дивитися, а я залишилася під сходами розглядати те, що залишилося на першому поверсі, те, що вже всі подивилися. Це було трошки прикро та принизливо", — поділилася з "Домом" дівчина.

Двоє із трьох українців із фізичними порушеннями взагалі не відвідують культурні установи — це результати соцдослідження. Більшість — через брак фінансів та часу. А ще тому, що часто в кінотеатрах немає субтитрів, у театрах — перекладачів жестової мови, у бібліотеках — книг, написаних шрифтом Брайля, а в галереях — підіймачів та ліфтів.

"На запитання, хто має відповідати за доступність культурних подій та установ — однозначна відповідь. Переважна більшість опитаних відповіли, що це має бути насамперед держава, місцева влада, заклади культури", — повідомила голова громадської організації Fight for right Юлія Сачук.

У Міністерстві культури, своєю чергою, запевняють: відповідні програми вже розробляють та реалізовують.

"Багато ініціатив вже мають певні напрацювання. Це стосується й української цифрової бібліотеки, і друкування книг шрифтом Брайля, і тифлокоментування, і субтитрів аудіовізуальних продуктів, тобто фільмів. На наступні три роки у нас низка проєктів, пов'язаних, з одного боку, з доступністю для дітей з інвалідністю, та, з іншого боку, для розширення можливостей доступу дорослих", — розповів генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Мінкульту Ярослав Петраков.

Автори дослідження щодо рівня дотримання культурних прав опублікували рекомендації парламенту та уряду України. Пропонують внести зміни та доповнення до законодавчих актів про телемовлення та кінематографію, а також затвердити стандарти доступних форматів інформації. Все це потрібно для того, щоб приблизно 2,5 млн українців з інвалідністю більше не доводилося задовольнятися малим.

Читайте також: Безплатні заняття іпотерапією проводять для дітей на Луганщині — які результати (ВІДЕО)