Україна — на правильному шляху: інтерв'ю з Андрієм Каракуцем про вступ до НАТО та ЄС

Стратегія України — стати повноправним членом ЄС і НАТО. Про це на форумі "Україна 30. Безпека країни" заявив президент Володимир Зеленський, зазначивши — такий курс необхідний для зміцнення обороноздатності держави.

Президент також затвердив Національну програму співпраці України та НАТО на цей рік. У документі прописані основні кроки, які Україні необхідно виконати у 2021 році для наближення до членства в Альянсі.

"Для України така системна інтеграція є важливим джерелом компенсації нестачі ресурсів — насамперед військових, економічних, фінансових. І тому розвиток стратегічних відносин з ключовими іноземними партнерами — перш за все з Європейським Союзом і НАТО — є пріоритетним", — підкреслив Зеленський.

А поки Україна прагне отримати План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) і стати частиною ЄС, Росія не поспішає прибирати свої війська від українського кордону.

Як ефективніше протистояти російській агресії і наблизити вступ України до Європейського Союзу — на ці та інші теми у програмі "На самом деле: Украина" телеканалу "Дом" говоримо з головою Центру прикладних досліджень Андрієм Каракуцем.

Ведучий програми — Микола Сирокваш.

— Як ви вважаєте, підтримка України з боку світової спільноти на тлі російської агресії носить декларативний характер, або це наш реальний шанс прискорити вступ до ЄС?

— Підтримка ЄС, безумовно, зберігатиметься з огляду на те, що Україна вимагає допомоги в ситуації, коли на наших кордонах зростає напруга. Однак говорити про те, що це буде причиною, через яку ЄС наближатиме Україну, й обіцятиме членство в цій організації, то тут я не погоджуся.

Швидше за все, ЄС потрібно в першу чергу, щоб Україна була стабільною, передбачуваною країною.

Процедура вступу до ЄС передбачає дуже багато критеріїв. Це так звані Копенгагенські критерії. І насамперед це — стабільність. Вона повинна стосуватися всіх сфер життя: як політики, так і економіки, дотримання всіх прав людини. Це дуже тривалий процес.

І обіцянка членства в ЄС — не те, що Україні зараз потрібно. Нам потрібно вступати до НАТО — блоку, який гарантує безпеку своїх країн-членів.

— А чим Україна може бути цікава Європі в геополітичному і економічному плані?

— Геополітично Україна є частиною Європи, відповідно — розширення ЄС на країни так званого Східного партнерства, куди входить і Україна, — довгострокова стратегічна мета. Щоб континент і надалі залишався процвітаючим, стабільним, ЄС повинен продовжити процес розширення.

В економічному плані Україна, безумовно, є дуже важливою країною для забезпечення в першу чергу поставки продуктів харчування, промислової продукції. І не потрібно забувати про геостратегічну роль України, яка знаходиться на перетині багатьох торгових шляхів, і є сполучним мостом між Європою та Азією, і в тому числі потенційно може стати дуже важливим напрямком для економічних зв'язків ЄС і Китаю.

Тобто — дуже багато різних напрямків, які слід розвивати. І співпраця України та ЄС, зближення, яке відбувається, дозволяє реалізувати ці амбітні проекти і в подальшому — наблизити до європейських норм.

— Євросоюз для України — приголомшливий ринок збуту української продукції. Але в ЄС є й свої виробники, починаючи від літаків, закінчуючи зубною пастою, які навряд чи зацікавлені у появі конкурентів. Що ви про це думаєте?

— Економічне зближення передбачає досить важкий переговорний процес про те, які товари можна поставляти на ринки один одного.

Україна, підписавши угоду про Асоціацію з ЄС і вільну торгівлю, взяла на себе певні зобов'язання — так само як і ЄС. Наше завдання — переглядати цю угоду, оновлювати її, щоб якомога більше української продукції потрапляло на європейський ринок.

Відповідаючи на перше ваше питання — про агресію РФ — для нас дуже важливо, щоб ЄС розумів, що ми втратили величезний ринок збуту для своєї продукції, і що нам потрібно шукати йому альтернативу. І ЄС є найбільш прийнятною, вигідною та близькою для нас альтернативою.

Це роль нашої дипломатії, нашого уряду — в тому, щоб вести ці переговори. Українська продукція може бути конкурентоспроможною на ринку ЄС, і багато продуктів вже давно там продаються, і зараз лише обмежуються квотами на їх поставки, які, на жаль, не є достатніми для того, щоб розширювати виробництво.

— А як ви оцінюєте виконання Україною зобов'язань у рамках Асоціації України та ЄС?

— Угода на той момент була дуже амбітною. Але зараз ми вимагаємо її подальшого розширення, і можливо, навіть переходу до наступного етапу — подачі заявки на вступ до ЄС. Це не такий швидкий процес. Після подачі заявки може пройти кілька років.

Виконання Україною взятих на себе зобов'язань є першим кроком на шляху до вступу в ЄС. Ми знаходимося на правильному шляху, і потрібно переходити до наступних етапів.

— Щодо відповідності стандартам НАТО: наша армія за деякими позиціями навіть перевершує країни-члени Альянсу. Чи допоможе це Україні отримати План дій щодо членства в НАТО найближчим часом?

— Якщо брати саме поняття "стандарти НАТО", воно досить невизначене. Під стандартами маються на увазі дуже різні речі, починаючи від якихось очевидних (на кшталт калібру куль), закінчуючи різними правилами, оборонними покупками, процедурами. Це дуже широкий спектр.

Якщо брати те, що дотримання цих стандартів може стати найближчим шляхом до членства в НАТО, то тут нам потрібно розраховувати на те, що прийматиметься політичне рішення про вступ України до НАТО.

Наприклад, Албанія на момент вступу до НАТО мала близько 2% виконання всіх стандартів. Україна вже має більш як 30%.

Але щоб стати членом НАТО, Україна повинна виконати реформи, які стосуються політики, економіки, верховенства права, корупції. Тобто ті зобов'язання, які наша країна взяла на себе, щоб наблизитися до цих євроатлантичних цінностей, які об'єднують країни НАТО.

Ми на цьому шляху вже значно просунулися, і вже можна говорити про те, що Україна може просити про надання плану дій щодо членства, і в перспективі стати членом Альянсу.

— Країни НАТО схвалили кроки України щодо реформування СБУ. Які ще реформи наблизять Київ до членства в Альянсі? Розкажіть про євроатлантичну п'ятірку необхідних законів більш докладно.

— Серед них — рішення проблеми військової розвідки, щоб СБУ не займалася економічними питаннями, не займалася військовою розвідкою, а займалася в першу чергу контррозвідувальної діяльністю.

Також від нас вимагають прийняття закону, і встановлення процедур оборонних закупівель.

Дуже важливо, щоб ми продовжували реформи, які ми почали: це антикорупційна політика, і безумовно, стан армії, впровадження стандартів НАТО, наближення сумісності з військами членів НАТО шляхом спільних навчань.

Ми знаходимося на правильному шляху, відповідно, повинен минути лише якийсь час.