У Financial Times прогнозують "круте піке" української економіки цієї осені, експерти України не згодні

Українська економіка піде у "круте піке" через війну з Росією. Такі заяви днями пролунали у статті газети Financial Times. Експерти у матеріалі запевняють, що вже восени фінансові ресурси країни можуть вичерпатися і під питанням будуть навіть соціальні виплати. Проте українські фахівці з такими прогнозами не погоджуються, повідомляє "Дом".

За заявами Кабміну, щомісяця у країні справді є дефіцит бюджету — в середньому на рівні близько 5 млрд доларів. Все — через витрати на ведення війни, знищені робочі місця та труднощі в роботі бізнесу. Але впоратися з фінансовими проблемами Україні допомагають міжнародні партнери, а бізнес у вільних від російської окупації регіонах поступово відновлюється.

Близько 22% або 50 мільярдів доларів. Таким, згідно з прогнозами рейтингового агентства Moody's, цього року буде дефіцит бюджету України. На країну також чекає падіння ВВП на третину. Дані наводять у Нацбанку.

"Щоб ми розуміли, у цифрах. Усіми видами податків, усіма видами доходів держбюджет у червні зміг набрати 90 млрд грн. За цей же період часу було витрачено 250 млрд. Тільки 130 млрд пішло на війну. Плюс соціальні зобов'язання плюс підтримка Пенсійного фонду, плюс зарплати бюджетникам. Тобто коли ми з вами говоримо про вичерпання фінансових ресурсів, треба розуміти, що мають на увазі. Нам і зараз їх дуже не вистачає", — каже виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзін.

Експерти зазначають — так зване вичерпання ресурсів уже до осені, яке прогнозують у Financial Times, — скоріше грубий математичний підрахунок, аніж реалістичний прогноз. У матеріалі апелюють до того, що чисті резерви України зараз становлять 12 млрд 900 млн доларів проти 19 млрд у лютому. Проте експерти не враховують заходів щодо покращення економічного середовища, які вживає уряд.

"Міністерство фінансів сьогодні реалізує свою стратегію із залучення грошей із зовнішнього ринку для того, щоб щонайменше використати механізм друкування грошей Національним банком України. Змінюється податкова система, повернулися деякі податки. Тобто це плюс до державного бюджету. Економіка починає, бізнес починає працювати. Якщо в перші тижні війни, активної фази війни, 40% бізнесу не працювало, то сьогодні, за нашими оцінками, не працює лише 14% бізнесу, — каже доктор економічних наук Василь Фурман.

Крім того, офіційний Київ уже обговорив із міжнародними партнерами відстрочення виплати зовнішніх кредитів. Подібні заходи у поєднанні з девальвацією гривні дозволять Україні звільнити 6 млрд доларів. Як стверджують у Financial Times, цього замало. Однак, за словами українських експертів, країна має ще одне суттєве джерело фінансування.

"Країні потрібні гроші на відновлення. Дуже важливий ресурс — це, звичайно, заморожені активи Центрального банку Російської Федерації. І там потрібно ухвалювати певне законодавство у цих країнах, де заморожені активи. Деякі країни вже ухвалили таке законодавство, наприклад, як Канада чи США, де дискутується такий законопроєкт, в інших країнах, особливо Євросоюзу, треба також ухвалювати такі закони. І чим швидше ми їх ухвалимо, тим краще, тому що для країни потрібні фінансові ресурси", — каже Фурман.

Окрім бюджетних труднощів та зруйнованої інфраструктури в окремих регіонах, однією з головних проблем, яку після війни має вирішувати український уряд — тотальний кадровий голод. У цьому впевнені експерти. Адже не всі, хто виїхав за кордон через активні бойові дії, повернуться додому в Україну, а отже, і фінансові вливання Заходу не допоможуть, якщо в країні не буде кому створювати внутрішній валовий продукт.

При цьому, за прогнозами експертів, якщо Україна після закінчення війни продовжить продуктивну співпрацю з міжнародними партнерами й надалі імплементуватиме європейське законодавство, економіка країни повернеться до довоєнного рівня за п'ять років. Це непоганий показник для країни, в якій відбуваються активні бойові дії.

А ось Росія відновиться після тиску санкцій не раніше ніж через 10 років.

Читайте також: Енергетика, загроза Третьої світової: як РФ використовує шантаж проти України та світу — аналіз експертів