Турне Лаврова країнами Африки — цілі та завдання пояснили експерти (ВІДЕО)

Спробувати обійти санкції, посилити інформаційну війну та створити видимість антизахідної коаліції. Таких цілей хоче досягти міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров під час свого турне країнами Африки. Поїздка Лаврова до Єгипту, Ефіопії, Уганди та Республіки Конго запланована на період з 24 по 27 липня, повідомляє "Дом".

Перетворившись на країну-ізгоя через вторгнення в Україну, Росія шукає можливість переформатування власних альянсів. Кремль намагається схилити на свій бік держави, які раніше займали нейтральну позицію, та створити видимість антизахідної коаліції.

Нині одна з головних цілей Кремля — показати, що проти нього виступає лише частина держав, і в різний спосіб виправдовувати свою загарбницьку політику. Для цього вже активно проводять інформаційну операцію.

"Вони намагаються прорвати ізоляцію, прорвати кільце політичної блокади завдяки Африці, арабського Сходу. І Лавров повторюватиме там ті марення, які він несе останні кілька років, про нібито кривавий переворот у Києві та неофашистів", — вважає директор секретаріату Ради безпеки ООН (2012-2016) Олександр Мацука.

"На цю аудиторію Кремль має своє ключове повідомлення, свій набір меседжів. Що у всьому винна або Україна (в локальному випадку війни), або весь Захід — Сполучені Штати, Європа і так далі. І метою є використовувати такі якісь антизахідні настрої", — додає політичний аналітик Інституту євро-атлантичного співробітництва Володимир Горбач.

За словами експертів, Росія спробує зіграти на емоціях, звинувачуючи Захід у своїх гріхах. І переконуватиме країни глобального півдня, що саме Захід нібито винен у підвищенні цін на продовольство. І що першопричиною кризи, яка веде до загрози голоду, були нібито введені проти Росії санкції, а не її агресія проти України та блокування портів.

"Росія підтримує думку, що, мовляв, це Захід винен. Що Захід з'ясовує свої відносини з Росією, і від цього страждають, умовно кажучи, прості африканці, для яких вже на 40% зерно подорожчало, є проблеми з його постачанням. І якщо не зняти провину з Росії, то перенести її, показавши, що нібито є спільна відповідальність", — коментує експерт аналітичного центру "Українські студії стратегічних досліджень" Юрій Олійник.

"Росія в цьому контексті схилятиме африканські країни до переходу на російський рубль у взаєморозрахунках, щоб уникнути санкцій або обійти ці санкції. Переконуватиме, що це нібито доцільно зробити, щоб забезпечити їхню безпеку. Тобто Росія намагатиметься всіляко ввести в оману партнерів, щоб отримати як політичні, так і економічні дивіденди", — упевнений спеціальний представник України з питань Близького Сходу та Африки Максим Субх.

Щоб протистояти російському обману, треба пояснювати мешканцям усього світу, що загроза голоду є прямим наслідком політичного рішення та амбіцій Путіна. Схожа ситуація вже виникала через рішення Сталіна у 1932-1933 роках, коли в Україні був Голодомор, наголосив американський історик Тімоті Снайдер на Global Media Forum у Бонні. За його словами, слід зробити висновки із історичних уроків. Припинити вважати дії Росії раціональними та протистояти її пропаганді, яка намагається зробити з жертви — винуватця.

"Голод — це політична історія. Явно, не лише в Україні, а й в Індії, в Африці, у всьому світі. Голод, що мав місце в Україні у 1932-33 роках, — це була спроба центру експлуатувати периферію. Історія, яку ми спостерігаємо зараз, це світова історія, пов'язана із колоніалізмом", — сказав Снайдер.

Україні зараз важливо донести до країн глобального півдня, що Росія веде саме неоколоніальну політику, зазначають експерти.

"Дуже важливо, що історію України та історію цих країн може зблизити антиколоніальний дискурс. Важливо показати, що наша боротьба, наша історія — це історія звільнення. І те, що робить зараз Путін, — це спроба відновити контроль імперії над своєю колишньою колонією", — наголосив директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

"Якщо Російську Федерацію визнають країною-спонсором тероризму, то навіть африканські країни двічі подумають, чи потрібно мати якесь економічне співробітництво та кооперацію. Чому? Бо це загроза одразу вторинних санкцій не лише з боку США, а й з боку їхніх союзників", – пояснив політолог Ігор Петренко.

За словами експертів, якщо Київ посилить діалог з країнами Африки, Південно-Східної Азії та Латинської Америки, то отримає більше союзників, які підтримують санаційний тиск на Росію. І їхні голоси дадуть можливість виносити до ООН жорсткіші рішення проти загарбницької політики Кремля.