Трансплантологія на Донеччині: "Официальный разговор" з Дмитром Узуном

Кабінет міністрів України розширив перелік медичних установ — учасників пілотного проєкту з трансплантації органів. Рішення ухвалили на засіданні уряду 11 серпня. Перелік доповнений дев'ятьма медустановами, серед яких — багатопрофільна лікарня Краматорська. Якої складності операції вже сьогодні можуть проводити фахівці Донецької області та які перспективи їхнього розширення — про це в програмі "Официальный разговор" телеканалу "Дом" розповів керівник Обласного центру кардіо та рентгенендоваскулярної хірургії на Донеччині Дмитро Узун.

Ведуча — Альона Грамова.

— Новина, що в Краматорську тепер можливо буде проводити трансплантацію органів. Що є на сьогодні, ви отримали ліцензію?

— З 2019 року в Україні розпочався великий поштовх у розвитку трансплантології — була проведена перша операція з трансплантації серця. Зараз їх уже кілька десятків. Під це була повністю підготовлена ​​юридична база, і в державі почали організовуватися центри трансплантології.

На сьогодні всі центри, які займаються трансплантологією, входять до пілотного проєкту МОЗ. Ці центри мають можливість — і технічну, і кадрову — для пересадки, комплексної пересадки органів, зокрема нирки, серця, печінки.

Безумовно, для одних людей, які виступають донорами, проведення таких операцій — це трагедія. Але для тих людей, яким можна врятувати життя (а один донор — це щонайменше три, іноді чотири врятованих життя) — це, звичайно, розв'язання питання.

І якщо до 2019 року основна маса людей для трансплантації серця змушена була їхати або до Білорусі, або до Індії, то з 2019 року ці операції почалися у нас.

Буквально цього тижня нашу лікарню залучили до пілотного проєкту МОЗ із трансплантології. Зараз наші працівники проходять навчання із супроводження таких пацієнтів.

Першу операцію плануємо проводити з нашими київськими колегами. Але запорука успіху — це не тільки проведення самої операції, але і ранній та віддалений післяопераційний період.

Потреба в пересадках у нашому регіоні досить велика — багато жителів перебувають на системному гемодіалізі, це пацієнти, які потенційно потребують пересадки нирок. Ми щомісяця бачимо 2-3 пацієнти, яким потрібна пересадка серця. І на сьогодні вони їздили до Києва, Запоріжжя, ставали на чергу там.

Найближчими, я думаю, кількома місяцями вони зможуть почати ставати на чергу тут. І, відповідно, далі вже ухвалюватимуть рішення про проведення операції у нас.

— Сьогодні про які нові операції, нові програми ми можемо говорити?

— Для початку, в Донецькій області ще з 2015 року існує меморандум про співпрацю з провідними кардіохірургічними центрами країни. Зокрема, це Інститут Амосова — Київ, це Центр серця — Київ, Інститут Зайцева — Харків, це ДУС — Державне управління справами президента, Київ. Це ті центри, з яких до нас приїжджають фахівці, які спільно з нами іноді в форматі навчання, іноді в форматі спільного проведення операції надають допомогу жителям нашого регіону.

На сьогодні у нас вже виконують низку операцій, які до 2014 року не виконували навіть у Донецьку. Це ендоваскулярне протезування клапанів, тобто класична операція із заміни клапана серця. Це операція на відкритому серці з використанням апарата штучного кровообігу, з досить тривалим реабілітаційним періодом для пацієнта. Зараз рівень нашого оснащення, нашої підготовки дає змогу такі операції проводити через маленький розріз і наступний прокол в артерії в нозі. За цим самим принципом виконують операції з протезування грудного відділу аорти, черевного відділу аорти — судинне протезування.

Ці операції взагалі для України досить ексклюзивні. Їх не так давно почали застосовувати на території України. Почасти це пов'язано з фінансуванням кардіохірургічних центрів, частково це пов'язано з тим, що кардіохірурги тільки опановують цю техніку.

Наприклад, у Німеччині до 80% пацієнтів, яким потрібна заміна аортального клапана, ці операції проводять ендоваскулярно. У нас в Україні таких операцій за рік здійснюється декілька десятків. Тобто потенціал вкрай великий.

Ті напрями, якими ми займаємося з погляду малоінвазивної хірургії — це не тільки протезування клапанів. Це й ендоваскулярне лікування новоутворень, сучасне лікування пухлинних процесів, які можна здійснити шляхом іммобілізації, тобто перекриття повністю просвіту судини, який живить пухлину і з досить непоганими результатами. Безумовно, це, на жаль, показано не всім, але за правильного підбору пацієнтів це досить непоганий ефект.

— Ви розповідали, що судинні протези дорого коштують. Скільки вдалося минулого й цього року зробити таких операцій?

— Ну, якщо брати цей рік, минулий рік, то сумарно понад 15 операцій. Тому що так, дійсно, ці протези досить дорогі для придбання самим пацієнтом. А програми МОЗ щодо виділення витратних матеріалів для обласних програм на сьогодні в належному обсязі не покривають всю потребу.

Але можу сказати точно, що з року в рік тенденція йде до того, що кількість протезів, які закуповує держава, зростає. Зростає, і ми сподіваємося, що поступово основна маса подібних пацієнтів та їхнього лікування перейде від великої відкритої хірургії до площини ендоваскулярної, тому що для пацієнта це безумовний плюс.

— Найближчими днями в області стартує також програма "Стоп Інсульт". Що це? Про що вона?

— Це сучасне лікування гострого порушення мозкового кровообігу.

Якщо у пацієнта стався гострий інфаркт, то він потрапляє до так званого терапевтичного вікна — тобто в певний часовий проміжок йому потрібне екстрене відновлення просвіту судини, який живить серце. І якщо це зробити в певні години, то мінімізується ділянка ураження, і тоді досить хороші віддалені ефекти у таких операцій.

У цьому самому ракурсі в Україні поступово розвивається лікування гострого ішемічного інсульту. Його причиною зазвичай є закупорення артерій, які живлять головний мозок. Пацієнту потрібно своєчасно звернутися до центру, який може проводити масовану тромболітичну терапію (тобто введення препарату, який спрямований на руйнування тромбу). Якщо ж ця терапія не має успіху, то потрібно зробити механічний ендоваскулярний витяг тромбу з артерії, яка живить головний мозок.

Іншими словами, якщо своєчасно пацієнту витягти тромб із артерії, яка живить головний мозок, то, можливо, не буде взагалі для нього жодних наслідків. Не буде цих горезвісних порушень мовлення, не буде порушень рухової активності.

У зв'язку з цим за допомогою обласної влади, за допомогою Департаменту охорони здоров'я ДонОГА і керівництва нашої клініки ухвалено рішення, що наше технічне забезпечення на сьогодні може в повному обсязі допомогти у проведенні даної програми. І ми плануємо найближчим часом почати програму "Стоп Інсульт".

— Ми нещодавно говорили про початок будівництва багатопрофільної лікарні у Краматорську, про її масштаби, про ту кількість фахівців, які будуть у ній працювати. Якою ви бачите роботу лікарні, скажімо, через три роки після завершення будівництва?

— Напевно, буде дещо голосно сказано, але, однак, наш колектив спить і бачить, як би швидше перебратися на адекватні площі. Ми зараз виконуємо роль кардіохірургічного центру, судинного центру, а вже будемо виконувати роль нейросудинного центру. А це вкрай проблематично на тих площах, на яких ми нині працюємо. І є певні технічні труднощі.

Ми дуже сподіваємося, що найближчими роками ми переїдемо туди, коли буде розширення і поділ нашої служби на певні структурні підрозділи. Ми сподіваємося, що на нових площах, на новому обладнанні ми зможемо ту допомогу, яку надаємо зараз, надавати ще більшій кількості пацієнтів. Тому що вся потреба не перекривається, і потрібно слідувати сучасним європейськими та американськими практикам.

Читайте також: Багатопрофільна лікарня у Краматорську — якою вона буде: "Официальный разговор" із Юрієм Узуном