"Традиція османської дипломатії": як Туреччина співпрацює з Росією та Україною (ВІДЕО)

За даними Військово-морських сил ЗСУ, станом на 28 серпня, в Чорному морі на бойовому чергуванні перебували чотири російські носії ракет "Калібр". Сумарний їхній залп — 28 ракет. Водночас за даними Оперативного командування "Південь", зараз російське корабельне угруповання у Чорному морі складає 11 суден. 29 серпня військові аналітики видання NavalNews заявили, що російська ракетна система С-300 на кораблі "Спарта II" "прослизнула" через Босфор, при тому, що РФ не може перекинути свої військові кораблі з Середземного моря до Чорного, тому що Туреччина закрила для них Босфор, інформує "Дом".

"Вважається, що Росія переправила ЗРК С-300 зі своїх баз у Сирії в Чорне море. Пунктом призначення "Спарти II" був Новоросійськ, російський порт і велика військово-морська база неподалік Керченського мосту. Мається на увазі, що ракети С-300 повинні зміцнювати оборону або поблизу Керчі, або в інших районах російських операцій", — йдеться в аналітичній статті NavalNews.

Аналітики стверджують, що "Спарта" вийшов у рейс 20 серпня і в ніч з 24 на 25 серпня пройшов Босфор, а за два дні вже увійшов до Новоросійська. Інтерес викликає ще те, що корабель належить "Оборонлогістиці", тобто Міноборони РФ. Це судно — під санкціями Міністерства фінансів США. Крім того, що перенесення ППО зі Сирії до Чорного моря може означати нестачу систем забезпечення у війні проти України, демонстративно послаблює сили Росії у підтримці режиму Асада в Сирії, а також вкотре демонструє ставлення Туреччини до російсько-української війни.

"Ми вважаємо захоплення Криму незаконним і неконституційним — це наша принципова позиція — з юридичної та моральної точки зору. Згідно з міжнародним правом, Крим мають повернути Україні", — сказав президент Туреччини Реджеп Ердоган, виступаючи на другому саміті Кримської платформи 23 серпня.

Наступного дня після офіційної заяви глави Туреччини російські засоби ППО незаконно перейшли Босфор і попрямували до берегів анексованого Криму.

"Це відповідна зовнішньополітична лінія лідера Туреччини, яка розрахована на те, щоб насамперед задовольняти інтереси Туреччини. Очевидно, що зараз вони збираються стати для Росії своєрідним хабом, хоча б частково, через який російські гроші виходитимуть за межі Росії", — пояснює політолог Петро Олещук.

Позиція Туреччини щодо російсько-української війни — одна з найневизначеніших серед інших країн НАТО: купувати енергоресурси в Росії, а Україні постачати "Байрактари"; намагатися створити майданчики для "зернових угод", при цьому продовжувати економічні зв'язки з Москвою та допомагати російському президенту Володимиру Путіну обходити санкції.

Таку тактику міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба називає "традицією османської дипломатії". Мовляв, з Україною співпрацюють, а на Росії заробляють. Малоймовірно, що тактика зміниться, вважають політологи, хіба що після переломного моменту у війні.

"Якщо Туреччина відчує, що Росія цю війну програла, і жодних результатів і перспектив для неї немає, тоді ніякого інтересу в реверансах не буде", — вважає Петро Олещук.

Ще на початку серпня на Заході почали говорити про санкції проти Туреччини через співпрацю з Кремлем, писали у Financial Times. Далі обговорень це питання не просунулося. Політологи вважають, що Анкара, яка має з Вашингтоном достатньо зв'язків, — одна з причин відтягування Держдепом визнання Росії країною — спонсором тероризму. І якщо це рішення все-таки США ухвалять незабаром, то Туреччині доведеться визначитися зі стороною конкретніше.

Читайте також: Захоплення Криму Росією є незаконним, міжнародне право вимагає, щоб Крим повернули Україні, — Ердоган