Традиції та історія Дня подяки: "Утро Дома" з Клер Меннінг та Тетяною Стрельченко

Щороку в четвертий четвер листопада у США святкується День подяки. Україна знає про це свято переважно із голлівудських кінофільмів, і головним його атрибутом є запечена індичка.

Про історію, традиції та сенс Дня подяки розповіли викладачка англійської мови Клер Меннінг та директорка Американського дому в Києві Тетяна Стрельченко в ефірі програми "Утро Дома".

Ведучий — Дмитро Слівний.

— Ми знаємо про День подяки із голлівудських кінофільмів. Коли сім’я збирається разом, усім весело і на столі обов’язково має бути запечена велика індичка. Чи все так відбувається насправді?

Клер Меннінг: Думаю, що голлівудські фільми дають нам умовне уявлення про те, як це виглядає. Можливо, у реальному житті все виглядає не так елегантно. День починається з того, що всі збираються разом та починають щось готувати. Потім сім’я сідає і, в принципі, це чимось нагадує кіно. Але якщо ви досить довго сидите та випили якусь кількість алкоголю, все може піти трохи за іншим сценарієм.

— Ви колись бачили, як це виглядає у Сполучених Штатах?

Тетяна Стрельченко: Одного разу, це було далекого 2005 року, і все було дуже красиво, ошатно та елегантно — прямо як у кіно. На столі лежало золоте листя. Звичайно, була індичка.

Але я хотіла додати, що День подяки — це не лише святковий стіл. Це день, коли сім’я може возз’єднатися, і друзі можуть зібратися разом. Це день надії та думок про майбутнє.

— Свято називається День подяки. Кому і за що дякують американці?

Клер Меннінг: Якщо ми звернемося до історії, то це подяка від пілігримів, які першими з європейських переселенців осіли на березі США, а місцеві індіанці допомогли їм вижити. Було тяжко, особливо в першу холодну зиму. Вони висадилися на березі Нової Англії. Було дуже холодно та голодно. В цілому, ідея полягає в подяці за спасіння та допомогу.

— Як День подяки пов’язаний із іменами президентів Лінкольна та Рузвельта?

Клер Меннінг: По суті, ці два президенти зробили День подяки офіційним державним святом. Президент Лінкольн під час Громадянської війни 1863 року запровадив традицію загальнонаціонального святкування Дня подяки. Він вирішив, що в цей складний час необхідно щось, щоб об’єднати країну, і визначив останній четвер листопада для святкування Дня подяки. А тепер перенесемося до 1939 року. Президент Рузвельт вирішив, що американцям потрібен час для шопінгу перед Різдвяними святами. Згадаймо, що це були часи Великої депресії. І тоді Рузвельт сказав, що в американців може просто не вистачити часу і переніс свято на четвертий четвер листопада. Цього року День подяки припадає на 25 листопада.

— Коли ви були дитиною, яке свято подобалося найбільше — Новий рік, Різдво, Хелловін чи все ж таки День подяки?

Клер Меннінг: Я взагалі люблю свята. Для американців День подяки — це важливіше свято, ніж Новий рік. Це найсімейніше свято.

— В Американському домі ви святкуєте День подяки?

Тетяна Стрельченко: Ми почали святкувати, щойно відкрилися. Це було у 2015 році. У нашій команді ми називаємо цей день Днем подяки друзям, ми готуємо святкову вечерю із традиційних страв. Під час карантину святкували віддалено, через інтернет — випили по келиху вина перед моніторами наших комп’ютерів.

Було мило, але повторюся: День подяки — це не лише про їжу. Це більше про подяку.

— Усі знають, що головна страва цього свята — запечена індичка. Що поганого зробив цей птах американському народу?

Клер Меннінг: Це чудове питання. Насправді багато людей довгий час намагалися знайти відповідь на це питання. Історично зацементовано, що у пілігримів у побуті була телятина. Але якось вони вирушили разом з індіанцями на полювання саме за індичкою. Про це справді є історичні записи.

Індичка — це національний птах корінних народів Північної Америки, і є пояснення. Індичка значно більша за курку. Однією індичкою можна нагодувати велику кількість людей.

— Які ще традиційні страви подають на День подяки?

Тетяна Стрельченко: Зазвичай готуємо картопляне пюре. Особисто я дуже люблю традиційний гарбузовий пиріг. Звичайно ж, варимо журавлинний соус для індички. Ще робимо пряне вино, це вино з різними спеціями, чимось нагадує глінтвейн.

Прямий ефір