Україна наш дім

Тестова ідея: можливість референдуму щодо питання Донбасу аналізують експерти

Конституція України. Фото: kanaldom.tv

Президент України Володимир Зеленський заявив, що питання розв'язання конфлікту на Донбасі винесуть на перший всеукраїнський референдум, який пройде за новим законом. Однак про що саме запитають українців і коли пройде волевиявлення — поки що невідомо. Передбачуваний референдум може стати предметом політичних спекуляцій і маніпуляцій, тому журналісти програми "На самом деле: Донбасс" телеканалу "Дом" розібрали всі "за" і "проти" цього процесу.

Щоб не вийшла "зрада"

Деякі експерти вважають, що українці поки не готові до такого референдуму.

"Ми що завгодно можемо фантазувати, але для початку це треба розробити, обговорити, надрукувати в медіа, підготувати ґрунт, отримати всі "шишки", виправити щось і тоді йти. Українець тоді хоча б буде розуміти, на який референдум він іде", — говорить керівник соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович.

Соціологічна група "Рейтинг" вивчає настрої українців з різних питань, зокрема і ставлення громадян до подій на сході України. Антипович наголошує: оцінки наших співгромадян щодо війни на Донбасі не змінюються вже 7 років, скільки триває збройна агресія Росії.

"Приблизно кожен десятий українець вважає, що треба відмовитися від окупованих територій і піти далі. "Забути", "відрізати" — як завгодно називайте. Приблизно 25% вважають, що треба боротися за їхнє повернення — воювати, відстоювати силою свою територію. І приблизно стільки само вважають, що треба "заморозити" конфлікт і піти далі, і в майбутньому якимись методами розв'язувати питання війни на Сході. І є ще 27-28% українців, які вважають, що потрібно дати якийсь автономний статус окупованим територіям, але водночас залишити у складі України", — прокоментував Антипович.

Опитування показують, що більшість українців вважають події на Донбасі воєнною агресією Росії, також більшість виступає за мирне розв'язання конфлікту і повернення окупованих територій під контроль України на довоєнних умовах. Ось тільки як саме все це зробити? Тут народ покладається на уряд.

"Якщо подивитися загалом на цю картину, це означає, що "А" — українець не знає, як розв'язати питання Донбасу, "Б" — українець готовий підтримати ініціативи, які будуть виходити від влади та будуть спрямовані на припинення війни", — продовжив соціолог.

Олексій Антипович. Фото: kanaldom.tv

Аналітик Віктор Замятін вважає, що тільки влада і повинна розв'язувати такі питання. І референдум тут навряд чи допоможе.

"Ці речі вирішують не громадяни України. Вони зробили свій вибір на своїх виборчих дільницях. Вони обрали президента, Верховну Раду, яка затвердила Кабінет міністрів — ось вони над цими питаннями повинні працювати", — зазначив директор політико-правових програм Центру Разумкова Віктор Замятін.

Особливо варто подумати, чи порушувати питання будь-якого спеціального статусу для Донбасу або "заморожування" конфлікту.

"Вони можуть порадитися на референдумі. Можуть після цього отримати негатив. А фраза про те, що "потрібно відмовитися від Донбасу" взагалі підпадає під статтю Кримінального кодексу, за що до звичайного громадянина або представника влади може прийти СБУ і взагалі звинуватити в державній зраді. Я це розумію, але потрібно пропонувати якісь рішення", — продовжує керівник соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович.

"Я не готовий зараз говорити про Донбас. У будь-якому випадку зради ніякої не буде, я — гарант Конституції", — заявляв президент України Володимир Зеленський.

Директор політико-правових програм Центру Разумкова Віктор Замятін додає, що президент Володимир Зеленський не позначив, за яким саме питанням може бути проведений референдум.

"Сам референдум може бути проведений, Конституція цього не забороняє. Референдум не може бути проведений за амністією, податками та іншими фіскальними питаннями. З іншого боку, питання зміни території країни можуть розв'язуватися тільки після референдуму", — аналізує Замятін.

А політолог Володимир Лупацій вважає, що питання щодо статусу Донбасу на референдумі вкрай неактуальне до тих пір, поки на фронті неспокійно.

"Саме питання про статус — не перше. Бо перше — припинення обстрілів, забезпечення стабільного припинення вогню. І після цього треба шукати спосіб політичного врегулювання. Тому на сьогодні це неактуально", — говорить співзасновник Національної платформи "Діалог про мир і безпечну реінтеграцію" Володимир Лупацій.

Він зауважує, що політичні питання на кшталт конфлікту на Донбасі не можуть бути розв'язані волевиявленням одного лише українського народу. Крім того, поки Росія блокує переговорний процес, далеко не всі політичні рішення української влади будуть працювати повною силою.

"Думаю, що поки це тестова ідея, не думаю, що ідея референдуму розв'яже питання і забезпечить політичне врегулювання. Бо питання залежить не тільки від волевиявлення українського народу. Більшість громадян України за те, щоб було врегульовано збройний конфлікт, але на принципах безпечної реінтеграції", — пояснює Володимир Лупацій.

Володимир Лупацій. Фото: kanaldom.tv

Водночас є низка питань, які стосуються конфлікту на Донбасі, вони теж пов'язані з політикою, але все-таки більше мають гуманітарний характер. Дослідження показують, що українці хочуть зберегти контакти з людьми по той бік лінії фронту, а КПВВ тим часом заблоковані з боку незаконних збройних формувань.

"Дуже великий відсоток громадян підтримує ці базові заходи або інструменти підтримки контактів з громадянами на тимчасово окупованих територіях. Це відновлення транспортного сполучення, це можливості вступу до українських вишів, це поліпшення умов надання, одержання адміністративних послуг для наших громадян, які проживають там. Але, на жаль, не все залежить від бажання українських громадян", — продовжив Лупацій.

Економіка теж теоретично може бути питанням для референдуму. Але експерти попереджають, що з нею треба бути обережними.

"Уже зараз є інформація, що готують проєкт закону про вільну економічну зону в Луганській та Донецькій областях. Знову ж таки ми не знаємо, що буде змістом цього закону. На що саме він буде спрямований. Але ми пам'ятаємо, що є закон про вільну економічну зону в Криму: і з одного боку, він якимось чином був корисним, а з іншого — завдає шкоди державі. Тому в таких речах треба бути неймовірно обережними", — коментує Віктор Замятін.

Віктор Замятін. Фото: kanaldom.tv

"Українці ці теми не підтримують. А чому треба робити Донбасу економічну зону, якщо у нас у самих погано? Давайте по-чесному, економіка країни не дуже-то в позитиві", — доповнює Олексій Антипович.

Президент каже, що для його команди референдум — не єдиний шлях до припинення війни.

"У нас кілька планів... Це може бути один із планів, якщо не спрацює інший", — зазначив Володимир Зеленський.

Думки в українському політикумі щодо того, чи варто проводити референдум з питання Донбасу, розділилися. А експерти наполягають: поки немає конкретики, рано робити висновки.

"Ми можемо фантазувати все що завгодно. Я думаю, так і фантазують представники влади й президент, і всі інші. Але у них же, напевно, є якась концепція, до якої треба прагнути? Хотілося б у це вірити", — резюмував керівник соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович.

Міждержавний конфлікт референдумом не розв'язати

Обговорення теми в програмі "На самом деле: Донбасс" продовжуємо з Олександром Клюжевим, старшим аналітиком Громадянської мережі "ОПОРА".

Ведучий програми — Олексій Мацука.

— Чи реальним є такий референдум щодо Донбасу? Взагалі, що треба, щоб його провести?

— Так, законодавча база для цього вже існує. Я так розумію, що може йтися про народну ініціативу для ініціювання референдуму. І що це буде референдум, який стосується загальнонаціонального питання, який не передбачає ухвалення конкретного рішення, але результати якого будуть враховуватися органом влади у своїй діяльності. І тому, з погляду закону "Про всеукраїнський референдум", це можливо. Тільки необхідна буде народна ініціатива, бо тут президент, як посадова особа, не зможе ініціювати — зібрати 3 млн підписів і запустити офіційний процес. З погляду формальної процедури — можливості є.

Думаю, це питання політичної волі, якщо вона буде, проводити такий референдум, то він може бути проведений.

— Чи є приклади у світі, що проблеми конфлікту, війни розв'язувалися за допомогою референдуму?

— Безумовно, міждержавні конфлікти не розв'язуються шляхом всеукраїнського, загальнонаціонального референдуму. Але якщо говорити про внутрішні громадянські конфлікти (що не є українським варіантом), то такі приклади є, коли вибори та референдум є механізмом розв'язання конфліктів.

Олександр Клюжев. Фото: kanaldom.tv

У нас інша ситуація, я б не розглядав таку потенційну ініціативу з боку української влади, як-от механізм розв'язування конфлікту. Ймовірніше, йдеться про механізм отримання певного політичного мандата (навіть не юридичного, а політичного) на здійснення тих чи інших дій державною владою, президентом України.

І з цього погляду, я б, напевно, зробив прогноз, що все-таки на поточний момент йдеться про можливість перегляду мирних переговорів на основі Мінських домовленостей. Я маю на увазі, що цей референдум може бути запущений тоді, коли в нинішньому треку буде неможливо рухатися далі. І в цьому сенсі чинному президентові в умовах втрати уваги з боку західних партнерів, наприклад, до цих переговорів, буде важливо не стати заручником вже внутрішньої політичної дискусії щодо того, хто і як, правильно чи неправильно, реалізовував можливості й відповідав на ризики, пов'язані з Мінськими угодами.

Прямий ефір