Свідчення Медведчука проти Порошенка: інтерв'ю з політтехнологом Борисом Тізенгаузеном

П. Порошенко та В. Медведчук. Колаж: kp.ua

Народний депутат Віктор Медведчук, торік затриманий за підозрою у низці злочинів аж до держзради, озвучив нові резонансні подробиці у справах про закупівлю вугілля у так званих "Л/ДНР" та про виведення з держвласності України частини нафтопроводу "Самара — Західний напрямок". Він заявив про причетність до цих злочинів серед інших й п'ятого президента України Петра Порошенка.

Так, нардеп стверджує, що за схемою виведення із держвласності частини нафтопроводу до нього особисто звернувся Порошенко та попросив зв'язатися з керівництвом Росії. Він погодився, а п'ятий президент, як каже обвинувачений, забезпечив ухвалення потрібних рішень у всіх українських інстанціях.

За словами Медведчука, протягом року трубопровід приносив до 42 млн дол. прибутку, при цьому витрати на переведення труби у приватну власність склали близько 23 млн дол. Обвинувачений наголосив, що на користь причетності п'ятого президента говорить і той факт, що з травня 2019 року, тобто після втрати Порошенком посади глави держави, прокачування дизеля через цю магістраль припинилося.

Медведчук розкрив і механізм закупівлі вугілля у "ЛНР" та "ДНР" у 2014-2015 роках. Заявив, що до цього було залучено фактично всю верхівку державного апарату, починаючи з президента і закінчуючи міністрами, правоохоронцями.

На нові свідчення відреагував адвокат п'ятого президента Ігор Головань, заявивши, що слова Медведчука не відповідають дійсності. У партії "Європейська солідарність", лідером якої є Порошенко, заяви нардепа називають спробою того виторгувати собі уникнення відповідальності.

Нові факти від Медведчука та ризики для Порошенка в ефірі телемарафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA обговорюємо з політтехнологом, експертом з управління репутацією Борисом Тізенгаузеном.

— Показання Медведчука проти Порошенка — як ви оцінюєте інформацію загалом?

— Справа репутаційно серйозна для Петра Олексійовича. Адже у злочині ж найстрашніше що? Деталі. І раніше всі чудово знали, що є справа з торгівлі вугіллям з непідконтрольними територіями, що є справа нафтопродуктопроводу. Але знали загалом. А Медведчук у свідченнях деталізував із конкретними цифрами, із конкретними прізвищами, із конкретними представниками Російської Федерації — хто, як і навіщо допомагав.

Деталізація якраз дає можливість уникнути політичного обговорення (коли кажуть — ну, це політичне переслідування) й перейти до обговорення конструктивного. Є ціла низка фактів. Їх усі можна перевірити. Чи блокувалися постачання вугілля з Південноафриканської республіки? Ким і як ухвалювалося рішення, щоб ми не закуповували вугілля з ПАР? Тобто це все зараз можна перевірити. А коли факти на столі, набагато складніше будувати захист. Я маю на увазі зараз Петра Олексійовича.

Я частково згоден, що у воєнний час слід почекати, особливо з такими резонансними справами. Але з іншого боку, у правосуддя не має бути періодів, коли воно діє, а коли не діє. Не має значення, в який момент часу дав свідчення Медведчук. Досудове розслідування має бути якісно проведене та матеріали мають бути передані до суду. І наскільки держзвинувачення якісно, точно та чітко підбере фактаж і сформує цю справу для суду, настільки вона й надалі матиме життєздатність.

— Петре Олексійовичу ще не прокоментував інформацію Медведчука. Як вважаєте, чому?

— Тому що, по-перше, слід обрати модель захисту. Так швидко вона не вибирається.

По-друге, тут слід вибрати правильну саме інформаційну модель захисту. Ось "Європейська солідарність" прокоментувала, що це є політичним переслідуванням. Петро Олексійович чудово розуміє, як влаштовано інформаційне поле. Він розуміє, що будь-який особисто його коментар все більше прив'язує його до цієї справи.

А у справі фігурує ще й Медведчук. Медведчук — це кристалізація зла в Україні на думку більшості наших громадян. Тому кожен коментар Петра Олексійовича знову і знову посилює сигнал у цій справі. І Петро Олексійович це чудово розуміє.

Я думаю, він обере інформаційну модель захисту, коли коментуватимуть виключно його адвокати, а не він сам.

— А який тут фактор Російської Федерації, який зв'язок із РФ?

— Почну з того, що я згоден з думкою, що за Медведчуком має бути ще одна окрема кримінальна справа — щодо його ролі у побудові п'ятої колони в Україні, у побудові цілої мережі умовно проросійських медіа, лояльних політиків та лідерів громадської думки. Ця справа має бути окремою. І тут я не дуже заздрю Медведчуку.

І у зв'язку з цією темою, гадаю, Медведчук і сам не хоче, щоб його обміняли та щоб він потрапив до Росії. Тому що в Росії йому доведеться відповісти на питання: куди поділися колосальні гроші, які виділялися на це [створення п'ятої колони], адже саме він займався цим питанням.

Зв'язок з РФ у справі. По-перше, справа нафтопродуктопроводу. Щоб вивести з державної власності цю ділянку труби, потрібна була згода на продаж російської "Транснафти". І Медведчук у своїх свідченнях говорить, що він вів переговори з російською стороною про те, щоб вони погодилися продати, і вже потім здійснився механізм виведення з держвласності.

Щодо зв'язку у справі про торгівлю вугіллям. Тут зв'язок ще очевидніший. Торгівля за кеш, за готівку з невизнаними "республіками", наторгували приблизно на 200 млн грн. І надалі цей кеш перевозився на територію окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО). А куди й на що він там ішов? Навряд чи на посадку дерев, квіточок. Ми ж розуміємо, що "ополченці", як вони себе там називають, повністю куруються Москвою. І під час цієї війни це ще виразніше виявилося.

Тобто ми купували за кеш вугілля, гроші переслали туди, гроші отримували маріонетки Кремля. Ось він зв'язок. Це якщо дуже спрощено.

Вугільну справу загалом я розділив би на дві складові. Перше — це лобізм того, щоб ми не купували вугілля у ПАР. І друге — це безпосередній ланцюжок налагодження постачання вугілля сюди, і кешу туди, на непідконтрольні території.

Щоб це вугілля ми купували, нам потрібно було або заблокувати, або підготувати громадську думку, що нам не потрібне вугілля з ПАР. І на цю мету працювали Антимонопольний комітет, профільне міністерство та суди. І спрацювали успішно. Ми це вугілля не купували.

А ось у закупівлі вугілля з непідконтрольних територій було чітко налагоджено. Був чіткий ланцюжок: вугілля — сюди, гроші — туди.

— Яким ви бачите розвиток вугільної справи?

— Важливо зрозуміти, куди далі йшов цей кеш, на що він ішов. Якщо на гроші в ОРДЛО купували зброю, якщо вони йшли на пропаганду, то тут цілком можна, напевно, говорити про фінансування тероризму. Тому завдання держобвинувачення зараз довести та показати, куди далі цей кеш йшов.

Мені здається, що матеріали, які озвучив Медведчук, — це лише початок. Він озвучив далеко не всі прізвища, далеко не всі складові схеми. Гадаю, він уже розповів слідчим багато цікавого. А ми незабаром побачимо ще кілька матеріалів із цієї серії.

І ще один дуже важливий момент — має зникнути індульгенція, яку у нас звикли приміряти на топових політиків, що вони завжди вийдуть з-під суду, відкупляться тощо. Ми в тому числі й зараз боремося за правову державу, де всі рівні перед правосуддям — будь-який президент, будь-який прем'єр-міністр та будь-хто з нас. Мені здається, коли ми до цього прийдемо, і коли ми побачимо обґрунтовані посадки за рішенням суду у резонансних справах, ми почнемо потихеньку розбудовуватися. І ті ж топкорупціонери розумітимуть, що покарання є невідворотним в Україні, і вони сто разів подумають, вступати в подібні схеми чи не вступати.

— Тобто після перемоги над Росією у нас у країні таких вже індульгенцій не буде?

— Я дуже хочу на це сподіватись. У нас зараз є колосальний шанс піднятися на кілька сходинок і стати абсолютно іншою країною.

Україна вже зламала ось цей пострадянський страх великих правителів у Кремлі, що щодо них не можна справи заводити, що їх не можна садити, бо Росія дуже потужна і сильна держава. Україна зламала ці стереотипи. І кум Путіна, пан Медведчук, який дає свідчення на камеру, живе тому підтвердження.

Прямий ефір