Україна наш дім

Стратегія інформбезпеки України — що передбачає: "5 вопросов" з Діаною Дуцик

Ілюстративне фото: accord-group.com

Український уряд ухвалив стратегію інформаційної безпеки, яка призначеня для періоду до 2025 року. Вона покликана боротися, зокрема, із загрозами дезінформації, а також з низьким рівнем медіаграмотності українців.

Що представляє документ, як його норми будуть впроваджувати, в яких напрямах — розповіла заслужена журналістка України, член Ради з питань свободи слова та захисту журналістів Діана Дуцик у програмі "5 вопросов" телеканалу "Дом".

Ведучий програми — Олег Борисов.

— Інформаційна безпека: які основні критерії та на чому важливо завжди бути зосередженим?

— Не можна так двома словами просто описати, позаяк це дуже об'ємне поняття і воно складається із багатьох компонентів. Але можна говорити про два рівні — це безпека країни та безпека кожного окремого громадянина. І безпека країни — це дуже складне поняття, тому що тут теж багато складових. Це і те, які ЗМІ, як вони функціонують, які системи протидії кібератакам та іншим інформаційним атакам вибудовує держава. Це рівень медіаграмотності й багато-багато інших складових, які в комплексі дають нам поняття інформаційної безпеки.

— Яку саме інформаційну стратегію схвалив Кабінет міністрів, які ключові критерії?

— Стратегія — це такий документ, який визначає напрям, це важливий документ. У нас були спроби написання такого документа вже кілька разів. І зараз стратегія виписана непогано. У ній прописано ризики й виклики, які існують в інформаційній сфері для України загалом і для громадян зокрема. Це перша частина, стандартно так будують будь-які стратегії такого плану на державному рівні. А друга частина — як ми відповідаємо на ці ризики й виклики, і там є ціла низка пунктів, в яких прописано, як ми реагуємо на ті чи інші ризики або виклики.

— На адміністративному кордоні з тимчасово окупованим Кримом російські радіостанції перебивають українські — на нашій, підконтрольній території. Чи знає про цю проблему Кабмін і що має намір робити?

— Напевно, треба питати у нашого міністра, який відповідає за цей напрям, Олександра Ткаченка. Думаю, він знає про цю проблему. Насправді, якщо говорити про стратегію, вона в один момент не розв’яже різні проблеми, зокрема подібні. Вона показує напрям, куди потрібно рухатися, і тепер важливо, щоб уряд та інші державні органи вибудували план реалізації цієї стратегії. І, власне, в цьому плані повинні бути прописані конкретні механізми, кроки, які потрібно реалізувати ось у відповідь саме на такі виклики. Тому що стратегія — це щось дуже загальне, а нам потрібен план реалізації. Ось стратегія прописана до 2025 року. Мені було б цікаво побачити план реалізації, хоча б на перший рік або на перших два. І тоді ми зрозуміємо, що уряд планує реально робити. І дуже важливо, щоб під цей план був бюджет.

— Якщо повертатися до стратегії, на чому вона ґрунтується? І що входить до документа до 2025 року?

— Є сім стратегічних цілей у цій стратегії.

— Які найважливіші?

— Це, звичайно, протидія російській пропаганді та дезінформації — це один з пунктів. Це підвищення рівня медіаграмотності населення — важливий пункт, який в основі всього, мені здається, оскільки критичне мислення дуже важливе для всіх громадян, не тільки пересічних, але й тих, які працюють у системі державної влади та які, власне, повинні гарантувати інформаційну безпеку. Також окремим пунктом виділена стратегічна мета — інформаційна реінтеграція тимчасово окупованих територій. Це дуже важливий пункт, але саме за цим пунктом мені не вистачає розуміння, як влада буде реалізовувати його. Тому я сказала про те, що важливо бачити план і як в реальності буде реалізована ця стратегія. Тоді тільки можна говорити про те, наскільки це буде ефективно.

— Як потрібно і як можна підвищити медіаграмотність українців?

— Насправді, ми повинні переглянути підходи в нашій системі освіти.

Медіаграмотність повинна бути таким наскрізним поняттям у всій системі як в середній школі, так і у вищій школі. Тобто це має бути обов'язковою частиною навчання всіх громадян в країні, не тільки журналістів або людей, які працюють з комунікаціями в державі. Це стосується кожного з нас.

Є багато компонентів медіаграмотності, теж можна сперечатися про те, що в це вкладають, але я скажу про декілька. Перше — критичне мислення, критичне сприйняття інформації, і другий дуже важливий момент — це те, як люди вміють користуватися новими технологіями цифровими, як вони можуть захистити себе в цифрову епоху. І для цього дійсно потрібно навчати людей. Навчати ще з маленького віку, тому що сьогодні багато дітей набагато більше часу проводять в інтернеті, ніж їхні батьки чи бабусі, дідусі. І це стає вже проблемою, тому медіаграмотність — дуже важливий момент.

Прямий ефір