Украина наш дом

"Специальный репортаж": протести в Казахстані — повний розбір

1 січня у Казахстані ціни на скраплений газ зросли вдвічі. З 50 до 120 тенге. У перерахунку на українську валюту це 8 грн за літр. Це паливо, яким заправляють автомобілі. Таке подорожчання спричинило хвилю невдоволення серед населення. Хроніка подальших подій у Казахстані — в проєкті "Специальный репортаж" телеканалу "Дом".

Автор репортажу — Олександр Махов.

Початок протестів

Перші повідомлення про мітинги стали з'являтися 2 січня. Акції розпочалися у місті Жанаозен. Протестувальники вимагали знизити ціни на газ до попереднього рівня.

Наступного дня протести підхопили мешканці й в інших містах. Мітингувальники стали збиратися на вулицях та площах Актобе, Алмати та в столиці — Нур-Султані.

У відповідь влада не знайшла нічого кращого, як заблокувати соціальні мережі, щоби люди не могли оперативно ділитися інформацією. Тоді ж з'явилася інформація про перших затриманих.

У перші дні протестів місцева та центральна влада в Казахстані намагалися пояснити зростання цін на паливо "вимогою ринку". Мовляв, ціни на газ стали вільними та визначаються балансом попиту та пропозиції. А до цього його продавали нижче за собівартість, що призводило до збитків виробників. В уряді говорили про те, що повернути попередні ціни неможливо, оскільки це суперечить "законам ринку".

"Ми говоримо про подорожчання, в середньому, на 20 тенге за літр. Середній сімейний автомобіль проїжджає 1000 км на місяць, наприклад. При витраті на 100 км — це близько 15 тис. тенге на одну сім'ю на місяць. І це невелика сума щодо середньої заробітної плати в Казахстані (середня зарплата в країні станом на серпень 2021 року становила 256 тис. 455 тенге або 590 дол., — ред.). Це [більше] приблизно на 2 тис. тенге на місяць — ми зараз за інтернет платимо більше", — зазначав експерт Міністерства енергетики Казахстану Олжас Байдільдінов.

Потім частково знизити ціни пообіцяли постачальники палива. Але це не влаштувало місцевих жителів.

"Хочемо змін"

4 січня відбулися зіткнення протестувальників із поліцією. На площі Республіки в Алмати протестуючі спалили поліцейські машини, напали на силовиків з ціпками та відібрали кілька щитів в ОМОНу. Силовики у відповідь застосували світлошумові гранати та сльозогінний газ. Наказу відкривати вогонь тоді ще не було.

В уряді пообіцяли зменшити ціни на скраплений газ до колишніх 50 тенге за літр. Це підтвердив і президент країни Касим-Жомарт Токаєв. Але людей це не зупинило і протести продовжились.

З'явилися політичні вимоги. Мітингувальники вимагали відставки уряду та відходу з великої політики першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який залишався головою Ради безпеки країни та зберігав за собою значний обсяг повноважень.

"[Закликаю] проявити розсудливість і не піддаватися на провокації зсередини та ззовні, ейфорії мітингівщини та вседозволеності. Це злочин, за яким може бути покарання. Влада не впаде", — заявляв чинний президент Токаєв.

Але це звернення людей не зупинило. Погроми та зіткнення в Алмати продовжилися.

"Народ хоче змін, втомилися від злиднів, від розкрадань тих, хто керує нашою країною. Хочемо змін. Хочемо, щоб народу дісталося народне надбання. Хочу наголосити — ніхто нічого не грабує — це провокатори. Ми вимагаємо мирних рішень від уряду", — поясняв журналістам один із мітингувальників в Алмати.

На тлі безперервних протестів 5 січня президент Токаєв перейшов у наступ. Він розкритикував Кабінет міністрів за підвищення цін на газ, що призвело до мітингів, і прийняв відставку всього уряду на чолі з прем'єр-міністром. На всій території Казахстану ввели надзвичайний стан та встановили комендантську годину з 23:00 до 7:00. Між містами спорудили блокпости.

Також Токаєв усунув колишнього президента Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки. Фактично це була остання не символічна посада Назарбаєва.

"Як глава держави й від сьогодні глава Ради безпеки маю намір діяти максимально жорстко", — заявив Касим-Жомарт Токаєв 5 січня.

Цього ж дня у Талдикоргані мітингувальники знесли пам'ятник Назарбаєву, встановлений у 2016 році.

Епіцентром протестів остаточно стало місто Алмати. Тут активісти спалили колишню резиденцію президента, захопили головний аеропорт країни, розгромили офіс правлячої партії, спалили будинки мерії, представництва Генеральної прокуратури.

У місті почалося мародерство — постраждали сотні магазинів та точок громадського харчування. Центр міста виявився перекритим барикадами. Влада Алмати оголосила про початок так званої антитерористичної операції.

Риторика влади Казахстану за часи протестів змінилася. Якщо в перші дні вони називали громадян, що вийшли на вулиці, "демонстрантами", то пізніше стали говорити про "терористів" і "бандитів". А також заявили про іноземну участь в акціях, але доказів не надали.

"Треба було показати та довести народу, що є факт терористичної загрози. Ніяких іноземних найманців теж немає. Всі ці фейки потрібні були, щоб обґрунтувати зовнішню агресію та введення ОДКБ, що може бути введена лише за зовнішньої агресії", — говорить лідер опозиційної партії Казахстану "Шиндик" Єрмек Наримбай, який вимушено перебуває в Україні через переслідування на батьківщині.

Введення військ країн ОДКБ

Увечері 5 січня Токаєв по допомогу для утихомирення протестуючих звернувся до країн ОДКБ (Організації Договору про колективну безпеку). Казахстанський президент заявив, що погроми влаштовують не активісти, а "терористичні банди, які проходили підготовку за кордоном".

Уже за кілька годин прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, який головує в ОДКБ, оголосив, що до Казахстану направлять "миротворчі сили".

Майже одночасно з цим з'явилося відео із російськими десантниками у військово-транспортному літаку. Курс — на Казахстан.

ОДКБ — це військово-політичний союз пострадянських країн, який створили ще 1992 року. Зараз до складу організації входять шість держав: Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія та Таджикистан. Серед цілей союзу зазначено, що у разі зовнішнього нападу на одну з країн-учасниць інші зобов'язуються надіслати допомогу.

Але за 30 років військові сили країн ОДКБ жодного разу не були залучені. А зараз були спрямовані на придушення громадянських протестів. І до Казахстану своїх військових направили всі країни. Хтось 70 бійців — як Вірменія, хтось 200 — як Таджикистан. Але найбільший контингент — офіційно близько 3000 — направила Росія.

Пізніше стало відомо, що Москва делегувала до Казахстану бійців 45-ї бригади спеціального призначення ВДВ та 98-му дивізію ВДВ. Обидва ці підрозділи брали участь в окупації Криму та у бойових діях на українському Донбасі. При цьому "миротворцями" у Казахстані командуватиме голова російських десантних військ Андрій Сердюков. Він керував захопленням Криму та командував російськими підрозділами у Сирії. Крім цього, СБУ підозрює, що Сердюков командував військами на Донбасі, де був відомий під позивним "Сєдов".

Офіційно влада Казахстану заявила, що "миротворці" перебуватимуть в країні тимчасово. Але тут серед казахстанців заговорили про те, що це загрожує окупацією країни та появою російських баз. Серед російських політиків з'явилися заклики залишити війська в Казахстані, а на державному російському телеканалі RT (раніше Russia Today) прямо заявили, що потрібно забрати весь Казахстан до складу Росії.

Після новин про введення російських військ у Казахстан заяву зробили у Євросоюзі.

"Ми засуджуємо акти насильства, вандалізму і грабежів, що мали місце в Алмати, і шкодуємо про загибель людей. Насильство має припинитися. Ми беремо до уваги присутність російських військ, але зрозуміло, що таке втручання має поважати суверенітет і незалежність Казахстану", — зазначила речниця Єврокомісії Набіла Массралі.

В українському Міністерстві закордонних справ також засудили насильство, висловили співчуття у зв'язку із загибеллю казахстанців та заявили, що взяли до уваги розгортання іноземних військових сил.

Введення російських військ у Казахстан під виглядом "миротворчої місії" — це небезпечний прецедент та показова акція перед силами НАТО. Але Росії може не вистачити сил контролювати всю країну.

"У РФ досі немає стратегії, що робити. Казахстан як мінімум утричі більший за Україну. Щоб окупувати Казахстан, потрібно створити 100-тисячне угруповання. Щоб посадити в кожному місті гарнізон, потрібне величезне угруповання. 3000 десантників не виконають завдання. Тут може бути сирійський варіант, коли російські війська контролюватимуть столицю і триматимуть на посаді президента, а решта країни буде непідконтрольна ані президенту, ані РФ", — вважає військовий експерт Олег Жданов.

Жертви та постраждалі

Одночасно з прибуттям російських військ до Казахстану у місцевому МВС заявили, що всі будівлі міських та районних адміністрацій, а також відділень поліції в республіці взято під контроль. Президент Токаєв знову виступив зі зверненням, у якому сказав, що силовикам дана команда стріляти на ураження, а переговори він не має наміру вести.

Точних даних щодо постраждалих під час протестів досі немає. Повідомлялося про 164 загиблих у сутичках та понад 4000 затриманих. Але ці цифри підтвердити поки що не вдається.

Українці, які повертаються із Казахстану, кажуть, що там досі неспокійно.

"Люди з Алмати не можуть вилетіти. Тому що, по-перше, місто закрили. Там зараз війська ОДКБ. Інтернет обрубили, залишили працювати лише мобільний застосунок головного банку Казахстану, бо майже всі платежі через нього йдуть", — розповідає очевидець.

"У Нур-Султані стоять військові, між містами — блокпости, перевіряють людей", — додає інший хлопець, який прилетів із Казахстану до Києва.

Де ж Назарбаєв?

За весь час протестів жодного разу на публіці не з'явився Нурсултан Назарбаєв. Хоча саме його відставки у перші дні вимагали казахстанці. Востаннє його бачили незадовго до Нового року у Санкт-Петербурзі, де минув неформальний саміт країн СНД.

Нурсултан Назарбаєв є рекордсменом щодо тривалості перебування при владі серед пострадянських країн — офіційно правив 30 років. Спочатку з 1989 року як перший секретар Центрального комітету Компартії Казахської РСР, а у 1991 році став першим президентом незалежного Казахстану і переобирався аж до 2019 року. На президентських виборах у 2019 році переміг нинішній глава держави Касим-Жомарт Токаєв. Назарбаєв формально став головою Ради безпеки Республіки Казахстан. Але зберіг повноту влади. Наприклад, саме Назарбаєв призначав та звільняв мерів міст.

До того ж, для Назарбаєва офіційно запровадили титул "Єлбаси" (у перекладі з казахської — "лідер нації"). А у березні 2019 року новий президент Токаєв у своїй інавгураційній промові запропонував перейменувати столицю Астану на Нур-Султан на честь першого президента республіки. Так і зробили.

У відкритих джерелах повідомляється, що через протести донька та зять Назарбаєва втратили сотні мільйонів доларів. Це сталося внаслідок обвалу акцій великих банків, що належать його сім'ї.

Щоправда, речник Назарбаєва заявив, що той нікуди не їхав і перебуває у столиці.

"Єлбаси перебуває у столиці Казахстану — місті Нур-Султані. Просимо не поширювати свідомо неправдиву та спекулятивну інформацію. Єлбаси проводить низку консультативних зустрічей і перебуває на прямому зв'язку з президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим", — повідомив речник Айдос Укібай.

***

Генпрокуратура Казахстану порушила кримінальні справи у межах розслідування заворушень. Винним загрожує довічне ув'язнення. Про ціни на скраплений газ тим часом уже ніхто й не згадує.

Тепер важливіше зрозуміти, як нинішні події обернуться для Казахстану. Чи вдасться країні безмежних степів зберегти свою незалежність від Росії, чи ціна, яку президент Токаєв готовий заплатити Путіну за тимчасову допомогу, виявиться надто великою для суверенітету?

Прямий ефір