"Специальный репортаж": НАТО — Україна. Примус Москви до миру

Новий 2022 рік жителі планети зустрічали у передчутті великої війни в Європі. Наприкінці минулого року Росія зібрала понад 100 тис. солдатів і висунула ультиматум США та НАТО про нерозширення Альянсу та скорочення присутності у Східній Європі. Щоб завадити розгорітися новій великій війні, було призначено серію переговорів на рівні США — Росія в Женеві та НАТО — Росія в Брюсселі. Про те, як вони тривали — в проєкті "Специальный репортаж" телеканалу "Дом".

Автор репортажу — Віталій Сизов.

Женева. Штаб-квартира США ООН. Тут 10 січня відбулися перемовини США — НАТО. Зустрічалися заступниця держсекретаря США Венді Шерман та заступник керівника МЗС РФ Сергій Рябков.

Напередодні нового року російська влада зажадала від США гарантій нерозширення НАТО і пригрозила ескалацією, якщо цього не буде зроблено. Якщо максимально спростити, то зараз російська сторона розмовляє язиком холодної війни. А напередодні зустрічі багато оглядачів говорили, що президент РФ Володимир Путін хоче повернутися до геопозиції періоду кінця Другої світової війни, коли після Ялтинських угод представники Великобританії, СРСР та США розділили карту світу.

Позиція США трохи інша. Штати наполягають, що ситуація у світі змінилася і пропоновані Кремлем підходи не працюють. Що треба слухати всіх, що США не обговорюватимуть за спиною своїх союзників питання безпеки в Європі.

Цього ж дня, 10 січня, у Брюсселі відбулося засідання Комісії Україна — НАТО, яке мало показати, що союзники не залишать Україну без допомоги на тлі можливого чергового російського вторгнення.

"Це засідання комісії я вважаю чіткою демонстрацією безумовної та тривалої підтримки територіальної цілісності та суверенітету України з боку її союзників, яка відзначається із самого початку російської збройної агресії проти моєї країни", — зазначила віцепрем'єр-міністерка України з питань євроінтеграції Ольга Стефанишина.

"Ми чітко сказали, що не підемо на будь-які компроміси у питанні права України обирати власний шлях, включаючи механізми безпеки, в яких країна хоче брати участь. І цей фундаментальний принцип не повинен бути порушений жодним чином. Це означає, що Україні та 30-ти союзникам (країнам-членам НАТО, — ред.) треба вирішувати, коли Україна готова стати членом Альянсу, і нікому іншому", — наголосив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Тим часом у Женеві на переговорах між американцями та росіянами потепління дочекатися не вдалося.

"Головні питання підвішені, і ми не бачимо, що з американського боку є розуміння імперативності їх розв'язання в ключі, що влаштовує нас", — сказав заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков.

Цього разу представники Росії чітко заявили, що не планують нападати на Україну, хоча ще недавно президент Російської Федерації Володимир Путін ухилявся від прямої відповіді на це питання.

Після зустрічі із представниками США позиція росіян наступна.

"Ми пояснили колегам, що жодних планів, намірів напасти на Україну у нас немає і бути не може, а всі заходи щодо підготовки військ, сил здійснюються в межах нашої національної території", — запевнив заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков.

Це питання обговорили й в Брюсселі 12 січня на першому за три роки засіданні Ради Росія — НАТО.

"США хочуть бачити деескалацію, щоб Росія поводилася як нормальний сусід і відвела війська від кордону України", — заявила офіційна  представниця Держдепартаменту США Андреа Калан.

Росіяни не відступають від свого бажання перекроїти європейський порядок під свої запити. Перемовини тривали близько чотирьох годин. За їхніми підсумками кожна сторона залишилася за своїх початкових позицій.

"Російські війська перебувають у Грузії, Україні, Молдові й це не прохані урядами цих країн війська. Якщо Росія знову застосує силу щодо України, продовжить вторгнення до України, тоді ми серйозно подивимося на розширення нашої військової присутності у східній частині Альянсу", — акцентував генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

А найпотужніший член НАТО — США — не збирається вести перемовини з Росією щодо безпеки своїх союзників без участі самих союзників.

"Ми не ухвалимо рішення без України про Україну та про Європу без Європи", — заявила заступниця держсекретаря США Венді Шерман.

У НАТО вважають, що у цій ситуації є лише один агресор — Москва.

“Росія окупувала Крим у 2014 році та контролює сепаратистів у Східній Україні. І казати, що це Україна загрожує РФ, — це перевернути все з ніг на голову. Це Росія застосовувала та застосовує силу проти України, вона зараз зосередила понад 100 тис. військових на кордоні з Україною. Напруга створена самою Росією і тому є необхідність деескалації”, — акцентував генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Підсумкова пресконференція глави російської делегації під час переговорів у НАТО показала, що російська сторона ще не готова визнавати свою відповідальність і налаштована на продовження конфлікту.

"Якщо НАТО переходить на політику стримування, то з нашого боку буде політика контрстримування", — сказав заступник міністра закордонних справ РФ Олександр Грушко.

Мабуть, єдиним позитивним результатом зустрічей стало те, що всі їхні учасники, принаймні на рівні декларацій, говорили про бажання уникнути великого воєнного конфлікту.

Можна сказати, що сторони домовилися домовлятися. Очікувано жодних дипломатичних проривів не відбулося. Занадто суперечливі вимоги мали сторони. Але є один безперечний плюс — поки розмовляють дипломати, гармати мовчать. І схоже, Україні та її союзникам вдалося, якщо не зняти загрозу вторгнення, то, принаймні, відтягнути його за термінами.