Спецв'язниця та перші кримінальні справи: боротьба зі "злодіями в законі" в Україні

Иллюстративное фото: sud.ua

У червні минулого року народні депутати ухвалили закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою". Цей документ ввів в законодавче поле поняття "злодій в законі".

98 кримінальних справ, пов'язаних із кримінальними "авторитетами", порушено Національною поліцією з початку цього року. Майже половина справ — вже в суді. Незабаром очікуються і перші вироки.

Звідки взялися "злодії в законі", скільки грошей у всеукраїнському "общаку", кого судить українська Феміда, а хто все ще вислизає від правоохоронців — розбиралися журналісти програми "Право на право" телеканалу "Дом".

Український "общак"

"Дід Хасан" — кримінальний авторитет, вплив якого у 1990-ті та 2000-ні поширювався на злочинний світ усього пострадянського простору й навіть Західної Європи. Його називали одним із наймогутніших кримінальних лідерів в історії. А на його похорон 8 років тому з'їхалися тисячі людей.

"У таких країнах, як Казахстан, Узбекистан, Туркменістан його зустрічали на рівні прем'єрів, президентів, із хлібом-сіллю. І нікому навіть на думку не спадало, що його можна затримати", — розповідає екскерівник спецвідділу з боротьби зі "злодіями в законі" ГУБОЗ МВС України Віктор Ремський.

Віктор Ремський — один із небагатьох, хто особисто затримував "Діда Хасана" в Україні. Це було у 2010 році в аеропорту Борисполя.

"Він виявив бажання приїхати до України, куди впродовж тривалого часу не приїжджав, оскільки до нього були претензії щодо організації замовного вбивства Юлії Тимошенко. Коли прийшов до влади Віктор Федорович (Янукович, — ред.), тоді він вирішив приїхати до України — я так розумію, відновити свій вплив на певні процеси", — продовжує Віктор Ремський.

Про спецоперацію знала мінімальна кількість осіб. А незабаром після затримання правоохоронець почав отримувати настирливі дзвінки.

"Десь ближче до 2:00 у мене телефон був" червоний ", розривався. Хто телефонував? телефонували абсолютно різні — й держслужбовці, й колеги. Бізнесмени дуже серйозні. Намагалися вплинути, щоби ми його відпустили. Звісно, це у них не вийшло", — Віктор Ремський.

У підсумку "авторитета" видворили з країни, але загалом ситуація з організованою злочинністю залишалася напруженою. Квартирні крадіжки, угони автомобілів і торгівля наркотиками — далеко не повний перелік діяльності злочинних груп, керованих "злодіями в законі".

"У нас були роки, коли ми протягом року 25-29 "злодіїв у законі" загалом виганяли. Звісно, безпосередньо до кримінальної відповідальності притягнути "злодія в законі" було досить важко. Треба було задокументувати безпосередньо його на вчиненні злочину або на виконанні якоїсь ролі", — каже Віктор Ремський.

З 2020 року Україна застосовує інший підхід до злочинних "генералів". До Кримінального кодексу, наприклад, введено поняття "злочинний вплив" і "сходка". Таким чином, їхніх ініціаторів тепер не лише затримують і видворяють, їм загрожує реальний тюремний термін. Серед 101 особи, якій нині оголошено про підозру, — авторитети різного рангу, зокрема і найвищого.

"5 осіб — це "злодії в законі", ми їх можемо назвати, це: "Умка", "Лаша Сван", "Камо Московський", "Гіга Озургетський" (він зараз перебуває у в'язниці) і ще одна особа, якій було оголошено про підозру, це так званий Андрій Львівський (Андрій "Неделя")", — каже речниця Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Наталія Калиновська.

На Андрія "Неделю" в Україні чекають: цього року його затримали в Болгарії при спробі перетнути її державний кордон. Українські поліцейські почали процедуру екстрадиції. "Неделю" називають одним із завідувачів українським "общаком". Тобто — фондом, куди стікаються всі злочинні доходи. За словами Віктора Ремського, сьогодні він становить кілька мільйонів доларів.

"Упродовж тривалого часу його контролював "Львівський Андрій", він же "Неделя". Частину злочинного "общака" він все-таки контролює, а іншу частину контролюють "Умка" та "Нодар". На сьогодні, за моєю інформацією, він коливається в районі 5-6 млн дол., якщо взяти сумарно. Це суттєва сума, але повірте, у порівнянні з тим, що відбувається у Росії, це копійки", — пояснює Віктор Ремський.

Вельми цікаво, що, за словами колишнього оперативника, українські злодійські гроші не мають нічого спільного з російськими.

"Це все абсолютно різні "общаки", вони один одного не стосуються. І ніколи не було такого, щоб з українського "общака" виділяли якісь кошти до російського. Ні, це навіть смішно звучить", — наголошує Віктор Ремський.

Зараз серед "злодіїв у законі", яким оголошено про підозру в Україні, лише один не за гратами. Печерський суд змінив запобіжний захід на домашній арешт так званому Умці, який, за оперативними даними, контролює злочинні клани у декількох регіонах України. Прокуратура подала на таке рішення апеляцію, але знову програла.

"Чи є корупційні зв'язки? Так, звісно, є. Кожен "злодій у законі" має. Просто у кого який рівень", — каже Віктор Ремський.

У поліції кажуть, що коментувати рішення судів не можуть. Проте зі свого боку вживають усіх необхідних заходів.

"Ми всі живемо у правовій державі, тому кожна особа має право оскаржити в судовому порядку будь-яке рішення. Нам відомі всі особи, які можуть так чи інакше впливати на якісь процеси у певному регіоні, вони всі у фокусі нашої уваги", — акцентує Наталія Калиновська.

Досвід Грузії

Деякі "злодії в законі" після оголошеної їм війни просто залишили територію України. Ще частина просто не зможе сюди повернутися через санкції, введені проти них Радою національної безпеки і оборони (РНБО). Тепер вони, як "авторитетні" "Лєра Сумський" або "Антімос", — ізгої.

"Для них дуже болісно бути за межами тієї території, на якій вони хотіли контролювати або певні групи, або здійснювати певні злочини. Тому що у них також дуже велика конкуренція у своїх колах. Я вважаю, що заборона для них пересуватися тією чи іншою територією — це вже велике досягнення", — переконаний Віктор Ремський.

Такий шлях свого часу пройшла Грузія. Надзвичайний і повноважний посол України в цій країні Ігор Долгов проводить паралель із грузинськими подіями 16-річної давнини. Тоді, після ухвалення відповідного закону, злодії масово покидали країну.

"Чому у нас така кількість, чому такі великі переліки ось цих кримінальних авторитетів? Тому що, коли тут було ухвалене це законодавство, звичайно, багато хто з них втекли від правосуддя, зокрема, і в Україні", — каже Ігор Долгов.

Мають грузинські колеги українських правоохоронців і ще один цікавий досвід. Свого часу всіх "злодіїв у законі", які перебувають у країні, там помістили до спецв'язниці, де ті могли контактувати лише з такими самими "авторитетами", й не могли поширювати свій вплив. Чи варто застосовувати таку ідею в Україні, — питання відкрите. Тюремники, в основному, "за".

"Їх, звісно, треба ізолювати. Для них треба готувати окремий підрозділ, і його обладнати технічними засобами придушення мобільних сигналів. Туди треба ретельно підбирати персонал, тому що, самі розумієте, якими можуть бути корупційні ризики", — наголошує експерший заступник начальника адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України (2019) Володимир Мелюхов.

Проте на офіційному рівні таке питання поки не порушено. Правоохоронна система продовжує боротьбу з явищем "злодіїв у законі".

"Наше головне завдання на першому етапі — послабити цей злочинний вплив і надалі ліквідувати взагалі таке явище, як "злодій у законі". Ми не припиняємо роботу. Вона проводиться щодо суб'єктів підвищеного злочинного впливу, це і "злодії в законі", і "смотрящі", і такі, як "положенці". Їх багато як на волі, так і в місцях позбавлення волі", — говорить Наталя Калиновська.

Без "злодійських повноважень"

Детальніше про методи та плани боротьби зі "злодіями в законі" в Україні у програмі "Право на право" розповідає заступниця міністра юстиції Олена Висоцька.

Ведуча програми — Дарина Вершиленко.

Олена Висоцька. Фото: kanaldom.tv

— Яким шляхом боротьби зі "злодіями в законі" піде Україна? І чому вони такі небезпечні для інших людей, які відбувають покарання?

— Дійсно, вони небезпечні як на волі для нас усіх, так і в місці несвободи стають небезпечними суб'єктами. Вони все одно мають вплив. У злочинній ієрархії вони посідають високе положення, тому хтось уважає, що служить їм, виконуючи їхні накази. Це абсолютно ненормально, що вони можуть впливати на адміністрацію, залякуючи, наприклад, персонал або саму адміністрацію установи, або впливати на інших людей, які відбувають там покарання.

— Тобто вони впливають навіть на керівників в'язниць?

— Ми припускаємо, що так. Щоб це усунути, потрібно створити спеціальні умови, спеціальний режим, за якого вони просто не зможуть цього робити. І тут комплекс заходів: з одного боку — посилені технічні засоби, наприклад, та сама глушильна апаратура з мобільним зв'язком тощо.

— Яка стоятиме в окремих колоніях або тюрмах, так?

— Так. Вона стоятиме поки в окремих, тому що, щоби поширити цей досвід на всі 109 установ, ми поки не маємо коштів. Тому починаємо з такого найнебезпечнішого сегмента, як "злодій у законі".

— А коли з'явиться окрема в'язниця, до якої "переїдуть" ці люди?

— Ось ми зараз працюємо з Міністерством внутрішніх справ над пошуком таких злочинців і над процесуальним супроводом, щоби притягувати їх за це до відповідальності. Ну а наша робота полягає в тому, щоби створити умови, за яких там не буде для них життя з ось цими злодійськими "повноваженнями", скажімо так, а все-таки це буде відбування покарання в місці позбавлення волі.

І щоби створити ці умови, зараз ми працюємо над тим, щоби створити в Україні хоча б дві установи з таким спеціальним статусом, і пропрацювати всі технічні засоби, опрацювати емоційний, психологічний стан персоналу в таких установах, підготувати всю команду до роботи з такими суб'єктами, щоб і їх намагатися ресоціалізувати. Ми розраховуємо на те, що будемо готові прийняти перших засуджених за такою статтею вже наступного року.

— А що буде, якщо "злодіїв у законі" помістити до одного місця? Як вони уживуться?

— Саме тому така висока вимога передусім до безпеки, до технічної безпеки такої установи. Це камерний тип утримання, а не просто "гуртожиток", де всі можуть перебувати разом. Це ізольовані приміщення, а для держави дорожче утримувати такі установи. Це технічні засоби — відеозв'язок, відеоспостереження, відеореєстратори для персоналу, щоб уникнути конфліктів. Це повинен бути сучасний заклад.

Читайте також: Колонії та СІЗО стануть як у Європі: інтерв'ю із заступницею міністра юстиції Оленою Висоцькою

Прямий ефір