Украина наш дом

"Специальный репортаж": розгром Росії на міністеріалі у Стокгольмі

У Стокгольмі 2-3 грудня відбулася щорічна зустріч міністрів закордонних справ країн-учасниць ОБСЄ. Швеція стала стороною нинішнього заходу, оскільки зараз головує в ОБСЄ. На полях міністеріалу зібралися 57 світових лідерів для колективного обговорення найважливіших питань, які існують на порядку денному країн-членів ОБСЄ.

Ключовою темою саміту стало питання запобігання повномасштабному вторгненню Росії на територію України. Активісти та правозахисники акцентували на реальних загрозах у зв'язку зі зміною риторики Кремля, а світові лідери ухвалювали рішення, спрямовані на стримування військової агресії Росії. Докладніше про ключові рішення за підсумками міністеріалу ОБСЄ та явні камені спотикання для Москви під час переговорів — у "Специальном репортаже" журналіста Олексія Мацуки.

Зустріч правозахисників

За добу перед стартом саміту міністрів у Стокгольмі збираються громадські активісти, правозахисники із країн, у яких є ті чи інші проблеми.

"Нам необхідно переосмислити, зробити переоцінку дій правозахисного руху в світлі сучасних викликів. І ми пропонуємо розробити процедури, модель наших дій між сьогоднішнім днем та 2025 роком, коли ми відзначатимемо 50-річчя Гельсінських угод", — зазначила представниця секретаріату міжнародної платформи "Громадянська солідарність" Гаррі Гуммель.

Одна з ключових тем на паралельній конференції "Громадянської солідарності" — це розробка ефективного механізму для запобігання тортурам у країнах колишнього Радянського Союзу.

Річ у тому, що навіть за наявності зафіксованого на відео факту тортур, наприклад, у в'язниці РФ, немає на достатньому рівні ані розслідувань, ані результатів цих розслідувань правоохоронними органами всередині Росії. Про це, звичайно, знають і громадські активісти, й захисники прав людини, які зібралися у Стокгольмі. Делегати, які приїхали як із України, так і з Білорусі, Азербайджану та інших країн, діляться результатами своїх моніторингів та спостережень щодо тортур.

"ОБСЄ має величезний потенціал і величезну можливість допомогти Білорусі та білоруським громадянам вже сьогодні. Зокрема, ми б хотіли бачити більше звітів про теперішню ситуацію з правами людини в місцях ув'язнення, із ситуацією з політв'язнями і також у ситуації з міграційною кризою на кордоні", — каже Олександр Шлик, спеціальний представник Світлани Тихановської з питань виборів.

Україна на порядку денному

Примітно, що зустріч глав міністерств закордонних справ країн-учасниць ОБСЄ відбувається відразу після зустрічей глав МЗС країн НАТО, яка відбулася в Ризі. І в Ризі, й в Стокгольмі — Україна на порядку денному. І агресивні дії Росії — їх також обговорювали та шукали рецепти.

А все тому, що у розпал міграційної кризи на кордоні Білорусі та Польщі світові ЗМІ несподівано один за одним роблять гучні заяви: Росія стягує війська до кордонів України; ризик загострення військового конфлікту дуже великий.

Під час саміту НАТО у Ризі глава Альянсу підтвердив побоювання.

"Немає впевненості в намірах Росії. Ми бачимо значну і незвичайну концентрацію сил, що є невиправданим і незрозумілим. І у супроводі підвищеної риторики та дезінформації. Ми знаємо, що Росія і раніше застосовувала силу проти України та інших сусідів", — заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

Агресію Москви проти Києва безпосередньо пов'язують зі зближенням України та НАТО. Президент Росії Володимир Путін цього не приховує. Бажання Києва стати повноправним членом Альянсу він називає "червоною лінією" і не скупиться на нові погрози. Мовляв, якщо НАТО розмістить в Україні своє озброєння, Росія відповідатиме.

"Якщо на території України виникнуть якісь ударні комплекси, підлітний час до Москви буде 7-10 хвилин, а у разі розміщення гіперзвукової зброї — 5 хвилин. Ми зараз уже провели успішні випробування, і з початку року в нас вже буде на озброєнні нова гіперзвукова ракета морського базування. Її підлітний час до тих, хто віддає накази, теж буде 5 хвилин", — повідомив Путін.

За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, Росія ще навесні привезла на кордон багато техніки, а зараз ситуація лише посилюється. Занепокоєння цим висловили й лідери Євросоюзу під час зустрічі з прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем у Брюсселі наприкінці листопада.

"Європейські партнери готові дуже швидко, дуже ефективно і жорстко реагувати на можливі прояви будь-якої агресії, які виникають і перед Україною, і перед нашими країнами-партнерами. Реакція обіцяє бути дуже швидкою та жорсткою, а ціна за необдуману агресію, звісно ж, має бути критично високою", — зазначив Денис Шмигаль.

Зупинити агресію Росії

Чого очікувати від Росії та що здатне зупинити Кремль — питання, відповіді на які очікують почути учасники з'їзду країн ОБСЄ і весь цивілізований світ. Вирішальні зустрічі у Стокгольмі було заплановано на 2 грудня.

У виставковому центрі Стокгольму, де відбувався міністеріал ОБСЄ, було підвищено заходи безпеки. І журналістам тут пройти не скрізь можна. Але "Дом" побував там, куди представників ЗМІ не пропускали.

Наприклад, у VIP-кімнатах для делегатів найвищого рівня. А також у залах для двосторонніх зустрічей — саме тут відбулася зустріч міністрів закордонних справ України Дмитра Кулеба та генерального секретаря США Ентоні Блінкена. На переговорах за зачиненими дверима сторони обговорювали питання безпеки на Донбасі.

Зустріч Ентоні Блінкена та Дмитра Кулеби починається з курйозної ситуації — у кімнаті для переговорів на мить вимкнулося світло. Веселий початок змінюється обговоренням серйозних питань.

"Український народ знає про нашу незмінну підтримку територіальної цілісності та незалежності України. Я тільки прибув після зустрічі [міністрів закордонних справ країн] НАТО, і можу сказати, що такої ж думки дотримуються не лише США, але й країни-члени Північноатлантичного альянсу. Ми серйозно занепокоєні агресивними діями Росії вкотре. Тому я радий, що сьогодні ми маємо можливість обговорити подальші кроки з цього питання, а також інші питання щодо нашої співпраці", — сказав держсекретар США.

"Це чудова можливість обговорити ситуацію з безпекою і те, як наші союзники можуть допомогти нам стримати Росію, щоб вона не вдалася до військової операції. Росія провокує Україну військовим та дипломатичним шляхами. У нас немає намірів їх провокувати. Ми прагнемо мирного розв'язання конфлікту" — запевнив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Російські журналісти, які вчепилися за курйоз зі світлом, були неприємно розчаровані, коли почалася зустріч міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова із секретарем із закордонних справ Великої Британії Елізабет Трасс. Аналогічний курйоз зі світлом викликав роздратування Лаврова. І без того напружена ситуація стає ще більш напруженою.

Держпред США є непохитним — Росія зобов'язана виконувати Мінські угоди та не загрожувати Україні.

"Ми глибоко стурбовані, враховуючи наявні докази того, що Росія може планувати подальшу суттєву агресію проти України. Тому закликаємо Росію поважати суверенітет та територіальну цілісність України, зробити кроки до деескалації, згорнути військове нарощування, повернути сили на нормальні мирні позиції та імплементувати Мінські угоди, особливо щодо надання необмеженого доступу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ", — заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.

Лавров після зустрічі з Блінкеном виглядав розгубленим. І навіть не почувши пропозиції держпреду США про спільний виступ, мало не пішов із зали. Та й заява його була несподівано короткою.

"Всі говорять про нагнітання напруженості в Європі, на кордоні, зокрема між Україною та Росією. Ви добре знаєте наше ставлення до цього. Ми, як наголосив президент Путін, не хочемо жодних конфліктів", — сказав Сергій Лавров.

А кремлівські журналісти в кулуарах уже обговорювали, як сховати невдачі Лаврова на полях міністеріалу.

"Це взагалі як? МЗС РФ просить не використовувати ніде виступ Лаврова на пленарному засіданні. Але це ж транслюється. Скрізь транслюється", — дивувалися представники російських ЗМІ.

Теми Криму та Донбасу

Навряд чи скажуть у кремлівських новинах і про те, що на полях міністеріалу ОБСЄ особливу увагу приділили темі українського Криму. По суті, у Стокгольмі відбулося нове засідання Кримської платформи. Представники понад половини країн із тих, які збиралися в межах міжнародної ініціативи у Києві в серпні цього року, знову зустрілися, щоб намітити план дій на найближчий час.

"Щодо правозахисної сфери, то ми також пропонуємо конкретні речі. Наприклад, розробити систему загального реагування на системні порушення прав людини", — зазначила керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Особливо звучав виступ чинної очільниці ОБСЄ та міністерки закордонних справ Швеції Анн Лінде. Відкриваючи пленарне засідання, вона звернулася безпосередньо до Росії.

"Жоден конфлікт не має більш поляризуючого ефекту на європейську безпеку, ніж те, що відбувається в Україні, включаючи Крим. Він є найвищим пріоритетом шведського головування, а також фундаментальним викликом для європейської безпеки. Його продовження призводить до жертв і завдає страждань населенню з обох боків лінії дотику. І я розчарована відсутністю суттєвого прогресу в пошуку сталого політичного рішення з повагою до суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів", — наголосила Анн Лінде.

На весь світ вона заявила, що пункти пропуску на Донбасі мають бути відкриті з обох боків лінії дотику. З нею згодні й сотні тисяч мешканців Донецької та Луганської областей.

Підсумки міністеріалу

Перші підсумки міністеріалу підбиває Дмитро Кулеба і новий посол США в ОБСЄ Майкл Карпентер. Звичайно, отримати "новорічні подарунки" під ялинку вони не очікували. Але все ж таки певний оптимізм у 2022 році може з'явитися.

"Поки ми не побачимо консенсус серед ключових зацікавлених сторін щодо пакету санкцій, я зберігатиму обережний оптимізм. Ми хочемо чесної, конструктивної розмови, і нам потрібно досягти політичної волі Росії, повернути їх до дипломатії замість того, щоб вони втручалися військовим способом у справи інших держав і поширювали цю войовничу риторику", — наголосив Кулеба.

"Ми повинні вести діалог з Росією, що ми й робимо. І наш держсекретар зустрівся з міністром закордонних справ Лавровим тут, у Стокгольмі. Ми продовжуватимемо брати участь на всіх рівнях, включаючи військові переговори, дипломатичні зустрічі та зустрічі на найвищому рівні. Ми вважаємо, що це важливо, але чи має Кремль намір і зобов'язання деескалації, ми не знаємо. Тому ми повинні підготуватися до всіх непередбачених обставин і переконатися в тому, що якщо вони вирішать вжити заходів, витрати будуть надзвичайно високими. І Росія розуміє, що це буде стратегічною помилкою для Кремля", — зазначив Карпентер.

Чи наважиться Москва на ескалацію конфлікту, чи повернеться до світу обличчям? Україна точно зможе захистити своїх людей за будь-якого розкладу. А українці сподіваються, що вже наступного року, під час міністеріалу ОБСЄ у Польщі, дипломати обговорять безпечне життя у мирних та деокупованих Криму та на Донбасі.

Прямий ефір