Україна наш дім

Сучасне виконання з історичним звучанням: "Утро Дома" з вокалістами проєкту "Вертеп. Необарокова містерія"

Олексій Фіщук, Руслан Кірш і Надія Купчинська. Фото: kanaldom.tv

Сьогодні, 15 жовтня, у Великій лаврській дзвіниці відбудеться показ проєкту "Вертеп. Необарокова містерія". Також показ відбудеться 16 жовтня. Ця вистава — об’єднання світу сучасного театру та світу історичного інформованого виконання.

Як зароджувався цей проєкт і чи можна буде його побачити ще — розповіли вокалісти та перформери музично-театрального проєкту "Вертеп. Необарокова містерія" Олексій Фіщук, Руслан Кірш і Надія Купчинська в ефірі програми "Утро Дома".

Ведучі — Анастасія Касілова та Анна Кузіна.

— Розкажіть про свій проєкт. Назва красива, але незрозуміла.

Руслан Кірш: Давайте я почну. Я автор ідеї. Крім того, ми з командою дуже давно знайомі й майже з дитинства всі разом співаємо. Ми давно шукали такий проєкт, який дав би нам максимальну можливість відкритися і зробити те, що ми робимо все життя, але з новим якимось красивим поштовхом, креативним.

Ми разом знайшли таку ідею — це Галаганівський вертеп називається. Його історія така, що в 1770 році бурсаки наші з Києво-Могилянки ходили всіма містами й селами, співали та грали вертеп. Таким чином вони заробляли. Саме тоді вони дійшли до села Сокиринці, де був палац Галаганів. І там вони заспівали, грали. Це ж гралося як лялькова вистава. І це так сподобалася тоді всій родині Галаганів, що вони купили у них разом із нотами. Ці ноти збереглися.

Ми змогли разом із Музеєм кіно-театрального мистецтва України в кооперації зробити цей проєкт. Це було зроблено проєкт як грант Українського культурного фонду, за що ми всі дуже вдячні. Ми цю кооперацію зробили таким чином, що ми зараз оцифрували — буквально на днях — ці ноти. Ці ноти будуть викладені, доступні абсолютно всім. Усі, хто захочуть, зможуть ознайомитися.

А зараз ми на фінішній прямій і ми готуємо виставу на 15-16 жовтня. Ми коли креативили і намагалися зробити щось таке, ми розуміли, що потрібно це робити сучасним способом, щоб це було цікаво абсолютно всім. Для цього ми запросили в команду режисера Богдана Поліщука, який робить дуже цікаві, неформальні, нетрадиційні спектаклі. Ми поєднали сучасний театр, сучасне перформативне мистецтво з історично інформованим виконанням.

Ми намагаємося поєднати дуже різні, але дуже цікаві світи — світ сучасного театру і світ історичного інформованого виконання. З нами працює дуже велика команда. У нас є багато істориків, експертів з музею, які нам допомагають.

Наш проєкт трохи ширший, ніж просто спектакль. Коли ви до нас приїдете, ви почуєте дуже близько до того, як це було тоді. По-друге, ви будете бачити досить сучасну постановку. Це не буде історична реконструкція, це буде сучасний театр. Де ми будемо спілкуватися з вами не як якісь персонажі з традиційного театру, а як перформери.

— У чому складність для вас як для вокалістів, виконавців стати історично поінформованими виконавцями?

Руслан Кірш: Для нас це новий досвід. У нас є Любов Титаренко, вона наша клавесиністка, вона вивчає давню музику. Плюс ми брали прекрасного експерта Романа Меляша, який закінчив Швейцарську консерваторію в Базелі за давньою музикою. І він контратенор, він передавав нам цей досвід, як співати давню музику.

Надія Купчинська: Спеціально для цього ми і запрошували наших експертів Романа і Євгенію Ігнатенко. Вони нам коментували, підказували, як правильніше було б співати саме барокову музику, щоб це не було схоже на якусь народну або романтичну пісню, або на класичну.

Олексій Фіщук: Ноти — вони ж тільки передають висоту звуку.

Надія Купчинська: Ноти ми взагалі не змінювали. Тобто це буде звучання саме те, яке було в 18 ст. або ще раніше. Тому що ноти дійшли до нас з 18 ст., були передані тоді пану Галагану, але вони вже були використані ще раніше. У нотах ми бачимо тільки значки, ноти. А як саме їх виконували? Ось тому ми зверталися до експертів.

— Це складно? Складніше для вокаліста?

Олексій Фіщук: Крім того, там є текст. Багато є драматичних частин у цьому рукописі. Ми починаємо з цим працювати і для себе розкриваємо якісь нові, цікаві речі.

Цей текст написаний староукраїнською мовою. Ми запрошували експерта, який нам допомагав правильно прочитати. І ця мова відрізняється від сучасної української або від сучасної російської мови.

— Що там за герої, що за історія?

Олексій Фіщук: Традиційне вертепне дійство. Вертеп — це спектакль до різдвяних свят. Традиційний спектакль, який складається з двох частин. Перша — духовна, сакральна. Друга — більш світська.

З самого початку вертеп показували як ляльковий театр. Це була така велика скриня, як сцена, яка складалася з двох частин, двох поверхів. На першому поверсі були якісь світські герої: солдат, козак, поляк, циганка, чорт, смерть, ірод. А ті, що нагорі, — це ангели, Христос, Діва Марія. Тобто перша частина відбувалася на другий половині цієї скрині, цієї сцени. А друга — на першому поверсі.

— У вашому проєкті хто з вас якісь ролі виконує?

Руслан Кірш: Справа в тому, що ми робимо це сучасним театром, тому ми взагалі вирішили не йти традиційним шляхом, коли ми фіксуємо персонажа. Ні, у нас постійний процес, коли в якийсь певний момент Олексій каже текст, він говорить від персонажа Ірода. В інший момент ми робимо, що я стаю вже солдатом, який іде до Рахіль. Рахіль у нас Надія.

Надія Купчинська: Або ми — три пастушка, або три царі. Тобто ми будемо перетворюватися, перевтілюватися саме під час показу.

Руслан Кірш: В наступний момент ми змінюємося.

— Які костюми у вас? Я так розумію, що для вертепу ще й костюми дуже важливі, яскраві образи. Як ви над ними працювали?

Руслан Кірш: У нас трансформовані костюми, сучасні. У них є елементи історичні, в них є елементи сучасні. У побутовій частині, соціальній, у другій частині вертепу, ми будемо в образі сучасної людини.

— Показ відбудеться у Великій лаврській дзвіниці. А чи будете показувати його ще десь?

Олексій Фіщук: Ми плануємо продовження цього, так. Ті ресурси, які використані під час підготовки цього вертепу, вони великі. І ми хочемо потім далі це продовжувати. Я думаю, що цей вертеп може жити далі на різдвяні свята щороку. Щороку на різдвяні свята він буде актуальний.

Руслан Кірш: Так, і навіть більше, тому що ми знаємо, що бурсаки робили другу частину весь рік. Тому ми сподіваємося, ми зараз ведемо багато переговорів з цього приводу.

Олексій Фіщук: І Лавра зацікавлена.

Руслан Кірш: Так, щоб ми могли показувати це більше й більше. Я думаю, що у нас все вийде.

Прямий ефір