Зберегти спадщину: законопроєкт про корінні народи України коментує нардеп Рустем Умєров

Рустем Умєров. Фото: qha.com.ua

Президент Володимир Зеленський у День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу подав до Верховної Ради законопроєкт "Про корінні народи України", на який кримські татари чекали протягом 30 років — з першого дня незалежності України. Про що він і що передбачено для кримських татар — деталі з'ясовували журналісти програми "На самом деле: Крым" телеканалу "Дом" і народний депутат України Рустем Умєров.

Розвиток корінних народів і "Кримська платформа"

Протягом усіх років незалежності України корінними народами вважаються українці, кримські татари, караїми та кримчаки. Однак до сьогодні на законодавчому рівні визначення "корінний народ" не було. Хоча спроби змінити ситуацію й здійснювалися раніше, але процес зрушився з мертвої точки лише зараз.

У законопроєкті, внесеному президентом у ВР як невідкладний, кримські татари визнаються корінними жителями Криму. Текст документа поки не опублікований, але в Офісі президента стверджують, що 11 статей законопроєкту закріплюють право на розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності народів.

Президент України Володимир Зеленський під час вчорашньої пресконференції, 20 травня, нагадав, що Крим український, і ми його обов'язково повернемо, і зараз держава робить все для цього можливе. Крім того, Зеленський підтвердив, що "Кримська платформа" запускається 23 серпня.

"77 років тому все кримськотатарське населення було депортовано з Криму. Через це вони втратили 50% людей. 7 років тому Крим був окупований Росією. Україна робить все, щоб захистити права людей і повернути півострів. Ось чому ми запускаємо "Кримську платформу"", — йдеться в повідомленні в Twitter очільника держави.

Членкиня Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель зауважує — законопроєкт допоможе захистити права корінних народів.

"Одна справа, коли держава окуповує територію, інша справа — коли держава-агресор окупує територію й порушує права корінного народу. Якщо цей закон буде ухвалено — а я дуже сподіваюся, що він найближчим часом буде ухвалений Верховною Радою України та набере повну силу, — це істотно полегшить роботу нашого національного руху і можливість сприяти розвитку корінного народу Криму й працювати безпосередньо з українською державою", — говорить Гаяна Юксель.

Історична батьківщина, деокупація та вода

Про особливості законопроєкту "Про корінні народи України" та права національних меншин, ліквідацію вільної економічної зони "Крим" і водопостачання окупованого півострова у програмі "На самом деле: Крым" говорить народний депутат України Рустем Умєров.

Ведучий програми — Дмитро Сіманський.

— Чи означає внесення Володимиром Зеленським цього законопроєкту до ВР, що вся влада в Україні консолідована навколо ухвалення документа?

— Я думаю, те, що президент подав його як невідкладний, означає насамперед, що це погоджено з фракцією. І сам президент, вносячи такий проєкт закону до парламенту, упевнений у тому, що буде підтримка.

Це великий сигнал кримським татарам. Це великий сигнал тимчасово окупованим територіям. І я думаю, тут всі фракції його підтримають.

— Фракція "Слуга народу", наскільки я розумію, проголосує, ваша фракція "Голос" — теж. Але чи є фракції або окремі політики, які виступають проти законопроєкту?

— Я перед цим спілкувався зі своїми колегами з різних фракцій — обговорював, що скоро такий проєкт закону може бути внесений. Я не бачив ні в кого антагонізму.

Це вже обговорювали не перший рік, і з огляду на те, що це закон, який очікували, — тут всі висловили свою підтримку.

Рустем Умеров на зв'язку зі студією телеканалу "Дом"

— Можете більше розповісти про інші положення законопроєкту?

— Насамперед закон про корінні народи ідентифікує, хто такі корінні народи. Корінними народами в Україні є кримські татари, караїми та кримчаки. Це народи, які були сформовані на території України і не мають іншої історичної батьківщини, ніж Україна.

У документі ми також прописуємо повноваження про те, щоб народи самоорганізовувалися, організовували свої національні інститути, законопроєкт дасть можливість зберегти культуру, побут, спадщину корінного народу.

Цей закон досить довго чекали. І після нього ми, напевно, далі будемо переходити до закону про статус кримськотатарського народу та змін статті 10 Конституції України (стаття про державну та інші мови, — ред.). Це, напевно, вже буде не в поточному році.

— Я чув, що після деокупації на підставі цього закону може відбутися повне відновлення історичних назв. Наприклад, буде не Сімферополь, а Акмесджит.

— Закон про топоніміку було ухвалено, однак там була одна поправка, що він почне діяти вже після деокупації. Є таке обговорення у нас в парламенті — що ми хочемо опрацювати, зняти цю поправку і внести зміни до закону про топоніміку.

Дай боже, як тільки деокупуємо, почнемо змінювати ці назви. Насправді, цей закон є. Правда, він набуде чинності лише після деокупації.

— Чи є ресурси для того, щоб виконувати законопроєкт, коли він стане законом? Чи це обмежиться лише деклараціями? Погоджено це з Меджлісом, іншими організаціями, експертним співтовариством?

— Передусім у нас є декомунізація, відповідно — частину назв вже поміняли. Ми, як корінний народ, хотіли би повернути абсолютно всі історичні назви до 1944 року. І я думаю, тут нас підтримають, тому що це теж один з елементів деокупації Криму, наша стратегія з деокупації Криму.

Якщо цей закон набуде чинності — всі міжнародні співтовариства, всі наші міжнародні партнери змушені будуть використовувати в своїх електронних версіях, авіасполученнях назви, які схвалені цивілізованим суспільством.

З погляду імплементації, навіть якщо є якісь шорсткості, я не бачу тут великих проблем.

— На пресконференції Зеленський говорив про ситуацію в Криму і про відновлення прав корінних народів України — йдеться про кримських татар, караїмів і кримчаків. Чи зможуть інші народи, які живуть в Україні, спиратися на цей закон, коли будуть відстоювати якісь свої додаткові права?

— Давайте тоді розмежуємо два питання. Перше — це закон про корінні народи. Друге — це національні меншини. Але я б не хотів, щоб ми два ці питання змішували, тому що національні меншини — абсолютно інше питання.

Національними меншинами вважаються народи, що проживають на території України. Вони можуть бути громадянами України, вони можуть народитися, але у них є історична батьківщина. У корінних народів історичної батьківщини, крім України, немає.

Ми зараз розробляємо закон про національні меншини. І на наступному тижні з головою Комітету з прав людини Дмитром Лубинцем плануємо об'їхати регіони. Це Маріуполь, Мелітополь, Умань, Одеса, Чернівці та Ужгород.

— А ось ситуація, коли кримчан сприймали, як "нерезидентів" в Україні, теж вичерпається з ухваленням цього законопроєкту?

— Так. Ми більше не будемо вважатися нерезидентами. У нас, дай боже, не буде більше проблем з банківськими послугами, зі спадщиною майна та з оподаткуванням. Тут ми всі ці питання міняємо на користь громадян.

— А що ви, як керівник робочої групи, що розробляє законопроєкт про ліквідацію вільної економічної зони "Крим", можете сказати про цей документ?

— Цей законопроєкт очікували вже довгі роки. При комітеті ВР ми створили групу щодо скасування СЕЗ "Крим". Працювали з громадськими та правозахисними організаціями, провели консультації з центральними органами виконавчої влади. Ми не знайшли жодних ускладнень, а навпаки — бачили, що всі хочуть його підтримати. Було процедурально складно. Це досить довгий процес.

Де-факто ми не торгуємо з тимчасово окупованою територією, але в будь-якому разі ці вікна можливостей для тіньових схем були наявні. Відповідно, скасовуючи закон про вільну економічну зону "Крим", ми робимо низку змін до податкового та митного кодексів і скоро — до "Кримської платформи" — ми скасуємо цей закон.

— Чи означає це, що ми відмовляємося від будь—яких видів господарської взаємодії з Кримом? Зокрема, йдеться й про воду.

— Ми додали пункт, що до моменту деокупації ніякої води ми не подаватимемо. Це питання національної безпеки.

У будь-якому разі ми де-факто не торгуємо з територією, і такі можливості, як ліцензування, дозвіл, — вони будуть скасовані, і якщо хтось із суб'єктів господарської діяльності захоче їх пролонгувати, він повинен буде їх оновити.

Зараз жодної торгівлі не буде з тимчасово окупованою територією.

— Президент Зеленський висловив упевненість, що законопроєкти буде ухвалено до 23 серпня. Це так?

— Так. Багато ініціатив буде подано до саміту "Кримська платформа". Одна з них — про корінні народи.

Далі є напрацювання за законом про політв'язнів, укази, які розробляє Офіс президента. Всі вони, я думаю, будуть ухвалені.

Це буде великим сигналом як для міжнародної спільноти, так і для України — як результат виконаної роботи.

Прямий ефір