Що означає заява президента Казахстану про невизнання "Л/ДНР", пояснив казахстанський політолог

Заява президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва про невизнання "ДНР" та "ЛНР" не означає зміни політики взаємин країни з Росією. Таку думку сьогодні, 22 червня, в ефірі марафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA висловив казахстанський політолог Талгат Калієв.

Він вважає, що взаємини Казахстану та Росії перебувають "на рівні здорових, союзницьких, коли ми можемо обговорювати проблемні питання досить відкрито і відстоювати свої інтереси досить твердо".

"Ні, ми ні від кого не віддаляємося. Ми послідовні у зовнішній політиці. Ми ніколи не визнавали невизнані держави й визнавати не збираємося. Тобто наша позиція була цілком передбачуваною та чіткою. Це вже питання до професіоналізму пані Симоньян (яка вела Петербурзький міжнародний економічний форум і поставила провокаційне питання Токаєву, — ред.), яка вирішила цим питанням чи то підірвати ситуацію, чи змусити нашого президента зробити якусь необережну заяву. Але вона, напевно, забула, що має справу з професійним дипломатом і переговорником, який має в порівнянні з нею просто незрівнянний досвід і для нього не буває незручних питань", — сказав Калієв.

Політолог також прокоментував реакцію на слова Токаєва депутата Держдуми РФ Костянтина Затуліна, який заявив, що до Казахстану тепер можуть виникнути територіальні питання, "як у випадку з Україною".

"По-перше, дякувати богові, Затулін не в тому становищі та статусі, щоби давати оцінку висловлюванням президента іншої держави. Тому на офіційному рівні, на рівні президента реагувати на нього, звичайно, абсолютно не адекватно і не симетрично. Затуліну зробив зауваження навіть віцеспікер Держдуми, який зазначив, що зовнішня політика є прерогативою виключно Міністерства закордонних справ РФ та президента. Тому, я думаю, що це питання вичерпане", — зазначив він.

Також Калієв упевнений, що Казахстан як член Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) і надалі не братиме участі у російсько-українській війні.

"Формат ОДКБ не передбачає проведення будь-яких операцій на території третіх країн. Формат ОДКБ передбачений для захисту по периметру організації у разі зовнішньої агресії щодо однієї з держав. У цій ситуації, як би вона не називалася — війна чи військова спецоперація — це відбувається на території України, повністю з усіма її районами, зокрема й у суб'єктах міжнародного права, невизнаних нами як самостійні. Тобто це повністю територія України. На ній відбуваються певні воєнні дії, які не мають жодного відношення до формату ОДКБ", — пояснив він.

Експерт наголосив, що закон зворотної сили не має. А Договір про колективну безпеку Казахстан підписав у 1992 році.

"Угода підписувалась у період, коли Крим був під контролем України, територія Росії обмежувалася кордонами 1991 року, і відповідно жодні нові приєднані території жодного відношення до угоди не мають. ЇЇ не можна додатково розширити, вносити зміни. Якщо це буде, то це потрібно буде відповідним чином ратифікувати через парламенти всіх країн-учасниць, проводити нове підписання цієї угоди зі змінами. Я не думаю, що на це погодяться інші країни-учасниці організації", — наголосив Калієв.

Читайте також: Сили ОДКБ не вдасться залучити до війни в Україні: чому Казахстан виступив проти (ВІДЕО)

Нагадаємо, 17 червня на Петербурзькому міжнародному економічному форумі (ПМЕФ) у присутності Володимира Путіна президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв назвав "ДНР" та "ЛНР" "квазідержавними територіями" і заявив, що Казахстан не планує визнавати "незалежність" цих "республік".

Він пояснив свою позицію тим, що якщо право націй на самовизначення буде реалізовано в усьому світі, то замість 193 держав, які зараз входять до складу ООН, на Землі виникне понад 500-600 держав, "звичайно, це буде хаос". Токаєв зазначив, що з цієї причини Казахстан не визнає "ані Тайвань, ані Косово, ані Південну Осетію, ані Абхазію".

Заява президента Казахстану викликала хвилю обурення у РФ та в "Л/ДНР". Наприклад, депутат Держдуми РФ Костянтин Затулін заявив, що до Казахстану можуть тепер виникнути територіальні питання, мовляв, "низка областей та населених пунктів з переважно російським населенням мали слабке відношення до того, що називалося Казахстаном" і що "все можливо, як у випадку з Україною".

У Нур-Султані також залишилися вірними початковій позиції — Казахстан тримає нейтралітет у російсько-українській війні. Крім того, країна реагує на санкції ЄС проти РФ — із серпня має на практиці розпочати дію заборона на транзит російського вугілля територією Казахстану.

Додамо, що цього року влада Казахстану відмовилася проводити парад 9 травня.