Що чекає на виборців ОПЗЖ, "Партії Шарія" після заборони політсил — думка Гладких

Після заборони низки проросійських партій в Україні їхнім виборцям нічого не загрожує. Таку думку сьогодні, 20 червня, в ефірі марафону "Говорить Україна" телеканалів "Дом" та UA висловив політолог Валентин Гладких.

Він нагадав, що діяльність проросійських партій в Україні заборонена з набуттям чинності закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони (розпуску, примусової ліквідації) політичних партій".

"У ньому йдеться про те, що Міністерство юстиції тепер може на законній підстави знімати з реєстрації політичні сили, які здійснюють певні види діяльності. У законі конкретно описані критерії для партій, які потрапляють під його дію. І там немає жодного слова про те, що якісь питання виникають до виборців. Йдеться виключно про партії та відповідальність обмежується виключно зняттям з реєстрації", — сказав Гладких.

Але якщо виборці заборонених проросійських партій вестимуть в Україні колаборантську діяльність, співпрацюватимуть з окупантами, вони вже будуть нести відповідальність за Кримінальним кодексом України.

Політолог упевнений, що з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну електорат проросійських партій суттєво скоротився.

"Електорат зникає. Тобто можна було і не забороняти партії, вони помиратимуть природним шляхом через зміну електоральних симпатій в Україні. Бо якщо у когось ще залишалися якісь ілюзії щодо можливих дружніх взаємин із Росією, із захистом російської культури, російської мови в Україні... То росіяни своїми бомбами, ракетами, вбивствами, зґвалтуваннями, катуваннями, по суті, звільнили нас від цієї небезпечної та хворобливої ілюзії", — прокоментував він.

Гладких зазначив, що відповідно сьогодні й політтехнологи розуміють, що на цій електоральній ніші більше не вдасться збирати достатню кількість голосів для породження в органи влади. Але більшість політиків заборонених політсил, швидше за все, залишаться в політиці, але змінять свою риторику.

"Змінюватиметься риторика, вони дрейфуватимуть у бік соціально-орієнтованої проблематики. Подивимося на риторику, наприклад, того ж [Юрія] Бойка. Перша його заява була, що всі наші однопартійці повинні стати на захист України. А всі інші ініціативи, по суті, спрямовані на соціальну проблематику", — навів приклад політолог.

Читайте також: Кремлівський мандат: що буде із народними депутатами проросійських партій (ВІДЕО)

Нагадаємо, 20 березня на період воєнного стану Рада національної безпеки та оборони України призупинила діяльність 11 політичних партій, так чи інакше пов'язаних із Росією. Серед них: "Опозиційна платформа — За життя", "Партія Шарія", "Наші", "Опозиційний блок" та інші.

Відтак суд першої інстанції заборонив діяльність в Україні цих 11 партій. Розпочався процес оскарження рішення суду. Апеляцію вже програли "Партія Шарія", "Опозиційна платформа — За життя" та інші.

Читайте також: Чим відрізняються проросійські погляди політиків України та Європи — розбір від Фесенка