З Лукашенком чи без: про наслідки санкцій проти Білорусі говоримо з політологом Ігорем Тишкевичем

Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) погодилася розслідувати примусову посадку літака ірландської авіакомпанії Ryanair в Мінську 23 травня. На борту судна, що летів з Афін до Вільнюса, перебував білоруський опозиційний журналіст Роман Протасевич, заради затримання якого білоруська влада й посадила літак. Перші результати розслідування ІКАО обіцяють представити 25 червня. Доти Євросоюз може затвердити четвертий пакет санкцій проти режиму Олександра Лукашенка. Динаміку розвитку ситуації та прогнози наслідків обговорювали журналісти програми "На самом деле: мир" телеканалу "Дом" і політолог Ігор Тишкевич.

Нові санкції

Реакція світу на примусову посадку літака та затримання Романа Протасевича не змусила на себе чекати — вже наступного дня після інциденту Євросоюз ухвалив рішення посилити тиск проти режиму Олександра Лукашенка.

"Час дати зрозуміти, що так не може тривати. Час припинити спілкування з режимом, просто роблячи заяви. Конкретні заходи необхідні", — заявив президент Литви Гітанас Науседа.

Після жорсткого придушення масових протестів, які спалахнули після президентських виборів у Білорусі в серпні минулого року, Євросоюз встиг ввести 3 пакета санкцій. Досі це були персональні обмеження — в списку вже перебуває сам Лукашенко й близько 90 осіб із його оточення. Їх рахунки в ЄС заблоковані, а в'їзд до Європи заборонений. Цього разу санкції можуть вийти за межі точкових.

Очікується, що нові обмеження будуть спрямовані на сектори, в яких особливу роль відіграють держпідприємства Білорусі. Це торкнеться, насамперед, хімічної, сировинної та нафтової галузей. Так, дохід від поставок нафтопродуктів до Європи становить близько 20% надходжень бюджету країни. Крім того, Білорусь — четвертий за величиною виробник калійних добрив у світі після Канади, Китаю та Росії.

"Ми знаємо, що Білорусь виробляє дуже багато калію, це один із найбільших постачальників у світі, і я думаю, що Лукашенко буде дуже боляче, якщо ми щось зробимо в цій області", — заявив міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн.

Товарний експорт з Білорусі минулого року становив 29 млрд дол. 45% поставок прийшлося на Росію. Але Європа — другий за величиною зовнішньоторговельний партнер Білорусі. Згідно з документом, який отримали журналісти газети Financial Times, санкції торкнуться секторів, на які в сумі припадає близько половини товарного експорту країни.

Санкції повинні затвердити вже цього місяця.

"Реакція повинна бути швидкою і суворою. Вона повинна зайти досить далеко", — акцентував прем'єрміністр Бельгії Олександр Де Кро.

Вжити заходів проти режиму Лукашенка вирішили і в США. Вашингтон анонсував обмеження проти 9 білоруських держпідприємств. Вони наберуть чинності 3 червня.

Обмеження в повітряному просторі

А ось нові санкції, які вже працюють, торкнулися, насамперед, авіаційної сфери. Починаючи з 24 травня, одна за одною країни почали облітати територію Білорусі та закривати свій повітряний простір для білоруських літаків. Так, лайнер державної авіакомпанії "Белавіа", який прямував з Мінська до Барселони 26 травня, так і не зміг туди потрапити через закрите небо. Він покружляв у повітрі та повернувся до пункту вильоту.

Всього "Белавіа" скасувала рейси до 8 країн. У компанії поки не беруться говорити про фінансові втрати. Але за підрахунками деяких експертів, авіаперевізник може втратити половину своєї виручки, яка минулого року становила 210 млн дол.

"Ми знаємо, що ІКАО (Міжнародна організація цивільної авіації, — ред.) ухвалила рішення про розслідування. Перші проміжні або остаточні результати з'являться 25 червня. Ця ситуація — погіршення для "Белавіа", вона триватиме щонайменше місяць. А потім усе залежатиме від позиції ІКАО. Тому для них ("Белавіа", — ред.) настали найважчі часи і, загалом, не з їхньої вини", — говорить авіаексперт Вадим Лукашевич.

Українсько-білоруська напруга

Україна — одна з країн, які закрили авіасполучення з Білоруссю з 26 травня, а трьома днями пізніше — заборонила використовувати свій повітряний простір. Минулого року аеропорт Мінська назвав Київ одним із найбільш завантажених своїх напрямків. Заборона на польоти призведе до зниження пасажиропотоку та, відповідно, доходів.

Якраз після рішення України закрити небо для білоруських літаків Мінськ ввів режим індивідуального ліцензування на імпорт низки українських товарів, пославшись на "систематичні порушення Україною принципів вільної торгівлі". В українському Мінекономіки такі дії назвали "необґрунтованими та дискримінаційними".

"Це повторення ситуації 2014 року, коли Білорусь ввела такий самий механізм ручного ввезення, коли кожна партія українських цукерок, пива повинна була отримувати індивідуальний дозвіл влади Білорусі, — фактично звела нанівець експорт цієї продукції", — заявив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, торговий представник України Тарас Качка.

Проте рішення Мінська про товарні обмеження для України може набрати чинності на цьому тижні та триватиме пів року. Експерти впевнені, будь-які санкції б'ють по обох країнах.

"Частка експорту з України до Білорусі — 2,5%, частка імпорту — майже 6%. У торгівлі важливо не лише купувати, але й продавати. Наскільки Україні важливі поставки бітуму та нафтопродуктів до Білорусі, настільки Білорусі важливо їх продати", — пояснив головний консультант відділу нових викликів Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.

"Зупинити Захід"

Санкції завдадуть відчутного збитку білоруській економіці — це добре розуміє не лише міжнародна спільнота, а й режим Лукашенка. Але Євросоюз поки готовий до діалогу. Білорусі обіцяють 3 млрд євро, якщо країна піде демократичним шляхом.

"Ми абсолютно чітко розуміємо, що цей пакет готовий до використання, коли Білорусь встане на шлях демократичного переходу. Це дуже сильний сигнал, який ми посилаємо зараз. Ми думаємо, це може бути стимулом", — заявила прессекретарка Єврокомісії з європолітики сусідства та переговорів про розширення ЄС Ана Пісонеро.

Однак сам Лукашенко пообіцяв Заходу "жорстку реакцію" на санкції. Яку саме — не уточнив.

"А тому, що ви — там, на Заході, не залишаєте нам іншого вибору. Вас треба зупинити сьогодні, бо завтра може бути пізно", — заявив Олександр Лукашенко.

Одна з небагатьох країн, яка підтримує білоруську владу — Росія. Шукаючи допомоги в розпал світового бойкоту, Лукашенко вирушив у Сочі до Путіна. На зустрічі вони домовилися, що найближчим часом Білорусь отримає другий транш російського кредиту в розмірі пів мільярда доларів.

Слід Росії

Про причини та наслідки дій режиму Лукашенка, а також про роль Росії в операціях із затриманнями опозиціонерів — у програмі "На самом деле: мир" говоримо з експертом програми "Внутрішня та зовнішня політика" Українського інституту майбутнього Ігорем Тишкевичем.

Ведуча програми — Анна Нитченко.

— Верховна Рада планує звернення до світової спільноти, фракція "Слуга народу" готова підтримати ухвалення проєкту постанови із закликом до міжнародних організацій визнати режим Лукашенка в Білорусі загрозою світовій безпеці. Як ви вважаєте, наскільки це може вплинути на Олександра Лукашенка?

— Я не думаю, що це вплине. Я розумію логіку українських депутатів і влади України, тому що на цьому етапі йде ескалація дипломатичного конфлікту між офіційним Мінськом і офіційним Києвом. Ну й, відповідно, є певний тиск на Україну.

Якщо говорити про спроби впливати на Білорусь і порівнювати сумарний реальний вплив і обмеження свободи маневру для Лукашенка за умови тиску лише Європейського Союзу та за умови тиску України, то Україна — це своєрідна "козирна карта".

Тому я розумію логіку дій наших європейських партнерів, які тиснуть на офіційний Київ, я розумію логіку дій українських депутатів, які йдуть на ескалацію конфлікту, але з точки зору вирішення проблеми, — дуже дивно. У випадку з Україною варто, принаймні, ухвалити таку ж резолюцію щодо Росії, що Росія є загрозою для міжнародної безпеки. Якщо Білорусь не буде "під Росією", це буде як мінімум вельми дивно, — з огляду на фактор Криму та Донбасу.

— У Білорусі тривають переслідування опозиційних журналістів. У слідчому ізоляторі — редактор спецпроєктів "Гродно онлайн" Ірина Новик. Ще один активіст спробував накласти на себе руки просто під час судового засідання. Затримані Роман Протасевич і Софія Сапега очікують суду. Як ви вважаєте, чому Протасевича та інших затримали саме зараз?

— Це не є чимось унікальним, на жаль. У Мінську йде повне "затискання гайок". Якщо брати загальну логіку роботи білоруської влади в інформаційному полі, то насамперед під удар потрапляють або регіональні журналісти, або ті центральні медіа, які в своїй аудиторії мали не лише прихильників протестів. Тому що спочатку багато регіональних газет були позбавлені можливості друкуватися на папері, потім пройшлися по інтернетресурсах, які до 2019 року були або аполітичними, або взагалі підтримували владу.

Якщо ми говоримо про засновників, про ключових фронтменів Telegram-каналу NEXTA Путіла та Протасевича. Протасевич пішов з цього каналу та декларував, що займатиметься, скоріше, виходом на нові групи, ніж інформаційним обслуговуванням просто ядра протестів. Тому для офіційного Мінська він небезпечніший.

Але якщо дивитися далі, то на сьогодні репресії вийшли на плато — найімовірніше, зараз ми більше будемо чути про суди, менше — про нові затримання. Але кожне нове затримання буде більш гучним та ідейним.

Тому що одна справа (вибачте мене за цинізм), коли йде статистика [затримань] у десятки, сотні людей. А інше — коли йдеться про одну людину, але ми будемо чути прізвище й так далі. Це буде подаватися засобам масової інформації більш емоційно, це проходитиме через сприйняття конкретної людини. Прізвище, ім'я — це завжди заходить більш сильно.

— Ваша гіпотеза — хто в Мінську був залучений до спецоперації з Протасевичем? Як Москва причетна до всього цього?

— Вигодонабувачем і від рішень української влади, й від рішень низки європейських країн стала Російська Федерація. Тепер щодо самої операції. Білоруські спецслужби сильні в справі електронного стеження, але у них дуже мало розвинена система саме агентурної роботи за кордоном — на це елементарно не вистачає грошей.

Тобто, при підготовці такої операції реально потрібне зовнішнє стеження. Але сумніваюся, що білоруські спецслужби могли масово, за багатьма персонами, її здійснювати. Це раз.

Друге. Перша інформація була, що частина людей, які вийшли з Мінська (з літака, посадженого в Мінську, — ред.), це були люди з російськими паспортами. Вельми дивна, в такому випадку, реакція російського посольства, яке не спромоглося дізнатися, що з цими людьми. В такому випадку, або ці товариші сиділи з послом і пили чай, або по сусідньому відомству пішов сигнал, що з ними все нормально.

Третє — дуже цікавий слід. Нібито кримінальну справу проти Протасевича завели в так званій "ЛНР" за фактом участі в роботі "Азова",. Якщо ми дивимося на так звану "ЛНР", то логічно було б відносно зв'язку з "Азовом" чекати на сигнал із Донецька, але не з Луганська. Але якщо подивитися, хто є куратором кожної з цих так званих "республік", то в Донецьку більш сильні позиції Головного управління Генштабу — те, що ми називаємо ГРУ, а в Луганську ми частіше чуємо три букви — ФСБ.

Тут можна провести прямі паралелі того, як далі це розігрувалося, навіть з інформаційної точки зору. У Росії в справі з посадкою борту, звичайно, озвучували білоруську офіційну версію, але відразу почали вітати з успішною операцією спецслужб. Дуже дивно — тому що коли в Росії й через своїх лобістів, і через когось ще необхідно створити інформаційний шум (згадаємо справу малайзійського "Боїнга", згадаємо російські вкидання щодо збитого в Ірані українського літака), то Росія вміє ключову версію просувати на багатьох майданчиках. А тут явно сигнал був інший — що версія офіційного Мінська не є ключовою. І в такому випадку намагатися гасити інформаційну пожежу в сусідній країні, підливаючи до інформаційної пожежі авіаційний гас, — це було, м'яко кажучи, цікаво.

Тому я не виключаю більш ніж активної участі Російської Федерації в усій цій справі.

— Щодо санкцій та Лукашенка. Ви почали свою відповідь з того, що Лукашенку ніщо не загрожує. Як вважаєте, скільки ще триватиме його режим, і хто зможе вплинути на нього?

— Білорусь у будь-якому разі пройде через політичну трансформацію — з Лукашенком або без. У будь-якому разі, трансформація буде двоетапною.

Перший — це перехідний період. Чи це буде конституція від Лукашенка, то це буде якийсь коаліційний перехідний уряд. І лише через електоральний цикл буде створена відносно стабільна система. Якщо говорити про Лукашенка, то незалежно від тиску або не тиску Європейського Союзу або когось іще, цей електоральний цикл — останній електоральний повний цикл Лукашенка. Тобто — або він йде на транзит, або, якщо він намагається "обнулитися", як Путін, то на наступному електоральному циклі його прибирає його ж власне оточення.

Якщо говорити про вплив — Європейський Союз, звичайно, досить потужне формування, але Білорусь має понад 20-річний досвід життя під європейськими санкціями.

Читайте також: Затримання Протасевича в Мінську: про російський слід говоримо з політологом Федором Крашенинниковим