Україна наш дім

"Вибори" в ОРДЛО й Криму, заручники Кремля та деоккупація: інтерв'ю із заступником глави Мінреінтеграції Ігорем Яременком

Ігор Яременко та Денис Похила. Фото: kanaldom.tv

Незаконні "вибори" до Держдуми РФ в окупованому Криму та окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО). Реакція Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на залучення українських громадян до російського "виборчого процесу". Правосуддя перехідного періоду: на що чекати українцям в ОРДЛО та окупованому Криму після деокупації. Детальніше ці теми у спецпроєкті "Выборы без выбора" телеканалу "Дом" коментує заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко.

Ведучий програми — Денис Похила.

— Чи можуть російські "вибори" в окупованому Криму бути приводом для розриву дипломатичних відносин із Російською Федерацією?

— Що стосується дипломатичних відносин, думаю, це прерогатива МЗС. Але будьмо відверті — це не перші вибори, які незаконно відбулися на тимчасово окупованій території півострова.

І я не думаю, що подібні дії, як-от розрив дипломатичних відносин, зараз до місця і на часі. Чому? Тому що необхідно брати до уваги той факт, що це не буде нам у плюс цієї миті. Насправді питання розриву дипломатичних відносин у нас порушують досить регулярно. У кожному зручному випадку це питання порушують, але водночас дуже багато хто забуває, що дипломатичні відносини дають змогу допомогти нашим громадянам, які живуть на території Російської Федерації, через наші консульські установи в Росії.

І це вкрай важливо, оскільки, якщо ми розриваємо дипломатичні відносини, наші громадяни залишаються беззахисними на території Росії. Так, іноді дуже хочеться "рубонути з плеча". Але треба дуже акуратно підходити до подібних рішень.

— Які рішення Міністерства тимчасово окупованих територій України готують за результатами незаконних "виборів" до Держдуми РФ в ОРДЛО та Криму? Російська Федерація говорить про 200 тис. людей, які проголосували з Донбасу, також голосували і в Криму.

— За даними, які я бачив від правозахисних організацій, на Донбасі йшлося десь про трохи понад 100 тис. людей, які дійсно проголосували. Це показує, що Росія на території Донбасу не змогла організувати те, що їй було необхідно. Росія роздала там понад 600 тис. паспортів, сподіваючись, що щонайменше половина цих людей прийдуть і проголосують за потрібну їм партію (Росії, — ред.). Ми розуміємо, за яку партію.

Але при тому, що Росія організувала й транспорт, і звільнення на день від роботи, щоб підготуватися до цього всього, аж до того, що було ухвалене рішення про спрощення "комендантської години", — це все не допомогло. Ми бачимо дуже багато роликів в інтернеті, коли в якомусь приміщенні через комп'ютер заповнюють заявки одну за одною. Це свідчить про те, як відбуваються ці вибори й що насправді навіть ці 100 тис., які ніби як заявлені, не відповідають дійсності. Тобто люди просто не вірять. Їх використовують, вони це розуміють.

Що стосується того, що ми маєсо намір робити. Ми говорили неодноразово, що дуже уважно збиратимемо інформацію щодо тих громадян РФ, які організовують і беруть участь у цих так званих "виборах". Ми збиратимемо інформацію щодо наших громадян, які займаються саме організацією (не тих, яких примушують голосувати, ми розуміємо, що це — жертви ситуації). І ми їх переслідуватимемо в судовому порядку або використовуватимемо інші процедури. Я маю на увазі наші санкційні можливості щодо громадян або Росії, або третіх країн.

Оскільки ми бачили кілька людей, які були заявлені як "спостерігачі" у Криму, — якась дівчина із Венесуели, одна людина із Франції — ось, мабуть, і всі "спостерігачі" у Криму. Ми дуже уважно за ними спостерігаємо та подамо відповідні пропозиції до правоохоронних органів.

— Прилєпін, Бородай. Навіщо Російській Федерації члени незаконних збройних формувань у Держдумі?

— Це подальша радикалізація і внутрішнього порядку денного в Росії, і зовнішнього. Ви знаєте, іноді здається, що сягнули дна, аж тут знизу постукали. Час від часу я дивлюся російські канали, щоби бачити ту динаміку, й чітко бачу, що впродовж останніх тижнів дуже різко підвищився градус. Це свідчить про невпевненість [російської] влади, про те, що є внутрішні величезні проблеми, від яких треба відволікати.

Відволікати яким чином? Історично так склалося, що в Росії всі відволікаються зовнішніми проблемами, "зовнішнім ворогом", консолідацією внутрішнього суспільства на "зовнішню небезпеку". Я якось узяв проаналізувати останні 100 років історії РФ, СРСР. Якщо подивитися, то не було жодного десятиліття у XXI столітті, коли б Росія, СРСР або Російська імперія не воювали. Великою мірою всі 100 років ця країна воює. Невдоволення, яке існує всередині, нерозвиненість, відсталість вона замінює цим "подарунком" своєму населенню: "Ви великі, ви воюєте з найсильнішими країнами".

— Люди, які голосували з Донбасу. Як на таке голосування має реагувати Україна?

— Ми завжди поділяємо абсолютно чітко: є дві категорії людей.

Перша — ті, хто є заручниками та, відповідно, жертвами цього конфлікту. Вони змушені голосувати, їх змушують, ми розуміємо, що це люди, які виживають в умовах війни. І ми можемо їм винятково співчувати й намагатися допомагати, ми точно їх не засуджуємо.

І є друга категорія людей, яка йде і робить усвідомлено, які не лише голосують, а й воюють проти своєї країни. З цими людьми ми говоритимемо за допомогою Кримінального кодексу України. Звісно, ми їх переслідуватимемо за законом. Це однозначно.

— Розділимо людей, які брали до рук зброю, й людей, які їздили голосувати?

— Дивіться, є люди, які організовують цей виборчий процес. Ось їх ми переслідуємо. Безумовно, коли ми говоримо про людей, які їздили голосувати, ми вважаємо, що це в переважній своїй масі люди, які змушені це робити. Так, серед них є ті, які роблять це ідейно. Але, напевно, тоді цим людям треба визначатися: або вони громадяни України й вони мають український паспорт, або вони громадяни Росії. Тоді, як казав мій керівник, і я тут із ним абсолютно згоден, треба визначатися: або ти тут, або тоді треба шукати інше місце для свого проживання. Це чесно принаймні.

— Один із перших найбільших кроків до українців на тимчасово окупованих територіях — створення телеканалу "Дом", який є адвокатом людей, які живуть в ОРДЛО та окупованому Криму. Що ще ми можемо робити?

— Хотів би почати з того, що півтора року тому, коли прийшла нова команда до новоствореного Міністерства, у нас був впроваджений єдиний підхід до всіх тимчасово окупованих територій. Ми не поділяємо Крим, ми не поділяємо Донбас. Ми — відповідно до законів і наших внутрішніх переконань — вважаємо, що все це — тимчасово окуповані території, які вимагають єдиного підходу. Так, безумовно, є різні процедури, залежно від тих чи інших територій. Але ми намагаємося їх зараз уніфікувати.

Що стосується інформаційної складової, цього року ми, крім телеканалу "Дом", намагаємося активно працювати й з іншими мовниками. Що стосується Криму — ми вже маємо 3 укладених договори з телеканалом ATR, з дитячим телеканалом Lâle і з Чорноморською ТРК. Ми також зараз на фінальній стадії укладення договорів із регіональними телерадіокомпаніями, які мовлять у Донецькій та Луганській областях. І до кінця цього року вони також виконуватимуть певні замовлення на виробництво контенту для цих регіонів.

Це дуже важливо. Але крім інформаційної складової ми працюємо на багатьох інших напрямах. Найголовніше зараз — законопроєкт про перехідний період. Це ключове питання, яке ставили багато років: а що буде після деокупації?

— Я часто спілкуюся з людьми, які проживають в ОРДЛО. Вони хочуть знати, що буде після відновлення українського суверенітету?

— Абсолютно правильне питання. Але зверніть увагу, що у 2014 році Україна звільнила 2/3 окупованих територій Донецької та Луганської областей. І ці території зараз живуть нормальним життям. Там платять нормальні зарплати — щонайменше зіставні й, можливо, більші, ніж у Ростовській області РФ. Це визнають і російські експерти.

— Наприклад, у Донецькій області на підконтрольній Україні території зарплати абсолютно непорівнянні з тими крихтами, які люди отримують в ОРДЛО.

— Там (на підконтрольних Україні територіях, — ред.) активно розвивається інфраструктура, там немає "комендантської години", там ніхто нікого не переслідує, там немає всієї тієї нісенітниці, якою насичені російські інформагентства.

Але що буде (після деокупації, — ред.)? Ось закон, який зараз у Верховній Раді розглядатимуть, окреслює межу та розповідає громадянам, що буде після звільнення, як держава розглядатиме громадян, які проживають там: що вони — жертви. І це — ключове.

Прямий ефір