Ризик великий: про можливе вторгнення РФ до України говоримо з військовим експертом Ігорем Романенком

Російські війська. Фото: Twitter

Понад 92 тис. військовослужбовців стягнула Росія до кордонів України. В українській розвідці заявляють, що РФ може розпочати повномасштабне вторгнення в період із січня до лютого.

Яка ймовірність такого розвитку сценарію та чому Росія може розпочати вторгнення — розповів ексзаступник начальника Генштабу, військовий експерт Ігор Романенко у програмі "5 вопросов" телеканалу "Дом".

Ведучий — Олег Борисов.

— Наскільки значним є ризик вторгнення Росії в Україну? Адже, наприклад, прем’єр-міністр каже, що вторгнення не буде, а розвідка повідомляє, що воно можливе.

— Ризик досить великий. Дуже хотілося б, щоб прем’єр-міністр мав рацію. Інші їхні прогнози не відбулися. Але люди військові, наші Збройні сили, силові структури повинні, як військові люди, готуватися і до гіршого сценарію, тобто розв’язання повномасштабних бойових дій, що зараз і здійснюється.

Зрозуміло, що за 8 років, що минули від початку агресії Російської Федерації щодо України, ситуація зі Збройними силами, із силовими структурами змінилася. Вони наростили потенціал, і ця робота продовжується. Більше давали палива на літаки льотчикам, вони підвищували вишкіл. Паливо всім необхідне для того, щоб відпрацьовувати питання на полігонах, навчаннях. До того ж дуже потужні навчання провели й на морі — Sea Breeze з нашими союзниками, і на суші проводимо ці навчання, зокрема з британцям. Минулого року вони відпрацьовували питання висадки, зокрема десантування, вели військово-транспортний літак, десантувалися. А тепер уряд Великої Британії заявив про те, що вони будуть готові допомогти нам, зокрема цими спецпризначенцями. Вони знають цей регіон, вони вже опрацьовували питання десантування. Можна прилетіти на військовому літаку, можна за необхідності навіть десантуватися.

Тобто рівень підтримки, рівень навчання, участі союзників у наших питаннях безпеки досить великий. До підтримки приєднується навіть нейтральна Швеція. Ми маємо підтримку американців.

Але ми чітко розуміємо, що це є підтримка. Воювати за нас ніхто не буде. Тому сподіватимемося і віритимемо у свої Збройні сили та силові структури. Крім того, суспільство має нові законодавчі можливості у зв’язку з ухваленням цього року закону про національний спротив, який дозволяє і зобов’язує опрацьовувати питання, пов’язані з розгортанням підготовки, за необхідності ведення партизанської війни, підпільної роботи тощо.

Противник повинен розуміти, і це їх зупиняло 8 років, що стратегічну перемогу на нашій території, з нашою державою та народом їм не здобути. Тимчасові захоплення якоїсь частини територій можуть бути та, на жаль, мають місце на сході нашої країни та у Криму. Але ми не відмовляємося від боротьби за ці території. Ми готові до подальшої боротьби.

Цей наш підхід, а також допомога наших союзників їх зупиняла досі від того, щоб вони пішли на розв’язання широкомасштабної війни. Однак концентрація військ та формування ударного угруповання свідчить, що вони можуть бути готові до переходу до нового етапу активізації бойових дій. До того ж у досить широкому масштабі. Зважати на це необхідно і готуватися до цього теж.

— Наскільки значним є ризик провокацій з боку РФ з метою посилити свою пропаганду, звинувативши Україну в загостренні ситуації?

— Ми перебуваємо у стані гібридної війни. Закони війни ґрунтуються на доктрині генерала Герасимова, в якій розповідається про поєднання військових та невійськових дій. Відповідно до цієї доктрини, щоб успішно та ефективно проводити бойові дії, необхідно дестабілізувати внутрішній стан та стабільність у державі, з якою воює Російська Федерація. У цьому випадку Україна.

Тому вони використовують будь-які приводи, щоб здійснювати відповідні спецоперації, підривати стан стабільності. Нині це проявляється у фінансуванні ними операцій з антивакцинування, енергетичних дій. Дуже непростий стан енергозабезпечення на зиму, ситуація з "Вагнергейтом". Вони це знають, вони цим цілеспрямовано займаються.

Однак останній рік Путін не задоволений тим, що якщо за напрямом Білорусі вони багато в чому просунулися, майже поглинули цю державу, то в Україні не вдалося їм ані легітимізувати керівництво ОРДЛО, ані реалізувати політичну частину Мінських угод.

У зв’язку з цим, оскільки втягування України в політичну сферу Росії Путіну не вдалося, він звів цю рушницю, яка поки що не вистрілила. Але він звів її з весни, а утримувати таке велике угруповання затратно. Постійно це робити він навряд чи зможе, і має бути ухвалене рішення — або частково повертатися на місця постійної дислокації, або вводити в дію.

Прямий ефір