"РФ хоче заборонити нам пам'ять": про тиск на кримськотатарських активістів говоримо з Абдурешитом Джепаровим

В окупованому Криму "прокуратура" роздає учасникам національного руху "застереження". Роздають такі "застереження" в Криму щорічно — до Дня пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу та Дня національного прапора кримських татар (відзначається як раз завтра, 26 червня). І це при тому, що прапор кримськотатарського народу не є в Росії забороненою або "екстремістською" символікою.

"За наявною у прокуратурі РК ("республіки Крим, — ред.) інформацією, на території республіки планується проведення неузгоджених органами влади публічних заходів, а також порушень громадського порядку, спрямованих на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації, під час заходів протестного характеру, приурочених до Дня кримськотатарського прапора", — йдеться у тексті застереження від "прокуратури" Криму, яке отримав кримськотатарський активіст Ролан Османов.

Активіст зазначив, що вважає подібні заходи з боку окупаційної влади півострова утиском прав і свобод громадських діячів, і підкреслив — ніхто не має права заборонити йому та його друзям піднімати кримськотатарський прапор.

Про те, як російська влада Криму перешкоджає громадської діяльності кримських татар, у програмі "На самом деле: Крым" телеканалу "Дом" говорить кримський правозахисник Абдурешит Джеппаров.

Ведучий програми — Дмитро Сіманський.

— Наскільки масово поширюються "застереження", якими російські правоохоронці забороняють відзначати День кримськотатарського прапора?

— Отримав я його 18 червня. У мене було таке ж "застереження" 18 травня. Можливо, коло людей, кому вони роздали "застереження", набагато більше, але не всі про це говорять. Думаю, це у них плановий захід, такі рознарядки роздані по всіх районах Криму.

— Чи завадять ці "застереження" відзначити свято?

— Скажу з упевненістю — ні. Навряд чи хтось змінить свої плани. Звичайно, все робитиметься з урахуванням якихось факторів, нікому не потрібна зайва метушня. Але такі "застереження" — навіть краще для тонусу, щоб ми були бадьорішими. І ряди ще поповняться тими, хто займатиметься цими заходами.

— Як планується відзначати 30-річчя прапора 26 червня?

— Це не лише день прапора. Наш прапор був заснований на другому Курултаї кримськотатарського народу (у 1991 році, — ред.). Ще був затверджений і Гімн, і прийнято Декларацію про національний суверенітет. Там же затверджений і Меджліс.

Чому вони ("влада" Криму, — ред.) намагаються заборонити, не дозволяти нам проводити такі заходи? Вони хочуть нам заборонити пам'ять, тобто, щоб ми не пам'ятали, що був Курултай, звідки походить прапор, і Декларація про національний суверенітет, що заснований Меджліс, який сьогодні прекрасно працює в Україні. Вони вирішили притупити нашу пам'ять.

Заходи можуть по-різному відбутися. Десь на машинах і мотоциклах молодь проїде, десь люди збираються у себе вдома.

— 23 червня Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) прийняла дуже важливу резолюцію, яка засуджує переслідування кримськотатарського національного руху в Криму з боку російської влади. Що ви думаєте про це?

— Нам приємно, що у нас така підтримка, на такому високому рівні обговорюється наше кримськотатарське питання. Що є сила в особі міжнародних організацій. Щодо тиску — по-різному трапляється. Але ми адаптовані до нього. Ми з урахуванням всіх цих речей працюємо.

Ми знаємо, що президент подав законопроєкт про права корінних народів України. І ми хотіли тут обговорити... Зрозуміло, що влада (окупаційна влада Криму, — ред.) не дозволяє це робити в громадських місцях, але ми все одно провели на дому.

— Можете більше розповісти про обговорення законопроєкту, про ваші пропозиції? Думаю, що багато тут, у Києві, почують.

— У Криму проживає понад півмільйона кримських татар. І ми не тільки скаржимося, що нас заарештовують і обшукують. Рівень народу тут інший уже. Ми готові брати участь і в громадському, і політичному житті.

Щодо закону. Звичайно, приємно, що через 30 років Україна робить якісь кроки. Вони, можливо, не зовсім такі, як ми очікували, але початок є. Думаю, що цей закон не останній, і наступні кроки будуть усе акуратнішими та якіснішими.

Хотілося б якихось справжніх гарантій, що не декларованих. І, коли йдеться про наші цінності, надра, коли під загрозою безпека в цій частині, то хотілося б, щоб був розроблений механізм вето, коли ми можемо призупинити якісь рішення, невідповідні з нашої точки зору.

Є омбудсмени, інститути — з води, бізнесу, чогось іще. Ось треба, щоб був омбудсмен з народів, спеціалізований із нашої теми.

Нам здалося, що не зовсім підібраний або сформульований один із пунктів, — про те, що Кабінет міністрів України може затверджувати склад Меджлісу, тобто, органу, обраного народом. Нам здалося, що до цього питання потрібно ще повернутися. Тому що обраний народом орган не може кимось ревізуватися. Думаю, це не зовсім вдале формулювання. І думаю, все буде правильно, коли на цьому загострять увагу законодавці.