Реформи за диктатора неможливі: інтерв'ю з Ігорем Бураковським про санкції Білорусі проти України

Олександр Лукашенко. Фото: rbc.ua

Ще тиждень тому Білорусь вирішила ввести ліцензування українських товарів. Це відповідь Олександра Лукашенка на рішення України приєднатися до списку країн, які після примусової посадки 23 травня в Мінську пасажирського лайнера заради затримання опозиціонера Романа Протасевича перекрили авіасполучення з Білоруссю.

Серед інших українських товарів до білоруського переліку обмежень потрапили будівельні матеріали, кондитерські вироби, меблі та нафтопродукти. Чим обернеться для Мінська погіршення відносин з Україною, і хто втратить більше в цьому протистоянні — свої прогнози у програмі "На самом деле: Украина" телеканалу "Дом" озвучує голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.

Ведуча програми — Альона Чорновол.

— Володимир Путін на початку тижня пообіцяв Олександру Лукашенку дешевий газ, зброю, майже 2 млрд дол. до казни щорічно. На ваш погляд, чи фінансує Кремль агресивні кроки Мінська проти Києва?

— Абсолютно правильно, тому що білоруська економіка перебуває в досить складному становищі. І без великих багатомільйонних і багатомільярдних вливань з боку російського бюджету ця економічна модель нежиттєздатна.

Я думаю, в Білорусі ми зараз спостерігаємо ситуацію, коли зміни назріли й повинні проводитися, але в умовах диктаторського режиму істотні економічні реформи — майже неможливі.

— Співпраця України з Білоруссю підривається в політичній та економічній сферах. З чим у підсумку ризикує залишитися Білорусь?

— Я думаю, що на сьогодні ключова ідея Лукашенка, навколо якої, власне, і обертаються всі його зовнішньополітичні та внутрішньополітичні ініціативи, — це утримання влади.

Думаю, зараз не йдеться про якісь глибокі економічні розрахунки. Якщо ми подивимося структуру торгівлі між Україною та Білоруссю, то сьогодні ми маємо від'ємне сальдо. Це означає, що білоруси ввозять до України більше товарів, ніж ми їх експортуємо, і в цьому сенсі український ринок є для білорусів досить важливим. Йдеться про постачання таких товарів, як паливно-мастильні матеріали, різні бензини, калійні добрива — Білорусь є найбільшим виробником калійних добрив в Європі, і в цьому сенсі ринок збуту для неї дуже важливий.

Ігор Бураковський на зв'язку зі студією телеканалу "Дом"

Крім того, для Білорусі надзвичайно важлива співпраця між Україною в сфері послуг. Понад половини нашої торгівлі послугами з Білоруссю — це транспортні послуги. І зрозуміло, що втрата українського напрямку для авіасполучення є великою економічною втратою для Білорусі загалом, і для державної компанії "Белавія" зокрема.

— Роль посередника в Мінському форматі Білорусь, імовірно, в мирних переговорах втратить — навряд чи в Мінську в нинішній ситуації збереться Тристороння контактна група. Чи можна переформатувати процес переговорів — і якщо так, то як саме?

— Тут є два моменти. Перший — насправді Білорусь не була "суперпосередником" у розв'язанні проблем, пов'язаних з окупацією української території на сході. Тому говорити про посередницьку роль Мінська я б не став.

Дійсно, майданчик всіх влаштовував, зокрема й наших західних партнерів, які вважали, що Білорусь може присунутися ближче до Заходу. Але ми отримали те, що отримали.

Що стосується безпосередньо Мінського процесу, то ми можемо його називати "Мінський процес", тому що там дійсно були ухвалені деякі рішення, сформовані деякі формати нашої взаємодії. Але в нинішніх умовах Білорусь закрила для себе можливість брати участь у цьому процесі, оскільки вона фактично стала на бік Росії з усіма наслідками, що випливають звідси.

Мінський процес переживає непрості часи. І ми не повинні говорити про Мінський процес як про процес — ми повинні говорити про формати, які можна припустити, щоб продовжити переговори та відстоювати українські територіальні та економічні інтереси.

— Євросоюз вводить перші санкції проти Білорусі вже цього тижня — щодо заборони на польоти. На початку наступного тижня в ЄС обговорять і санкції мінімум проти 7 фізичних і 1 юридичної особи. Як думаєте, чи торкнуться санкції особисто Лукашенка, і як сильно вдарять по панівній верхівці Білорусі?

— Думаю, що так чи інакше ці санкції торкнуться Лукашенка. Питання в тому, наскільки білоруська верхівка реально інтегрована в західний світ. І в цьому плані для багатьох білоруських високопосадовців такі санкції є досить болісними.

Адже традиційно — високопоставлені російські, білоруські, та й що гріха таїти — окремі українські високопоставлені чиновники — воліли зберігати свої гроші, та, умовно кажучи, жити на Заході, а працювати — у своїх країнах. Тому, звісно, санкції будуть болісними.

Але, як показує російський досвід, до цих санкцій звикають, і далі — проблема навіть не стільки в санкціях, а в тому, наскільки ці режими виявляться життєздатними та наскільки Захід буде готовий не просто одноразово застосувати санкції, а й займати досить жорстку, та що дуже важливо — послідовну політику відносно і до Росії, і до Білорусі.

— Київ теж готовий ввести санкції проти Мінська, якщо білоруські авіакомпанії почнуть літати до окупованого Криму, як заявила заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова. Якими можуть бути ці санкції?

— Думаю, що Україна вже приєдналася — і приєднається в ширшому масштабі до санкцій Європейського Союзу. Безпосередньо в небі санкції вже реалізовані — ми забороняємо "Белавія" співпрацювати з Україною, літати до України. Фактично цей напрям закритий.

Що стосується подальших санкцій — очевидно, це будуть санкції й проти окремих білоруських підприємств і проти окремих високопоставлених білоруських політиків. Думаю, що поки, напевно, не йдеться про те, що ми повністю закриємо торгівлю з Білоруссю. Тут є вразливі, зокрема, економічні моменти.

Проте я думаю, що тепер до наших зовнішньополітичних зусиль, спрямованих на стримування Росії, додадуться зусилля, пов'язані з певним стримуванням і Білорусі, яка фактично заявляє про підтримку Росії, а значить — і про підтримку тієї війни, яка триває на сході України.

Прямий ефір