Реформи під час війни продовжує Україна — огляд новацій та оцінка ефективності (ВІДЕО)

В умовах повномасштабної війни Україна продовжує реформуватись заради майбутньої повноцінної євроінтеграції. З квітня до серпня, попри обстріли російською армією, для яких агресор щодня використовував близько 12 тис. артилерійських снарядів, Україна не втратила темпу реалізації реформ. Про це йдеться у матеріалі незалежної аналітичної платформи VoxUkraine, повідомляє "Дом".

За 4 місяці було ухвалено 33 дуже важливі нормативні документи. На рахунку Верховної Ради України — 16 регуляцій, Кабінету міністрів — 12 ініційованих законів. Ще п'ять новацій — від президента, і дві важливі постанови — від Національного банку.

Одне з найвдаліших — рішення щодо приєднання України до європейської енергосистеми. Від Росії та Білорусі Україна відключилася саме 24 лютого, щоб протестувати автономну роботу. Цього ж дня Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Уже в березні стало можливим приєднання української енергосистеми до європейської.

"Тепер наша електроенергія тече в Європу, а європейська — в Україну. Дякую членам ЄС, особисто президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісару з питань енергетики Кадрі Сімсон і всім, завдяки кому в нас тепер єдина енергосистема", — наголошував тоді президент України Володимир Зеленський.

Декілька ухвалених документів торкнулися зменшення впливу Росії на Україну та покарання воєнних злочинців та колаборантів. Наприклад, закон про співпрацю з Міжнародним кримінальним судом — це спроба налагодити взаємодію з ним без додаткової ратифікації Римського статуту. Дія закону поширюється лише на злочини російської армії та посадових осіб Росії. Юристи вважають, що вигіднішою для України все одно стала б ратифікація статуту.

"Співпраця із судом не передбачає застосування "принципу меню": держава, яка визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, вже не має права обирати, на кого буде направлено правосуддя. Суд самостійно вирішує, щодо кого і чого ініціювати провадження", — зазначила юристка громадської організації "Регіональний центр прав людини" Катерина Рашевська в інтерв'ю VoxUkraine.

З початку повномасштабної війни Верховна Рада України ухвалила закон про заборону проросійських партій, додавши ще два приводи для заборони: виправдання чи заперечення російської агресії, прославлення чи підтримка окупантів. Закон також може зменшити сторонній вплив на українські політсили, оскільки забороняє співпрацювати з іноземними організаціями та партіями. Також було ухвалено закон про покарання колаборантів: за навмисну ​​допомогу ворогові може загрожувати до 12 років ув'язнення.

"Проблемним буде застосування цих норм на практиці. Важко довести добровільність співпраці та наявність в особи наміру, коли люди перебувають на окупованих територіях. І тут питання буде в тому, чи українські суди не презумуватимуть наявність такого наміру, зокрема з боку медіа, які змушені були говорити з окупації під дулами автоматів", — прокоментувала закон юристка Центру демократії та верховенства права Тетяна Авдєєва в інтерв'ю VoxUkraine.

Декілька реформ торкнулися доступності ліків для тяжкохворих. Так, на початку війни було ухвалено закон про "надання ліків зі співчуття". Норма, як пояснюють у Верховній Раді, полегшує отримання незареєстрованих в Україні рідкісних медикаментів. На отримання таких препаратів можуть претендувати пацієнти, які були учасниками клінічних досліджень.

"До таких програм належить розширений доступ пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів, щодо яких було завершено щонайменше першу фазу клінічних випробувань у США, країнах Європейської економічної зони, Австралії, Канаді, Японії, Великій Британії або Швейцарській конфедерації. І щодо яких є інформація щодо безпеки та ефективності, достатня для оцінки співвідношення ризику та користі", — пояснили в Інформаційному управлінні апарату Верховної Ради України.

Ще сім реформ з початку повномасштабного вторгнення РФ було ухвалено Україною у сфері державного управління. Серед них — створення посади Уповноваженого з питань осіб, які зникли безвісти за особливих обставин; закон, який забороняє проросійську символіку. Ще вісім ухвалених з початку війни нормативних актів торкнулися бізнесу, п'ять змін — сфери державних фінансів.

Читайте також: Такого рівня консолідації ми ніколи не мали, — Фесенко