Реформи й розгніваний Кремль: про досягнення президента Зеленського говоримо з Кетрін Квінн-Джадж

Протягом двох років з дня інавгурації Володимиру Зеленському вдалося розвінчати відразу кілька міфів про себе, оголосивши "хрестовий похід" проти олігархів і персональні санкції проти кума президента РФ Володимира Путіна Віктора Медведчука. А ще — відбудувати свій рейтинг від партійного. Про досягнення та проєкти влади й про очікування українців говорять журналісти програми "На самом деле: Украина" телеканалу "Дом" і аналітикиня Міжнародної кризової групи Кетрін Квінн-Джадж.

Закони, проєкти й подальші плани

Закони про народовладдя, ринок землі, імпічмент і скасування депутатської недоторканності — на думку політолога Володимира Фесенка, президенту Зеленському та його команді протягом двох років вдалося виконати чверть передвиборних обіцянок. Основний фокус — на припиненні бойових дій на Донбасі та боротьбу проти російської агресії.

"Було розблокований переговорний процес. Минулого року вдалося домогтися найбільш тривалого перемир'я за весь час конфлікту. Відбулася низка обмінів полоненими. Але проявилася традиційна проблема — світ не може бути досягнутий зусиллями одного боку. Тут Зеленський продемонстрував свою політичну волю. Повинна бути воля російської сторони — на жаль, такої волі зараз немає", — зауважує політолог.

Дипломатичні зусилля забезпечили Україні міжнародну підтримку в протистоянні Кремлю. Багато світових лідерів закликали Росію припинити загострення.

Україна стала першою східноєвропейською країною, яку відвідав держсекретар США Ентоні Блінкен.

Крім того, Київ підписав важливі стратегічні документи з Британією та Туреччиною — наприклад, саме завдяки домовленості з Анкарою українська армія отримала сучасні турецькі безпілотники.

Україна стала партнером з розширеними можливостями НАТО — це шанс значно просунутися на шляху до євроатлантичної інтеграції.

"Україна має хороші відносини з НАТО, ми виконуємо щорічні національні програми, які за форматом є такими, які використовуються в ПДЧ. Буквально на позаминулому тижні президент України затвердив чергову річну національну програму по НАТО на 2021 рік", — зазначив заступник глави Офісу президента України Ігор Жовква.

Навесні президент затвердив Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Криму — це комплекс заходів дипломатичного, військового, економічного, інформаційного та гуманітарного характеру, спрямований на відновлення територіальної цілісності України. Ключову роль в ініціативі грає "Кримська платформа" — свою участь у цьому міжнародному проекті вже підтвердили стратегічні партнери Києва.

Ще одна амбітна задача, яку не вдалося реалізувати жодному з попередніх президентів — ефективна і реальна реформа судової системи.

А ось масштабна кампанія з деолігархізації та боротьби з корупцією вже реалізується.

"Все ще триває внутрішня дискусія з приводу антиолігархічного пакета, але скоро він повинен бути винесений до Верховної Ради, і, оскільки це була обіцянка здебільшого політичних сил, які є в країні, то я не маю сумнівів, що за нього проголосують", — говорить радник президента України з економічних питань Олег Устенко.

Головним випробуванням для президента й прем'єрміністра Дениса Шмигаля стала пандемія COVID-19.

Уряду вдалося запустити медичну систему, забезпечити необхідну кількість ліжко-місць. У березні минулого року в країні налічувалося 12 тис. ліжок для хворих на коронавірусну інфекцію, і лише кілька сотень з них були забезпечені киснем. Тепер таких ліжок — майже 70 тис. Тестування на COVID-19 для всіх охочих стало буденною реальністю, кампанія з вакцинації набирає обертів.

Пандемія вдарила по всій світовій економіці, Україна не стала винятком — 455 тис. українців отримали одноразову допомогу від держави, зокрема й підприємці, чий бізнес постраждав в період карантину.

На 8% за рік зросла середня зарплата українців. Однією з найуспішніших експерти називають ініціативу президента за доступними кредитами під 5, 7 і 9%. Цього року стартувала програма "Доступна іпотека під 7%", а для переселенців — іпотека під 3%.

Триває масштабне оновлення інфраструктури в межах програми "Велике будівництво" — лише протягом минулого року відремонтували понад 4 тис. км доріг державного значення, побудували й відновили сотні мостів, шкіл і спортивних об'єктів.

А ще — Україна стала першою державою, зрівнявши паперовий та електронний паспорти. І до 2023 року всі державні послуги будуть доступні українцям в онлайнформаті.

Економіка, Мінські угоди та допомога світу

Про очікування українців і про те, що вже вдалося виконати Зеленському за 2 роки на посаді президента України — у програмі "На самом деле: Украина" каже аналітикиня-дослідниця Міжнародної кризової групи Кетрін Квінн-Джадж.

Ведуча програми — Дарина Вершиленко.

— За підрахунками журналістів, які моніторять темпи виконання Володимиром Зеленським передвиборних обіцянок, близько двох третин з них — на стадії виконання або вже виконані. Що зі зробленого протягом цього часу вам здається найбільш значущим?

— Я вважаю, що Зеленський при всіх його недоліках ще тоді мав досить реалістичне поняття ситуації, і він розумів, що Росія — агресор, домовитися з Путіним буде складно, і може, взагалі нічого не вийде.

Він тоді правильно розумів настрій більшої частини українців, які втомилися від війни. Не тому, що їм лінь воювати, або вони політично несвідомі, а через те, що вони відчули всі її жахи на собі. І що більша частина країни хоче шукати дуже різні шляхи виходу з цієї війни — нехай навіть шляхом "замороженого" конфлікту.

У Кремлі другі Мінські угоди розглядалися як спосіб підірвати суверенітет України. Це правда — те, що говорив Петро Олексійович (Порошенко, — ред.) наприкінці свого правління. І те, що Зеленський пробував внести в Мінські домовленості якісь поправки, розгнівало Кремль.

— Давайте проаналізуємо, як змінився фокус уваги Банкової до проблем ОРДЛО.

— Багато хто з тих, хто близькі до переговорного процесу, вважають, що на якомусь рівні люди, близькі до Зеленського, починають примирятися з ідеєю "замороженого" конфлікту. Тобто багато хто починає, наприклад, приймати план Авакова, тому що він не передбачає швидку реінтеграцію, а навпаки, відкладає реінтеграцію на більш далекий термін.

Якщо говорити про увагу до ОРДЛО, то за останній рік, з одного боку, через ситуацію з коронавірусом уваги на ОРДЛО іноді просто не вистачало. По-друге, те, що вже створюється "Кримська платформа", можна приймати як якийсь посил до того, що Київ намагається трошки змістити акцент.

— Президент, проте, запустив реформи: земельну, судову. Почалися деолігархізація, "Велике будівництво", доступна іпотека. Чи зможете оцінити їх успішність — і від чого вона залежить?

— Успішність цих реформ залежить передусім від стабільності його команди. Один плюс, що стосується реформ Зеленського — змістився акцент на підняття економічної ситуації на підконтрольних Україні територіях Донбасу.

— Міжнародне співтовариство надає підтримку Києву у питаннях деокупації Донбасу, "Кримської платформи". На вашу думку, чи вдасться Зеленському підтримувати інтерес світових лідерів до питання повернення світу до України?

— Я думаю, що покладатися на міжнародну підтримку буде дуже ризиковано. Як ми бачимо, коли ситуація загострюється, тоді міжнародне співтовариство відразу звертає увагу на Україну й дає сигнали великої підтримки.

А що стосується довгострокової підтримки — я боюся, що її можна буде зберегти лише в разі ескалації. І я сподіваюся, що ніхто не піде на ескалацію заради отримання підтримки та уваги.