Реформа тюремної системи та освіта працівників СІЗО: інтерв'ю з заступником міністра юстиції

Фото: Facebook Виталий Васылык

Реформа пенітенціарної системи триває в Україні. Міністерство юстиції, зокрема, збирається поліпшити якість освіти працівників слідчих ізоляторів і тюрем. Навіщо це потрібно і як це здійснюватиметься — розповів заступник міністра юстиції України Віталій Василик в програмі "Официальный разговор".

— Ми будемо говорити сьогодні про створення єдиної системи відомчої освіти. Що в цій системі було не так і чому її потрібно було реформувати?

— Реформа пенітенціарної системи — вона у фокусі не тільки нашого міністра, а й усього уряду.

— І президента.

— Відповідно і президента, безумовно. І в попередньому уряді — ми працюємо вже з другим прем’єрміністром — були певні пункти, які стосувалися завдань, які постали перед Міністерством юстиції в напрямі пенітенціарної системи. Я відповідаю в Міністерстві юстиції якраз за кадрову підготовку людей для кримінально-виконавчої служби, для пенітенціарної служби.

— Ну, це така дуже вузька ніша.

— Простими словами, це тюремний персонал. На підготовку кадрів міністерство звертає велику увагу, і цього, я дуже сподіваюся, — це заявлено міністром — ми отримаємо окремий фокус і певні політичні пріоритети від керівництва міністерства щодо якісної підготовки кадрів. Стосовно питань створення єдиної системи відомчої освіти, я хотів би поділитися інформацією про те, що все, що ми маємо, уся пенітенціарна структура — це спадок від Радянського Союзу.

— І її треба змінювати.

— Звичайно, її треба змінювати. І всі найголовніші проблеми, починаючи з кримінальної субкультури, яка поширюється в наших в’язницях і яку згодом переймають, на жаль, і наші працівники, — ми дійсно хочемо з цим боротися. І ви знаєте, що перед нами стоїть завдання — гуманна, якісна система перевиховання тих людей, які порушили закон, які відбувають покарання. Але вона неможлива взагалі, якщо ті люди, які працюють у системі кримінально-виконавчої служби, не матимуть якісної професійної підготовки.

— Яка потрібна професійна підготовка? Ось про що ми говоримо зараз? Це юридична освіта чи що?

— Безумовно. Якщо коротко, то на працівників кримінально-виконавчої служби поширюється, крім профільного закону "Про кримінально-виконавчу службу", частина закону "Про Національну поліцію". Відповідно, працівники кримінально-виконавчої служби — це наполовину мілітаризована структура, у якій працюють офіцери, які повинні мати вищу юридичну освіту. У нашій системі є спеціально створена у 2015 році Академія Державної пенітенціарної служби, яка має свою історію ще з 1978 року. Це була звичайна школа підвищення кваліфікації міліції. Тобто ми розуміємо всю історію в ретроспективі: які працівники і який акцент був раніше. Пенітенціарна служба раніше була в системі Міністерства внутрішніх справ. Міністерство юстиції вже давно займається пенітенціарною службою.

— Забрали це собі.

— Звісно, так. У зв’язку з тим, що це загальноєвропейська, загальносвітова практика в тому, що органи слідства та органи виконання кримінальних покарань мусять бути роз’єднані. Відповідно, нам треба змінювати взагалі саму парадигму та філософію працівників. Вона, треба щиро визнати, залишилася дійсно в нас, як у багатьох тих самих служб Національної поліції, нам є, над чим працювати, — вона залишилася минулою. Відповідно, фокус зараз змінюється від покарання, як ви знаєте, жорсткого підходу до засуджених до перевиховання. Оскільки ми хочемо і працюємо над тим, щоб система ув'язнення не продукувала більш жорстких, більш агресивних і більш підготовлених злочинців, яких засуджено. А після неякісного відбування покарання, внаслідок того, що не зовсім якісно персонал виконує свої обов’язки, ми одержуємо більш запеклого злочинця. Завдання не з простих, тому що тут питання не тільки матеріально-технічного забезпечення — тут питання взагалі іншого підходу й розуміння персоналу. Система у нас дійсно досить консервативна, не сприймає зміни політики і фокусу. І потрібно пояснювати людям, що ми від них хочемо, які ставить держава завдання, і які міжнародні зобов’язання перед нами постають. Тому працівникам потрібно дуже глибоко й серйозно займатися.

— Чи маєте ви якийсь соціологічний зріз працівників? Це молоді люди, це люди у віці? Ви весь час говорите про те, що залишилася стара ментальність.

— У нас дійсно є серйозна проблема. Наприклад, я згадував на рівні центрів про те, що ці центри теж нам дісталися в спадок. Вони досить слабо зарегульовані, вони перебувають на межі легітимності своєї діяльності, вони не фінансуються з держбюджету. Є дуже багато питань, які стосуються легітимності їхньої діяльності, оскільки вони не мають ліцензії на здійснення освітньої діяльності.

— Це державні центри, про які ви сказали.

— Так, про які я говорю. І ми зараз розробляємо механізм — я думаю, його підтримають і на рівні Кабінету міністрів — ось найближчими днями — про створення єдиної освітньої структури в академії. І нам є куди дивитися, на що рівнятися. У наших колег із Міністерства внутрішніх справ набагато, скажімо так, швидше пройдений шлях у якості освіти та в якості організації освіти. Особливо в регіонах, як не дивно, але наші установи є досить-таки бажаним місцем роботи, тому що є міста, які досить…

— Немає роботи.

— Немає роботи, і наші установи, як не дивно, є мало не бюджетоутворювальними.

— Але ж там дуже невеликі зарплати. Ми з міністром неодноразово говорили про це, і він зазначав про необхідність скорочення працівників. І як ви хочете підняти престиж цієї професії?

— Я повністю мушу визнати й підтримую ту тезу, що без зарплат і без престижного місця роботи неможливо здобути якісні кадри до нашої системи. Що це за система? Вона досить складна, вона не легка — вона складна психологічно. Відповідно, ми зараз теж робимо, і я наполягаю на тому, щоб окремо звертали увагу на психологічні служби, які якраз працюватимуть і з працівниками. 

Тому що дуже складно молодим людям, які, наприклад, ось зараз ми закінчили й розподілили випускників Академії Державної пенітенціарної служби до установ. І я дуже багато акцентував увагу колег на тому, що потрібні певні шефи, щоб супроводжувати цих молодих працівників, цих молодих офіцерів. Тому що дуже часто вони приходять на місця, вибачте за сленг, "на землю" — "земля" означає "конкретна тюрма, конкретна установа виконання покарань" — і вони бачать дуже жорсткі реалії. 

Відповідно, стара система, знову ж там є дійсно дуже професійні кадрові офіцери, але вони обтяжені певними звичаями, певним підходом до своєї роботи. І дуже часто буває, коли ці хлопці приходять, а їм кажуть: "Забудьте все, чому вас навчали". Держава витрачала гроші протягом п’яти років, і чималі гроші, ці молоді фахівці здобували певні знання. Вони приходять і зіштовхуються з дуже жорстокою реальністю. 

І наше завдання — синхронізувати ті знання, ту теорію, знову ж вчитися в наших установах — академія дає вищу освіту повністю й за фахом "Правоохоронна діяльність", і за фахом "Право", "Психологія" та "Економіка" — і мати можливість їх реалізовувати та показати їм соціальний ліфт уже безпосередньо на місцях їхньої роботи. Й ось тут — велика наша праця над роботою з "розумами".

Прямий ефір