Україна наш дім

Ми нічого не боїмося: запуск ринку землі коментує глава Мінагрополітики Роман Лещенко

Роман Лещенко та Альона Чорновол. Фото: kanaldom.tv

Зі старту 1 липня земельної реформи станом на 15 вересня укладено 16 589 угод у межах ринку землі. Лідирують Кіровоградська, Харківська, Полтавська, Дніпропетровська, Херсонська і Вінницька області. Такі дані Міністерства аграрної політики.

Для отримання доступу до Державного земельного кадастру загалом подано 5587 заявок, із них погоджено 4921, у черзі на розгляд — 19, відмову отримали 647.

Відповідно до першого етапу реформи, до 2024 року купувати сільськогосподарську землю можуть тільки фізособи — громадяни України з обмеженням до 100 га. На цьому етапі юридичні особи не можуть купувати паї. Також закон про ринок землі забороняє купувати землю іноземцям — це питання вирішуватиметься лише на загальнонаціональному референдумі.

Згідно з розрахунками Мінагрополітики, з відкриттям ринку ціна на землю зростатиме на 7-10% на рік. Це пов'язано зокрема зі світовими тенденціями цін на продовольство та сільгосппродукцію.

Детальніше запуск ринку землі в програмі "Украина на самом деле" телеканалу "Дом" коментує міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

Ведуча програми — Альона Чорновол.

— Від запуску ринку землі 1 липня минуло лише 2,5 місяця. Ще до старту земельної реформи, ймовірно, ви собі робили якісь прогнози. Вони збіглися з реальністю?

— Процес триває в штатному режимі. Абсолютно прогнозовано. Ми запустили ринок землі 1 липня, а це період відпусток, тому відразу й не було великої активності. Все відбувається так, як ми планували.

Нам дуже важливо показати українському суспільству, що маніпуляції противників ринку не виправдалися. Пам'ятаєте, вони кричали про розпродаж української землі, що вагони з чорноземом уже стоять на кордоні для вивезення.

А зараз усі бачать, що реформа — це порядок, це відкриті дані, це моніторинг, це відповідь усім дешевим політиканам, які розповідали ці міфи та реально лякали людей.

Ми розуміємо для себе, що до кінця року процес триватиме приблизно в такому самому режимі. Не буде якоїсь величезної кількості угод, якогось ажіотажу.

З однієї простої причини, що громадяни України чітко розуміють, що українська земля недооцінена, що є наші сусіди, й усі бачать, що впродовж 10 років вартість землі зросла в рази. І люди розуміють, що сьогодні здавати в оренду землю й отримувати дохід — це вигідніше. Конкуренція в агросекторі зростає, врожайність в агросекторі зростає, рівень технологій — також. Відповідно конкуренція за землю постійно збільшується. І сьогодні немає економічної доцільності продавати земельний пай за ті фінансові ресурси, які сьогодні пропонуються. Йдеться про 35 тис. грн за га. Це об'єктивно не те, чого варта українська земля.

— А називають і трохи більші суми, наприклад, 50 тис. грн. Зараз купувати землю можуть лише фізособи. Напевно, вигідніше почекати з продажем хоча б до 2024 року, коли, ймовірно, вже й юрособи зможуть брати участь у купівлі землі?

— Так, у законі допуск юросіб ми прописали з 2024 року. Коли ми проводили земельну реформу, ми комунікували з суспільством і говорили, що поетапно йдемо до земреформи, аналізуємо процес її реалізації, роботу реєстрів, захист права власності, антирейдерські механізми захисту. Якщо система працює, й суспільство відкрите до лібералізації — ми рухаємося далі. Якщо суспільство говорить, що "нехай залишається як є", ми теж до цього прислухатимемося.

Ми проводимо земельну реформу в інтересах українського народу. Якби у нас була інша місія, то й модель ринку була б із допуском іноземців. Але ми в цьому не зацікавлені. Наша філософія полягає в тому, що люди, які обробляють землю, повинні й надалі працювати на цій землі, й мати можливість викупити цю землю через доступний фінансовий інструмент.

Власники землі — це кілька мільйонів наших громадян. Вони не повинні поспішати продавати свою власність, вони повинні використовувати її ефективно. Шляхом здачі в оренду, або особисто обробляти.

Тому що вже всі переконалися, що земля — ​​це найкращий депозит. Тому що якість активу постійно збільшується, конкуренція збільшується. Але найголовніше, в світі після коронавірусу ціни на продовольство збільшилися в рази. І за 3-5 років земля ще збільшиться в ціні.

Якщо люди мають хоч якісь сумніви, вони можуть проаналізувати наших сусідів — Болгарію, Румунію. І найблискучіший приклад — це Польща, яка здійснила земельну реформу 15 років тому, й вартість землі там збільшилася в 10 разів. Ось якби ми в країні провели земельну реформу 15 років тому, вартість землі в Україні була б не меншою, ніж у Польщі, а навіть і більшою.

Просто дешеві популісти постійно маніпулювали цим питанням, самі використовували механізм безкоштовної приватизації, безкоштовно отримували землю на себе, на своїх родичів, грабували країну, й не були зацікавлені в проведенні земельної реформи. Тому що, коли ти відкриваєш ринок, коли запускаєш моніторинг у режимі реального часу, все стає прозорим. І суспільство бачить усе в режимі реального часу.

Але зараз для нас найголовніше, щоб суспільство переконалося в тому, що ця реформа — для зростання добробуту громадян України.

— Але тепер критики кричать — не запрацював ринок, ось подивіться на кількість і суми цих угод... З іншого боку, як такий механізм міг би запрацювати на повну силу впродовж двох місяців? У тій самій Польщі досі реформа триває, вже 15 років.

— Звісно. 15 років триває процес земельної реформи. Це живий організм. Постійно вносяться зміни, модернізуються механізми.

Я пропоную об'єктивно подивитися на ситуацію. Україна протягом 30 років жила без цивілізованого землекористування, коли не було правил, коли все було в тіні, та були схеми, рейдерство. Звісно, ми не можемо протягом 2-3 місяців реформи отримати ціни, як у Польщі, й мати всі механізми, як у Польщі. Для цього потрібен час.

Нам було дуже важко. Ухвалити закони, поламати ці корупційні схеми... Я хочу зазначити — ми звільнили тисячі чиновників... Наприклад, у нас була система Госгеокадастру, в якій працювали 10 тис. чиновників, які розпоряджалися землею в нашій країні. Ми звільнили там 5 тис. чиновників, і продовжуємо їх зачищати, оптимізувати. Тому що вони використовували фінансовий ресурс платників податків, ми платили їм сотні мільйонів гривень зарплат, а вони використовували схеми безкоштовної приватизації, формували тіньовий ринок.

— В Україні почав працювати Земельний штаб. Чим він конкретно займатиметься?

— Ми відпрацьовуємо правозастосовну практику. Кожен має свою зону відповідальності: нотаріуси, кадастр. Міністерство аграрної політики формує політику в цьому питанні. В межах штабу ми об'єднуємо профільні асоціації, аграріїв, аби зрозуміти, де у нас є слабкі місця в реформі, на що треба звернути увагу. Було питання оцінки землі — зараз відпрацьовується механізм. Треба ухвалити окреме законодавче положення — працюємо над цим.

Земельний штаб об'єднав усіх учасників процесу, щоб оперативно реагувати на всі ті ситуації, які виникають у правозастосовній практиці.

І це теж висловлення нашої відкритості, публічності, й що реформа працює злагоджено. Інакше б у ЗМІ вже писали про якісь скандали чи рейдерство — це було би відразу у відкритому доступі, всі б це обговорювали. Але ми опрацьовували законодавче поле, ухвалювали антирейдерський закон, ухвалювали систему обміну між реєстраційними органами з однією метою — щоби була відкрита прозора система.

Ефір програми "Украина на самом деле". Скріншот відео: kanaldom.tv

Крім того, ми в межах Земельного штабу напрацюємо механізми правозастосовної практики з погляду роз'яснення прав і обов'язків громадян, з погляду пояснення механізмів взаємодії з реєстраційними документами. Це масштабна робота, вона вимагає часу, й нам дуже важливо нашим громадянам пояснювати їхні права та обов'язки. І ми просимо наших громадян, щоби вони актуалізували свої документи на землю, зареєстрували свої земельні ділянки в кадастрі, щоби були заповнені всі дані.

— При цьому Конституційний суд досі розглядає питання начебто неконституційності земельної реформи та закону, проголосованого в парламенті. Там два різних звернення від близько 40-50 народних депутатів. Що цікаво, з відкритого обговорення засідання Конституційного суду хочуть перевести в закритий режим, з усної форми — в письмову. Що відбувається? Ми тепер не зможемо зрозуміти, хто там "за", хто там "проти", хто компетентно висловлюється?

— Для нас ситуація із закритістю процесу взагалі незрозуміла. Я, як відповідальний за реалізацію земельної реформи, був учасником усіх цих процесів у Конституційному суді. І нам було дуже важливо, щоби був прямий ефір, щоби люди чули аргументи за та проти. Ми нічого не боїмося, ми відкриті до діалогу.

Але це закрите засідання в письмовій формі — це ніщо інше, як спроба наших опонентів просто перейти до затягування процесів, щоби було постійно на слуху питання Конституційного суду, але кінцевого рішення не було.

Перед запуском ринку землі ми заслухали понад 30 клопотань, в межах яких ми не могли розглядати справу по суті, ми просто слухали якісь клопотання. Вони їх подавали з єдиною метою — відкласти процес, пропіаритися на камеру і т. п.

Ми готові розглядати питання по суті. У нас одне просте запитання: якщо земельна реформа — це погано в їхньому розумінні, то що ж було 30 років до цього? Відсутність реєстрів, відсутність прозорої системи, відсутність легального ринку землі, все було в "чорній зоні". Відсутність сплати податків. Органи місцевого самоврядування не розпоряджалися землею. 10 тис. чиновників розпоряджалися землею, але не громади, які й є власниками комунальної землі.

Розумієте, там немає предмету дискусії. Ці заяви наскільки дешеві, настільки без аргументів, це просто набір "кричалок", якісь загальні фрази. І найсумніше — суцільна маніпуляція та брехня.

Але ми дуже спокійно на це реагуємо, тому що ми орієнтовані на результат. Ці страшилки з "вагонами чорнозему на кордонах" — де це все? Коли країна бачить, що це було ніщо інше, як просто обман українського суспільства в 30-річному циклі, громадянське суспільство оцінку дає шляхом демократичних виборів.

Я вам більше хочу сказати. Ми прописали механізм референдуму. Для чого? Щоб українське суспільство ухвалювало рішення, й давало свою оцінку. Ось ви побачите, що за рік-два сприйняття земельної реформи в суспільстві кардинально зміниться з погляду розуміння процесу та підтримки самої реформи.

І першу об'єктивну оцінку земельної реформи ми даватимемо з вами за 5-10 років. Як це робила Польща.

Я дуже уважно аналізую правозастосовну практику в Польщі, стежу за успіхами аграрного сектору в Польщі, і я хочу сказати: нам не треба щось вигадувати особливе. Просто потрібно найкращі європейські практики інтегрувати в своїй країні, й робити агросектор більш потужним, сильним, а добробут громадян має збільшуватися.

Прямий ефір